Дата документу 19.09.2022 Справа № 334/14/22
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 334/14/22 Головуючий у 1-й інстанції: Бредіхін Ю.Ю.
Провадження №22-ц/807/1705/22 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
19 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,
суддів: Гончар М.С.,
Кочеткової І.В.,
розглянувши питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зменшення розміру заборгованості по аліментах, -
У січні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який під час розгляду справи в лютому 2022 року уточнив, до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зменшення розміру заборгованості по аліментах.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду через систему «Електронний суд», яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 18 липня 2022 року, яка містить клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 липня 2022 року матеріали справи витребувані з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
26 липня 2022 року вищевитребувана справа надійшла до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Запорізького апеляційного суд від 29 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн або надання додаткових документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону, або інші відповідні документи на підтвердження свого майнового стану на момент звернення до суду з апеляційною скаргою.
Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснено, що в разі невиконання зазначених вимог ухвали в наданий строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту (т.3 а.с.144-150).
Оскільки ОСОБА_1 є користувачем системи «Електронний суд», вказану ухвалу було направлено до її електронного кабінету, яка доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 - 01 серпня 2022 року (т.3 а.с.151), що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про залишення її апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.
Суд виконав передбачений ст. 185 ЦПК України обов'язок щодо повідомлення апелянта про залишення його апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліків.
Проте, у визначений судом термін ОСОБА_1 не виконала вимоги зазначені в ухвалі Запорізького апеляційного суду від 29 липня 2022 року, а саме: не надано докази сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн або надання додаткових документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону, або інші відповідні документи на підтвердження свого майнового стану на момент звернення до суду з апеляційною скаргою.
Отже, ОСОБА_1 отримавши вказану ухвалу Запорізького апеляційного суду про залишення його апеляційної скарги без руху - 01 серпня 2022 року, у зазначений судом термін вимоги даної ухвали не виконала та не вчинила передбачених законом дій з метою усунення вказаних судом недоліків її апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленої статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
В той же час, практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду виходить з того, що кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури і вимоги про необхідність сплати судових витрат не є обмеженням права доступу до суду при забезпеченні належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з однієї сторони, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з іншої.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стосовно питання доступу до суду Європейський суд з прав людини у справі "МПП "Голуб" проти України" зазначає, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя.
Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
У рішенні "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Дії однієї сторони не повинні порушувати права іншої сторони.
Водночас колегія суддів зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 921/6/18).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України).
Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст. 357 ч. 6 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як встановлено з матеріалів справи, апелянт не цікавилася провадженням у справі та не проявляла інтересу щодо отримання інформації про рух справи, отримала поштову кореспонденцію, яка направлялася судом, отже про залишення апеляційної скарги без руху апелянту ОСОБА_1 було відомо.
Жодних доказів про неможливість виконання ухвали Запорізькому апеляційному суду не надано.
В установлений строк ухвала Запорізького апеляційного суду від 29 липня 2022 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року у цій справі без руху, залишається невиконаною, апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги - не надано докази сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн або надання додаткових документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону, або інші відповідні документи на підтвердження свого майнового стану на момент звернення до суду з апеляційною скаргою.
При цьому, колегія суддів зауважує, що отримавши ухвалу Запорізького апеляційного суду від 29 липня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху - 01 серпня 2022 року, у ОСОБА_1 було достатньо часу для усунення недоліків.
Отже, колегія суддів вбачає в діях ОСОБА_1 ухилення від виконання вимог суду.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року, необхідно визнати неподаною та повернути апелянту на підставі ч.ч.1,3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 185, ст. 357,381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про зменшення розміру заборгованості по аліментах - вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвалу разом із апеляційною скаргою надіслати заявнику апеляційної скарги.
При цьому, роз'яснити скаржнику що повернення апеляційної скарги у цій справі при вищевикладених обставинах не перешкоджає її повторному зверненню у подальшому із апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції у цій справі до апеляційного суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в Касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С.Гончар М.С. Кочеткова І.В.