Дата документу 19.09.2022 Справа № 322/90/22
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 322/90/22Головуючий у 1-й інстанції Губанов Р.О. Повний текст ухвали складено 18.08.2022 року.
Пр. № 22-ц/807/1919/22Суддя-доповідач Гончар М.С.
19 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2022 року про повернення зустрічної позовної заяви заявнику у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.в.м.с. 1-2), в якому просила: - визнати автомобіль марки MERSEDES-BENZ модель 108CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки MERSEDES-BENZ модель 108CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , присудивши ОСОБА_1 грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль в розмірі 64552,50 грн.
Ухвалою суду першої інстанції від 08 лютого 2022 року провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження (а.в.м.с. 15).
У серпні 2022 року від відповідача ОСОБА_1 у цій справі надійшла зустрічна позовна заява (а.в.м.с. 19-22), в якій останній просив: - поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк для подання зустрічного позову; - прийняти зустрічний позов та задовольнити його у повному обсязі; - визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : = транспортний засіб - автомобіль марки «MERСEDES-BENZ», модель 108CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; = літню кухню № НОМЕР_3 , розташовану на земельній ділянці АДРЕСА_1 ; = будинок АДРЕСА_2 ; = компресор поршневий (пересувна компресорна установка) К24М; - здійснити поділ спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке є об'єктом спільної сумісної власності; - виділити в натурі ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на транспортний засіб - автомобіль марки «MERСEDES-BENZ», модель 108CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; - припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на транспортний засіб - автомобіль марки «MERСEDES-BENZ», модель 108CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ; - виділити в натурі ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на літню кухню № 77, розташовану на земельній ділянці АДРЕСА_1 ; - припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на літню кухню АДРЕСА_3 ; - виділити в натурі ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на компресор поршневий (пересувна компресорна установка) К24М; - припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на компресор поршневий (пересувна компресорна установка) К24М; - виділити в натурі ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_2 ; - припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на будинок АДРЕСА_2 ; - стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вартість судових витрат.
Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2022 року (а.в.м.с. 23) ОСОБА_1 відмовлено у поновленні строку для подачі вищезазначеного зустрічного позову у цій справі, вказану зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.в.м.с. 25-30) просив ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кримську О.М. та Маловічко С.В. (а.в.м.с. 34).
Ухвалою апеляційного суду від 06 вересня 2022 провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.в.м.с. 38), дану справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України (а.в.м.с. 39).
Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Позивач ОСОБА_2 не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
В автоматизованому порядку суддею Подліяновою Г.С. замінено суддю члена-колегії Кримську О.М. у цій справі у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.в.м.с. 42-43).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1,3 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у цій справі, керувався ст.ст. 194, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України та виходив із такого.
Ухвалою суду від 08.02.2022 року (а.в.м.с. 15) провадження у цій справі відкрито, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк на подачу відзиву 15 днів.
Вказана ухвала з копією позовної заяви і доданими до неї документами отримана відповідачем 16.02.2022 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - а.в.м.с. 16).
Ухвалою суду від 20.06.2022 року підготовче засідання у цій справі закрито, призначено судовий розгляд (а.в.м.с. 17).
17.08.2022 року на адресу суду першої інстанції надійшла згадана зустрічна позовна заява відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 (з додатками) (а.в.м.с. 19-22), яка містить в собі клопотання про поновлення процесуального строку, пропущеного з поважних причин.
В обґрунтування клопотання зазначено, що останнім днем на подачу зустрічного позову був 03.03.2022 року. 24.02.2022 року в Україні запроваджено воєнний стан.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши доводи наведені в зустрічній позовній заяві в контексті клопотання про поновлення процесуального строку для її подання, суд першої інстанції дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зі змісту положень ч. 1 ст. 191 ЦПК України вбачається, що відповідач має право подати відзив у строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження.
Строк на подачу відзиву і відповідно зустрічного позову у цій справі сплив 03.03.2022 року, а зустрічна позовна заява подана 17.08.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст.127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Наведені в клопотанні обставини щодо причин пропуску строку на подачу зустрічної позовної заяви на переконання суду першої інстанції не можна визнати такими, що дають підстави для поновлення цього строку, адже вони не є поважними причинами, оскільки зі змісту клопотання неможливо встановити, яким чином впровадження воєнного стану перешкоджало відповідачу подати зустрічний позов, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Крім цього порядок подачі зустрічного позову визначаються положеннями які містять у главі процесуального закону про підготовче провадження. На сьогоднішній день підготовче провадження у цій справі закрито і призначено судовий розгляд справи по суті. Повернення до підготовчої стадії зі стадії судового розгляду положеннями ЦПК України не передбачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути останньому.
Водночас, судом першої інстанції роз'яснено ОСОБА_1 , що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє його можливості звернутися до суду з позовною заявою із аналогічним змістом позовних вимог в загальному порядку.
Також, судом першої інстанції роз'яснено ОСОБА_1 положення п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують обставин, правильно встановлених судом першої інстанції у цій справі, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.
Стороною позивача та судом першої інстанції у цій справі не спростовувався той факт, що за своїм змістом вищезазначений позов відповідача ОСОБА_1 може бути зустрічним по відношенню до первісного позову ОСОБА_2 у цій справі.
Проте, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав копію вищезазначеної ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі ще 16.02.2022 року (поштове повідомлення а.в.м.с. 16), тобто ще до введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року.
Дійсно 15 денний строк на подання зустрічного позову відповідачем ОСОБА_1 після 16.02.2022 року збіг 03.03.2022 року, тобто вже під час введення воєнного стану в Україні.
Однак, він подав вищезазначений зустрічний позов у цій справі лише 17.08.2002 року (а.в.м.с. 19), тобто, з пропуском процесуального строку на його подачу на понад 5 (п'ять) місяців.
При цьому, суд першої інстанції правильно зазначав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення цього процесуального строку відповідачу у цій справі.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Однак ще на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
При цьому аналіз судової практики засвідчує, що саме лише посилання на факт впровадження на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.
Так, Верховний Суд (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц), висновки якого є обов'язковими для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку..
Відповідач ОСОБА_1 у своєму клопотанні (п.1 його вищезазначеної зустрічної позовної заяви а.в.м.с. 21) не навів взагалі суду першої інстанції у цій справі в його вищезазначеному зустрічному позові будь-яких обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану в Україні та унеможливили виконання ним, як учасником цього судового процесу, процесуальних дій у вигляді подачі вищезазначеного зустрічного позову у цій справі протягом встановленого судом (законом) строку до 03.03.2022 року, та які могли би бути підставами для поновлення йому вищезазначеного строку судом першої інстанції у цій справі в порядку ст. 127 ЦПК України.
В силу вимог ст. 193 ч. 1 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строк для подання відзиву. А суд першої інстанції надав відповідачу строк для подання відзиву на позов позивача у цій справі ухвалою від 08.02.2022 року (а.в.м.с. 15 зворот) у строк 15 днів із дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, що узгоджується із вимогами ст. 178 ч. 7 ЦПК України.
В силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України апеляційний суд не може переглядати законність та обґрунтованість вирішення судом першої інстанції вищезазначеного клопотання відповідача про поновлення йому вищезазначеного процесуального строку за обставинами, зазначеними лише вперше в його апеляційній скарзі у цій справі (зміна режиму роботи та встановлення часів роботу канцелярії суду першої інстанції з 09.00 до 12.00 години - а.с.28), які раніше не були зазначені відповідачем в його вищезазначеному клопотанні у зустрічному позові у суді першої інстанції, та відповідно, не могли бути і не були предметом розгляду останнього у цій справі.
Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема відповідачем ОСОБА_1 апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення процесуального питання по суті.
Описки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не можуть бути підставою для скасування апеляційним судом правильної по суті ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду вищезазначеної апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови ОСОБА_1 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСОБА_2 будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз'яснити ОСОБА_1 його право на окремий від цієї справи позов та його право у разі необхідності на клопотання перед судом першої інстанції при об'єктивній можливості в порядку ст. 188 ЦПК України про об'єднання справ.
Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 12, 141, 353, 367, 369 ч. 2, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2022 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 19.09.2022 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.