Справа № 462/3921/20 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н.М.
Провадження № 22-ц/811/1908/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:30
08 вересня 2022 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Матяш С.І.,
з участю: представників позивача - Роюк Л.І., Бучацького А.Я.,
представників відповідачів - Ярошенко А.С., Стасишина Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» про визнання недійсними електронних торгів та договору купівлі-продажу,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати недійсними результати електронного аукціону щодо продажу майнових прав на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , лот №GL53N018727; визнати недійсним та скасувати протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-06-19-000027-b від 26.06.2020 року та визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна №UA-EA-2020-06-19-000027-b/42 від 30.06.2020 року, укладений між публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «Банк «Київська Русь» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Хаус»).
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 18.06.2020 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» (далі - Фонд) прийнято рішення №1134, яким скасовано результати відкритих торгів, проведених 11.12.2019 року (протокол електронних трогів №UА-ЕА-2019-11-20-000002-а, лот GL53N0140822), та доручено уповноваженій особі Фонду забезпечити у 5-денний термін повторне подання уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозицію щодо продажу активів (майна).
На підставі цього рішення, 26.06.2020 року проведено електронний аукціон, на якому реалізовано майнові права на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , лот №GL53N018727, про що складений протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-06-19-000027-b. Продавцями вказаного майна є ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Фонду, а покупцем - ТОВ «ФК «Інвест Хаус», якого оголошено переможцем за результатами електронного аукціону.
30.06.2020 року між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо вказаного нерухомого майна №UA-EA-2020-06-19-000027-b/42, згідно з пунктом 3.1 якого, ціна договору - майнових прав становить 1234556 грн. 67 коп.
Позивач вважає, що проведений електронний аукціон з продажу майнових прав на вказане нерухоме майно є незаконним, а тому його результати мають бути визнані недійсними та повинно бути скасовано протокол електронного аукціону і визнано недійсним договір купівлі-продажу №UA-EA-2020-06-19-000027-b/42 від 30.06.2020 року, оскільки, майно, майнові права на яке було продано на аукціоні, належить на праві власності їй ( ОСОБА_1 ) на підставі договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки у праві власності на нежитлову будівлю від 20.03.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстрованого в реєстрі за №878, та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки у праві власності на нежитлову будівлю від 20.03.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І., зареєстрованого в реєстрі за №882, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №№35208426, 35212685 від 20.03.2015 року.
При цьому, позивач вказувала, що на момент проведення електронних торгів у ПАТ «Банк «Київська Русь» не було жодних прав на спірну нежитлову будівлю, оскільки справа №462/4045/15-ц за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння знаходилась на розгляді у Верховному Суді, позаяк, останньою постановою Львівського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року в цій справі у задоволенні позову Банку було відмовлено.
Окрім того, зазначає, що з моменту проведення незалежної оцінки майнових прав - 05.09.2019 року і до дати проведення оспорюваних електронних торгів - 26.06.2020 року пройшло більше восьми місяців, в той час, як у пункті 6 розділу ІV Методики оцінки активів банку, віднесеного до категорії проблемних або неплатоспроможних», затвердженої рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.12.2016 року №2707, строк дії звіту про результати здійснення оцінки активів та висновку про вартість майна становлять не більше трьох місяців з дати, на яку здійснено оцінку активів, тобто строк дії незалежної оцінки закінчився, а нової проведено не було.
Також позивач вважає, що організатор торгів повинен був визнати проведений аукціон таким, що не відбувся, оскільки у ньому брав участь лише один потенційний покупець (учасник) - ТОВ «ФК «Інвест Хаус», що суперечить порядку продажу активів банків, які ліквідуються, визначеному Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 року №388 (пункт 6 розділу VІІ Положення).
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 лютого 2021 року, - скасовано.
Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд, пославшись на затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.09.2017 року №4387 Регламент роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту («голландський аукціон»), етапів подання цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, не врахував, що цей Регламент розроблений відповідно до Цивільного кодексу України, законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 року №388, неправомірно відхилив доводи позивача про те, що проведені електронні торги повинні бути визнані такими, що не відбулися, враховуючи пункт 6 розділу VII названого Положення, згідно з яким, сама процедура проведення відкритих торгів передбачає наявність більше, ніж одного учасника для забезпечення конкуренції та продажу майна на найбільш вигідних умовах.
Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту порушення законних прав та інтересів позивача.
При цьому, звертає увагу, що постанова Верховного Суду у справі №462/4045/15-ц про нікчемність укладених 20.03.2015 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі була прийнята лише 16 грудня 2020 року, позаяк, на момент звернення у липні 2020 року з позовом у даній справі набрало законної сили рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння з підстав нікчемності укладених між ними договорів купівлі-продажу було відмовлено, відтак, на момент проведення 26.06.2020 року оспорюваного електронного аукціону у ПАТ «Банк «Київська Русь» не було жодних прав, в тому числі й майнових, на нежитлову будівлю під літерою «Б'-3» на АДРЕСА_1 , загальною площею 698,9 кв.м., оскільки була чинною її ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 державна реєстрація права власності на спірну нежитлову будівлю.
Апелянт звертає увагу, що після введення в експлуатацію нерухомого майна майнові права на це майно не можуть існувати окремо від нього, а є складовою права власності, тому майнові права на таке майно не можуть виступати окремим об'єктом цивільного обороту та не можуть бути предметом договору купівлі-продажу, у зв'язку з цим вважає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, проводячи електронні торги з продажу майнових прав на нежитлову будівлю під літерою «Б'-3» на АДРЕСА_1 , фактично продав саме нерухоме майно, що впливає на її (апелянта) права, як законного власника такого майна.
На переконання апелянта, суд безпідставно не врахував тієї обставини, що з моменту проведення незалежної оцінки майнових прав і до дати проведення оспорюваних електронних торгів пройшло більше 8 місяців, тобто строк дії незалежної оцінки закінчився, а нової проведено не було.
Крім того, зазначає, що на момент призначення електронного аукціону Фонд не мав жодних повноважень щодо призначення аукціону та розпорядження активами ПАТ «Банк «Київська Русь», а уповноважена особа Фонду, яка підписала договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 30.06.2020 року, не мала повноважень на його підписання, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили 26.06.2019 року, визнано протиправними та скасовано постанови правління Національного Банку України від 19.03.2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та від 16.07.2015 року №640 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», власне, на підставі яких приймалися подальші рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації Банку.
Порушенням норм процесуального права, за позицією апелянта, є те, що після закінчення з'ясування обставин справи суд перейшов до стадії судових дебатів, пропустивши стадію дослідження доказів, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.04.2021 року.
Апелянт вважає, що суд не дав належної правової оцінки доказам, які сторони подали на підтвердження своїх вимог та заперечень.
18.08.2021 року відповідач ТОВ «ФК «Інвест Хаус» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта.
Зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, оскільки відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Відповідач вважає правильним висновок суду про те, що з огляду на встановлення Верховним Судом у справі №462/4045/15-ц за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Інвест Хаус», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі під літерою «Б'-3» по АДРЕСА_1 , постановою від 16 грудня 2020 року нікчемності договорів купівлі-продажу цієї будівлі, укладених між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , права позивача не є порушеними, оскільки нікчемний правочин є недійсним з моменту його укладення, а відтак, позивач не була законним власником спірної будівлі, 1/2 частину якої вона набула на підставі нікчемного правочину.
Також звертає увагу, що саме по собі задоволення позову позивачки, не матиме для неї жодного наслідку та не стосуватиметься її жодним чином, оскільки, навіть у випадку задоволення позову, майно від ТОВ «ФК «Інвест Хаус» перейшло б до ПАТ «Банк «Київська Русь», тобто до його первинного власника.
Наголошує, що єдиною підставою, коли електронний аукціон, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, є таким, що не відбувся, - це у разі відсутності ставки.
Звертає увагу на безпідставність доводів апелянта щодо нечинності незалежної оцінки, проведеної 05.09.2019 року, оскільки Методика оцінки активів банку, віднесеного до категорії проблемних або неплатоспроможних, затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.12.2016 року №2707, визначає порядок проведення оцінки для працівників Фонду, у тому числі й для подальшого порівняння результатів оцінки із звітами суб'єктів оціночної діяльності. Результати оцінки за цією Методикою є допоміжними та не можуть використовуватись як єдине джерело для прийняття управлінських рішень Фондом щодо активів банку.
Наголошує, що оцінка майнових прав від 05.09.2019 року є незалежною оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності ЗАТ «Консалтингюрсервіс, а не працівниками Фонду, тому положення Методики в частині строку дії оцінки не можуть застосовуватись до вказаної незалежної оцінки.
Зазначає, що судом не було допущено порушень норм процесуального права, на які вказує апелянт.
Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідачів, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, яка виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного Банку України (далі - НБУ) про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно (ч.3 ст.34 Закону).
Відповідно до частини п'ятої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
В силу приписів частини першої та другої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.
Частиною третьою статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє від імені банку в межах повноважень Фонду (ч.3 ст.37 Закону).
Частиною другою статті 38 цього Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Наслідки нікчемності правочину настають для сторін в силу вимог закону.
За положеннями частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Судом встановлено, що на підставі постанови правління Національного Банку України №190 від 19.03.2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №61 від 19.03.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно з яким, з 20.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь».
20.03.2015 року між ПАТ «Банк «Київська Русь», від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.Б. 20.03.2015 року за реєстровим №773, діяв ОСОБА_3 , (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. та зареєстрований в реєстрі за №878.
У пункті 2.1 цього договору зазначено, що продаж частки нерухомого майна здійснено за ціною 2850000 грн.
Іншу 1/2 ідеальну частку у праві власності на вказану вище нежитлову будівлю, за ціною 2850000 грн., купив ОСОБА_2 на підставі укладеного 20.03.2015 року між ним та ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі представника банку за довіреністю Качерай І.П. договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. та зареєстрованого в реєстрі за №882.
До відчуження, нежитлова будівля під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала ПАТ «Банк «Київська Русь» на праві приватної власності згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 11.01.2011 року за реєстровим №42; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 12.12.2011 року за реєстровим №5362; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 27.06.2013 року за реєстровим №1827; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 26.09.2013 року за реєстровим №2927, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2013 року, та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2013 року №12468972, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Колієвич А.І., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31108446101, номер запису про право власності 3296116.
На підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.03.2015 року зареєстрували право власності на спірну нежитлову будівлю (по 1/2 частці за кожним із них), що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35208426, №35212685 від 20.03.2015 року.
У червні 2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння (справа №462/4045/15-ц), посилаючись на нікчемність вказаних вище договорів купівлі-продажу в силу положень частини третьої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Справа знаходилась в провадженні судів тривалий час, а прийняті у ній судові рішення двічі оскаржувались Банком в касаційному порядку, за наслідками розгляду якого Верховним Судом прийнято постанову від 16 грудня 2020 року, якою рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким витребувано із володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус», яке є правонаступником ПАТ «Банк «Київська Русь», нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року, 14.01.2021 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» здійснило державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Задовольняючи частково позовні вимоги, Верховний Суд виходив із того, що укладені між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 договори купівлі-продажу ідеальних часток спірної нежитлової будівлі від 20.03.2015 року, є нікчемними.
Отже, у зв'язку з нікчемністю укладених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі, підстав для висновку про те, що позивач ОСОБА_1 у законний спосіб набула право власності на спірне нерухоме майно, яке вона просить захисти в судовому порядку у даній справі, немає.
У зв'язку з цим, доводи позивачки ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що на момент звернення до суду із вказаним позовом іще не було прийнято Верховним Судом рішення про нікчемність укладеного нею договору, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону і визнавати його недійсним у судовому порядку не вимагається. Також необхідно зазначити, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК).
Щодо доводів позивачки про незаконність проведення електронного аукціону та укладеного за його результатами між відповідачами договору купівлі-продажу майнових прав на спірне нерухоме майно, необхідно зазначити наступне.
Частиною першою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (в тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.
Правові засади та механізм здійснення реалізації активів неплатоспроможних банків врегульовано: Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 року №2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за №1581/21893; Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 року №388, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.04.2016 року за №606/28736.
Відповідно до частини шостої статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитись в електронній формі (на електронних майданчиках).
Порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду (ч.7 ст.51 Закону).
Так, зокрема, виконавча дирекція Фонду приймає рішення про: затвердження переліку майна банку, що підлягає продажу; строки та заходи передпродажної підготовки майна; затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна).
Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається.
Аналогічні за змістом норми містяться в названому вище Положенні про виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Пунктом 2 розділу VІ Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 року №388, визначено, що продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитись в електронній формі, у тому числі через ЕТС (електронну торгову систему).
Встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №4387 від 28.09.2017 року затверджено Регламент роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту («голландський аукціон»), етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (далі - Регламент ЕТС).
Електронна торгова система (ЕТС) - це сукупність спеціалізованого програмного забезпечення, торгових систем, баз даних, модуля бізнес-аналітики, технічних, програмно-апаратних комплексів, телекомунікаційних та інших засобів та систем електронного документообігу, що забезпечують можливість введення, зберігання та обробки інформації, необхідної для проведення електронних торгів та встановлення їх результатів у вигляді протоколу, що генерується центральною базою даних (ЦБД).
Електронні торги - процес продажу активів (майна) банків, що здійснюється в ЕТС в порядку та на умовах, встановлених Регламентом ЕТС.
Електронний майданчик - програмно-апаратний комплекс, який функціонує в мережі Інтернет, підключений до ЕТС та забезпечує оператору, банку та учасникам можливість користуватися сервісами ЕТС з автоматичним обміном інформацією щодо проведення електронних торгів.
Переможець електронних торгів - учасник статус якого у якості переможця визначено ЦБД згідно з Регламентом ЕТС.
Також необхідно зазначити, що ЕТС автоматично присвоює електронним торгам статус «Торги не відбулись», якщо за результатами електронного аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону.
Встановлено, що 18.06.2020 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1134 «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно з яким вирішено: скасувати результати відкритих торгів, проведених 11.12.2019 року (протокол електронних торгів від 11.12.2019 №UА-ЕА-2019-11-20-000002-а, лот №GL53N014082), з продажу майнових прав на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3» загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , умови продажу яких затверджено рішенням Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації, управління та продажу майна (активів) банків від 15.11.2019 №769 «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «Банк «Київська Русь», а уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» доручено забезпечити у 5-денний термін повторне подання уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозицій щодо продажу вказаних вище активів (майна), для винесення їх на розгляд Комітету Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань консолідації, управління та продажу майна (активів) банків.
На виконання названого вище рішення виконавчої дирекції Фонду, 26.06.2020 року проведено електронний аукціон з продажу активів (майна) ПАТ «Банк «Київська Русь», а саме: майнових прав на нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 214 (протокол електронного аукціону №UA-EA-2020-06-19-000027-b, номер лоту: GL53N018727).
Аукціон з продажу лоту GL53N018727 (оголошення голландського аукціону) відбувався відповідно до Регламенту ЕТС для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються.
Згідно з протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-19-000027-b, початкова (стартова) ціна лоту GL53N018727 становила 6172783 грн. 33 коп., а ціна його продажу - 1234556 грн. 67 коп.
Електронним торгам автоматично присвоєно статус: «аукціон відбувся».
Переможцем названого аукціону став: учасник ТОВ «ФК «Інвест Хаус», який в межах установленого строку здійснив оплату за придбаний лот.
За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2020-06-19-000027-b від 26.06.2020 року, між ПАТ «Банк «Київська Русь» (продавець), від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» (покупець) було укладено договір №UA-EA-2020-06-19-000027-b/42 купівлі-продажу майнових прав.
У пункті 1.1 цього договору зазначено, що продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлову будівлю під літ. «Б'-3», загальною площею 698,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке виникло у продавця на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 11.01.2011 року за реєстровим №42; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 12.12.2011 року за реєстровим №5362; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 27.06.2013 року за реєстровим №1827; договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. 26.09.2013 року за реєстровим №2927, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.11.2013 року №12468972, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Колієвич А.І., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31108446101, номер запису про право власності 3296116, та було припинено на підставі договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 20.03.2015 року за реєстровим №878, та договору купівлі-продажу 1/2 ідеальної частки в праві власності на нежитлову будівлю, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стефанюк О.І. 20.03.2015 року за реєстровим №882, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому (визнання права власності на нерухоме майно; визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним; припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності; відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця; витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, тощо).
Також необхідно зазначити, що саме у зв'язку з набуттям ТОВ «ФК «Інвест Хаус» за вказаним вище договором купівлі-продажу майнових прав на спірну нежитлову будівлю, ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року замінено позивача у справі №462/4045/15-ц ПАТ «Банк «Київська Русь» правонаступником - ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
Таким чином, за встановлених обставин справи, підстав для висновку про порушення вимог закону при проведенні оспорюваних позивачем електронних торгів немає.
Безпідставними є посилання апелянта на ту обставину, що на момент призначення електронного аукціону Фонд не мав жодних повноважень щодо призначення аукціону та розпорядження активами ПАТ «Банк «Київська Русь», а уповноважена особа Фонду, яка підписала договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 30.06.2020 року, не мала повноважень на його підписання, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили 26.06.2019 року, визнано протиправними та скасовано постанови правління Національного Банку України від 19.03.2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та від 16.07.2015 року №640 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
Так, зокрема, згідно з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 18 жовтня 2018 року (справа №910/5516/16), аналіз приписів статті 15 Закону України «Про Національний Банк України» та статей 34, 36, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дозволяє зробити висновок про те, що рішення, прийняті Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови правління НБУ про віднесення комерційного банку до категорії неплатоспроможних, рішення про введення тимчасової адміністрації у такому банку та рішення про призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в такому банку є самостійними актами Фонду, як органу управління неплатоспроможним банком, які приймаються в межах повноважень Фонду в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та відповідно до затвердженого Фондом плану врегулювання, а тому не є за своєю правовою природою частиною складного юридичного факту та не можуть бути автоматично визнані протиправними та скасовані у зв'язку із скасуванням адміністративним судом постанови правління НБУ про віднесення відповідного комерційного банку до категорії неплатоспроможних, а підлягають самостійній оцінці у разі їх оскарження до адміністративного суду із здійсненням судом правового аналізу таких рішень на предмет їх законності.
Згідно з правовим висновком, який викладено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року (справа №207/1194/17), вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
За правовим висновком Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16 жовтня 2020 року (справа №910/12787/17), відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Отже, у зв'язку з нікчемністю укладених з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу спірної нежитлової будівлі, вони не є законними власниками цієї будівлі, а тому правових підстав для висновку про порушення прав позивача проведенням спірного електронного аукціону та укладенням за його результатами між відповідачами оспорюваного договору купівлі-продажу з продажу майнових прав на спірну будівлю, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки за положеннями статтей 15, 16 ЦК України, тільки порушене, невизнане або оспорюване право особи підлягає захисту у спосіб, визначений законом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору і не вказують на допущення судом порушення норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов'язковою підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, тому апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 19 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 16 вересня 2022 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич