Справа № 732/77/17
Провадження № 1-в/732/29/22
20 вересня 2022 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар - ОСОБА_2 , за участі прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня подання старшого інспектора Дубенського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Рівненській області майора внутрішньої служби ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області,-
19.08.2022 у суді зареєстровано подання старшого інспектора Дубенського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Рівненській області майора внутрішньої служби ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку від11 травня 2017 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області.
Подання мотивоване тим, що за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 305, ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 70 КК України вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136000 гривень. Неодноразово за поданням органу пробації суд визначав розстрочку сплати штрафу. Сплаченим є штраф на загальну суму 63524,65 грн, несплачена сума штрафу становить 72475,35 грн. Перебіг давності не зупинявся, останній платіж проведений 20.12.2017. Таким чином, наявні підстави для звільнення від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі ч.1 ст. 80 КК України.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення подання. Вказувала, що виїзд ОСОБА_5 за кордон, достовірно знаючи про невиконані зобов"язання в Україні, свідчить про ухилення від виконання обвинувального вироку, тому строк мав зупинятися, а підстави звільнення від покарання відсутні.
Заслухавши прокурора, дослідивши мотиви заявленого подання, дослідивши додані до нього докази, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню.
Так, статтею 80 КК України визначається нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлюються імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе. Це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Постановою органу дізнання закрито кримінальне провадження № 42019181100000050 за відсутності у діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України.
Суд виходить з того, що частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.
З матеріалів провадження вбачається, що питання кримінальної відповідальності засудженого ОСОБА_5 за ст. 389 КК України не вирішувалось обвинувальним вироком суду. Однак, у провадженні дізнавача СД Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області офіційно закрито кримінальне провадження № 42019181100000050 лише 30 червня 2021 року, а розпочато 22 жовтня 2019 року, тобто з перериванням строку давності. Тому підстави рахувати строк давності із 20.12.2017 (часу останнього платежу) суд не має. До того ж виїзд за межі країни без виконання фінансових зобов"язань також є ознаками ухилення. Оскільки згідно із вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, а такі з"ясовані у суді обставини не дають підстав для задоволення подання.
Керуючись ст. 80 КК України, ч.1 ст. 539 КПК України, суд,
відмовити у задоволенні подання старшого інспектора Дубенського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Рівненській області майора внутрішньої служби ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв"язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 травня 2017 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд протягом семи діб з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали 20 вересня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1