20.09.22
22-ц/812/711/22
Провадження № 22-ц/812/711/22
20 вересня 2022 року м. Миколаїв Справа № 484/4067/21
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Царюк Л.М.,
суддів: Шаманської Н.О., Яворської Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник- ОСОБА_2 , про витребування доказів по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 травня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Максютенко О.А., в залі судового засідання в м. Первомайськ, повний текст якого складено 25 травня 2022 року, за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
В жовтня 2021 року Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Доводи позову обґрунтовувало тим, що між Банком та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання кредиту № 500842539.
Відповідно до умов зазначеного договору Банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 26 серпня 2021 року у нього утворилась заборгованість перед Банком в сумі 109 415 грн 91 коп., а саме: 89 561 грн 35 коп.-заборгованість за кредитом; 19 854 грн 56 коп. - заборгованість по відсоткам.
Зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання стосовно умов повернення кредиту, Банк вправі вимагати стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та неустойку.
Посилаючись на викладене АТ «Альфа-Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором споживчого кредиту в сумі 109 415 грн 91 коп.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 травня 2022 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитом № 500842539 станом на 26 серпня 2021 року у розмірі 109 415 грн 91 коп., яка складається: заборгованість за кредитом - 89 561 грн 35 коп., заборгованість по відсотках - 19 854 грн 56 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 грн, а всього 111 685 грн 91 коп.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , 29 червня 2022 року подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
02 вересня 2022 року до Миколаївського апеляційного суду через засоби електронного зв'язку надійшло клопотання від ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представник - ОСОБА_2 , про витребування письмових доказів у справі.
Зокрема, відповідач просив суд витребувати у позивача детальний розрахунок заборгованості боржника за кредитним договором № 500842539, станом на день звернення до суду та із зазначенням дати договору.
Клопотання мотивовано тим, що в своєму позові Банк неповно виклав обставини справи. Зовсім незрозумілими є суми заборгованості. Позивач в своєму позові не наводить розрахунок заборгованості, не вказує сум взятого кредиту та коли саме і за який строк, чи здійснювалась проплата, коли та в якій сумі і за яким кредитним договором, строк виникнення прострочення та з якого строку нараховувались проценти за прострочку платежів і з якої суми.
Ні відповідач, ні його представник не є спеціалістом з банківської справи, тому з цієї виписки їм мало зрозуміло суму заборгованості.
19 вересня 2022 року через електронну пошту Миколаївського апеляційного суду повторно надійшло аналогічне клопотання представника відповідача - адвоката Вялової І.М.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення такого клопотання про витребування доказів відсутні.
В силу вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).
Частинами 1-4 статті 83 ЦПК України визначений наступний порядок подання доказів.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно із вимогами статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Вимоги до апеляційної скарги викладені у статті 356 ЦПК України.
Так, згідно із пунктами 5, 7 частини 2 цієї статті передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); клопотання особи, яка подала скаргу.
Частиною 3 статті 359 ЦПК України визначено, якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є витребування судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача, його представника).
Таким чином при поданні учасником справи клопотання про витребування доказів, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку не витребування таких доказів у суді першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх витребування, подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка заявляє таке клопотання.
Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник заявляв зазначене клопотання в суді першої інстанції з порушенням порядку та строків, визначених приписами статей 83, 84 ЦПК України, тому такі клопотання залишилися поза увагою суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі скаржник не пов'язував свої доводи щодо неправильного вирішення спору судом першої інстанції з тими, доказами, що просить витребувати, будь-яких клопотань щодо витребування доказів таких письмових доказів у апеляційній скарзі не заявляв, не надав суду апеляційної інстанції доказів направлення зазначеного клопотання іншій стороні для ознайомлення, а також не доводив неможливості витребування таких доказів відповідачем та його представником.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду, вважає, що відсутні визначені статтею 367 ЦПК України підстави для витребування нових доказів в суді апеляційної інстанції, оскільки заявником не наведено об'єктивних причин, які унеможливили їх витребування та подання до суду першої інстанції.
Враховуючи викладені вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача.
Керуючись статтями 83, 84, 367 ЦПК України, колегія суддів
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представник - ОСОБА_2 про витребування доказів, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді Н.О. Шаманська
Ж.М. Яворська