Справа № 442/3473/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/811/694/22 Доповідач: ОСОБА_2
13 вересня 2022 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відео конференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2022 року, -
вищевказаною ухвалою відмовлено засудженому ОСОБА_7 в умовно-достроковому звільненні.
Суд першої інстанції мотивує своє рішення тим, що судом не отримано належних доказів про досягнення цілей призначеного покарання швидше ніж зазначено у вироці суду тому, враховуючи вищенаведене та керуючись ст.81 КК України, ст.107 КВК України, ст.537 ч.1 п.2 КПК України.
Дану ухвалу оскаржив засуджений ОСОБА_7 .
Зазначає, що не погоджується з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.07.2022, оскільки є пенсіонером.
Вказує, що у місці попереднього відбування покарання у ДУ «Миколаївській виправній колонії №50» він працював, має два заохочення та відбув більшу частину терміну свого ув'язнення, при цьому не має стягнень, судових витрат та позовів позивача.
Колегія суддів заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників процесу, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Згідно ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України, підставою звільнення від відбування покарання є умовно-дострокове звільнення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутної частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року, встановлено, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України. Поряд з цим, у пункті 2 даної постанови визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 засуджений 05.11.2018 Летичівським районним судом Хмельницької області за ч.І т.185, ст.75, ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік; 10.12.2018 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185, ч.4 т 70, ст.75, ст.76 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; 08.09.2020 Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі на 3 роки. 23.02.2021 Деражнянським районним судом Хмельницької області за ч.І ст.249 КК країни до сплати штрафу 1700 грн. - сплачено.
Початок строку відбування покарання - 07.10.2020 року. Кінець строку покарання - 07.10.2023 року.
Згідно довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_7 станом на 24.06.2022 року останній має 2 заохочення, стягнення відсутні.
Відповідно до характеристики адміністрації ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№40)» (а.с.5) засуджений ОСОБА_7 з 07.10.2020 відбуває покарання в місцях попереднього ув'язнення та місцях позбавлення волі, за весь цей час до дисциплінарної відповідальності не притягувався двічі заохочувався в ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)». В ДВК №40 не працевлаштований. Намагається утримувати в чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд, не приділяє уваги дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснення за ними належного догляду, використання їх тільки за призначенням. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. До виконання робіт з благоустрою території установи ставиться задовільно. Участі у проведенні виховних заходів, які проводяться в установі, відповідно до ст. 123 КВК України, не приймає. Задіяний до реалізації програми диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». Участі у самодіяльних організаціях засуджених, передбачених ст. 127 КВК України, не приймає.
Згідно протоколу № 20 від 20.10.2021 рішенням комісії ДУ «Миколаївська виправна колонія (№50)» засудженому ОСОБА_7 відмовлено у застосуванні ст.82 й України, згідно особистої заяви.
Згідно протоколу № 11 від 08.06.2022 рішенням комісії ДУ «Дрогобицька виправи колонія (№40)» засудженому ОСОБА_7 відмовлено у застосуванні ст.81 KJ України, як такому, що не довів свого виправлення.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення, суд першої інстанції надав правильну оцінку наявним матеріалам справи та даним, встановленим під час судового розгляду справи.
Доводи засудженого ОСОБА_7 , наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд не бере до уваги, з огляду на наступні обставини.
Сумлінна поведінка та ставлення до праці засудженого, яка передбачена в ч.2 ст.81 КК України, являється основною умовою при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
При цьому, виконання засудженим законних вимог адміністрації виправної колонії під час відбуття покарання та належна поведінка є для засудженого обов'язком впродовж всього строку відбування покарання, тому виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання.
Доводи апелянта про те, що він є пенсіонером не можуть слугувати безумовною підставою для умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.
Провівши системний аналіз матеріалів справи апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційній скарзі обставини не свідчать про доведення засудженим факту свого виправлення, а тому застосування до нього умовно - дострокового звільнення на даному етапі є передчасним.
З урахуванням наведеного та конкретних обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у застосуванні положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_7 як такого, що ще не довів своє виправлення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та закону України про кримінальну відповідальність при розгляді подання, які б вплинули на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є обґрунтованим та мотивованим.
Ухвала Дрогобицького районного суду Львівської області від 14 липня 2022 року відносно засудженого ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, ст.81 КК України колегія суддів,-
ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 липня 2022 року про відмову в умовно-достроковому звільненні засудженого ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3