15 вересня 2022 року
м. Чернівці
справа № 727/40/22
провадження 822/663/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Половінкіна Н.Ю., Перепелюк І.Б.,
за участю секретаря Паучек І.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» (далі- ТзОВ «МС Імперіал Буд»),
апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 червня 2022 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Одовічен Я. В..
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» (далі-ТОВ «МС Імперіал Буд») про захист прав споживачів, стягнення моральної шкоди та пені за прострочення виконання договірних зобов'язань.
В обгрунтування позову посилається на те, що 13 березня 2017 року між ним та ТзОВ «МС Імперіал Буд» було укладено попередній договір №234, за умовами якого відповідач зобов'язується продати позивачу, а позивач зобов'язується купити в термін до кінця першого кварталу 2019 року квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,70 кв.м., в тому числі житловою площею 37,36 кв.м. на умовах, що визначені попереднім договором та укладенням у майбутньому договору купівлі-продажу. Строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - до кінця IV кварталу 2018 року.
Також вказував, що 28 серпня 2017 року між ним та ТзОВ «МС Імперіал Буд» було укладено попередній договір №А_35п, за умовами якого відповідач зобов'язується продати позивачу, а позивач зобов'язується купити в термін до кінця першого кварталу 2019 року парко місце №79 в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 12,50 кв.м. Строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - до кінця IV кварталу 2018 року.
На виконання умов договорів, позивачем у належний та обумовлений спосіб в грошовій одиниці України було виконано свої зобов'язання по двом цивільно-правовим договорам, шляхом сплати коштів на рахунок в банківській установі товариства, що підтверджується платіжними дорученнями.
Однак, ТзОВ «МС Імперіал Буд» свої зобов'язання з 01 січня 2019 року за вказаними договорами не виконав, що позбавило його права отримати в приватну власність нерухомі об'єкти за договорами. Також існують обставини, які свідчать про неналежні дії та поведінку відповідача, якими він відкрито та довготривало порушує його права та інтереси за вказаними цивільно-правовими договорами.
Тому вважає, що ТзОВ «МС Імперіал Буд» повинно відшкодувати йому моральну шкоду, яка ним оцінюється у розмірі 100 000 гривень та полягає в тому, що з 01 січня 2019 року відповідач не здійснив всі необхідні та належні дії щодо передання йому у приватну власність квартири АДРЕСА_1 , та парко місця АДРЕСА_3 , загальною площею 12,50 кв.м. Протягом 1092 календарних днів його сім'я не може користуватись новозбудованим житлом, у зв'язку з чим перебуває у стресовому стані.
Крім того, вважає, що ТзОВ «МС Імперіал Буд», на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з порушенням умов договорів про виконання робіт (надання послуг) повинен відшкодувати йому, як споживачеві, за кожен день прострочення пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).
Просив суд стягнути з ТзОВ «МС Імперіал Буд» на його користь завдану моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень та пеню за прострочення виконання зобов'язань: за попереднім договором №234 від 17 березня 2017 року в сумі 31 283 506 гривень 80 коп.; за попереднім договором №А_35п від 28 серпня 2017 року в сумі 4 914 000 гривень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 червня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТзОВ «МС Імперіал Буд» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 25000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки попередній договір №А_35п від 28 серпня 2017 року за формою не відповідає вимогам, встановленим законом до основного договору, оскільки не був нотаріально посвідчений, то не створює юридичних наслідків, щодо його невиконання.
Також суд першої інстанції вказав, що зі змісту попереднього договору №А_234 від 13 березня 2017 року вбачається, що між сторонами укладено попередній договір про наміри укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна. Даний договір не містить елементів договору підряду чи договору про надання послуг, а тому до спірних правовідносин не застосовується положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Оскільки судом встановлено порушення зобов'язання за попереднім договором №А_234 від 13 березня 2017 року, то позивач має право на відшкодування моральної шкоди. Суд пршої інстанції вважав об'єктивним та справедливим розміром понесеної позивачем моральної шкоди в розмірі 25000 гривень
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також неповним зясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції помилково вважав, що до спірних правовідносин не застосовуються положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки сторони погодили всі істотні умови цивільно - правових договорів, а ТзОВ «МС Імперіал Буд» порушує умови таких договорів.
Також судом першої інстанці не надано відповідну оцінку щодо підстав для визначення розміру моральної шкоди у сумі 25000 нривень.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13 березня 2017 року між ТзОВ «МС Імперіал Буд» та ОСОБА_1 було укладено попередній договір №А_234 (а.с.23-27).
Відповідно до умов попереднього договору ТзОВ «МС Імперіал Буд» зобов'язується продати ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується купити в термін до кінця І кварталу 2019 року квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,70 кв.м., в тому числі житловою площею 37,36 кв.м., згідно умов, що визначені даним попереднім договором та укладеним у майбутньому договором купівлі-продажу. Строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - до кінця IV кварталу 2018 року.
Сторони домовилися про істотні умови основного договору купівлі-продажу квартири: об'єкт продажу - квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 68,70 кв.м. (пункт 2). ОСОБА_1 зобов'язується сплатити стороні, на момент підписання основного договору, до моменту його нотаріального посвідчення, повну вартість об'єкта нерухомості, що орієнтовано складає 954930 гривень (п.2.2 Договору).
На виконання умов попереднього договору №А_234 від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 було сплачено 954930 гривень (а.с.37-46).
28 серпня 2017 року між ТзОВ «МС Імперіал Буд» та ОСОБА_1 було укладено попередній договір №А_35п (а.с.30-34).
Відповідно до умов попереднього договору ТзОВ «МС Імперіал Буд» зобов'язується продати ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується купити в термін І кварталу 2019 року парко місце АДРЕСА_3 , загальною площею 12,50 кв.м., згідно умов, що визначені даним попереднім договором та укладеним у майбутньому договором купівлі-продажу. Строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - до кінця IV кварталу 2018 року.
Сторони домовилися про істотні умови основного договору купівлі-продажу квартири: об'єкт продажу - парко місце АДРЕСА_3 , загальною площею 12,50 кв.м.(пункт 2). ОСОБА_1 зобов'язується сплатити стороні, на момент підписання основного договору, до моменту його нотаріального посвідчення, повну вартість об'єкта нерухомості, що орієнтовано складає 150000 гривень (п.2.2 Договору).
На виконання умов попереднього договору № А_35п від 28.08.2017 року ОСОБА_1 було сплачено 150000 гривень (а.с.48-49).
ТзОВ «МС Імперіал Буд», на час розгляду справи, будинок АДРЕСА_2 не здано в експлуатацію.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Щодо позовних вимог про стягненні пені з ТзОВ «МС Імперіал Буд» за попереднім договором № А_234 від 17 березня 2017 року.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України).
Відповідно до положень частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
13 березня 2017 року між ТзОВ «МС Імперіал Буд» та ОСОБА_1 було укладено попередній договір №А_234. Відповідно до умов попереднього договору ТзОВ «МС Імперіал Буд» зобов'язується продати ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується купити в термін до кінця І кварталу 2019 року квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,70 кв.м. Строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - до кінця IV кварталу 2018 року.
Тобто за формою і змістом укладений між сторонами договір у вказаній частині є угодою про послугу з будівництва житла.
Вказаний договір є змішаним і містить в собі, в тому числі, елементи договору підряду.
Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною першою статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду.
За характером ці правовідносини подібні до положень статті 875 ЦК України (договір будівельного підряду), а отже, з урахуванням установлених у цій справі обставин, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що правовідносини між будівельною компанією (виробником) ТОВ «Будова-Захід», вид діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, і позивачем, як споживачем (замовником), слід кваліфікувати у цій справі, як угоду про послугу, - будівництво житла.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 607/1579/19.
Правовідносини з надання послуг врегульовано спеціальним законом, Законом України "Про захист прав споживачів", яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з статтею першою Закону України «Про захист прав споживачів» - споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
ОСОБА_1 виконав умови договору, повністю вніс обумовлену в договорі суму, а ТзОВ «МС Імперіал Буд» допустило істотне порушення умов договору і не забезпечило отримання позивачем завершеної будівництвом квартири, на час розгляду справи, будинок АДРЕСА_2 не зданий в експлуатацію, при тому, що планове завершення будівництва житлового будинку в експлуатацію встановлено - кінець ІV квартал 2018 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача пені у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов попереднього договору №А_234 від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 було сплачено 954 930 гривень.
Позивач, заявив вимоги про стягнення пені за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року (1092 дні). Нарахування пені здійснюється в межах заявлених позовних вимог.
Пеня нараховуєтьсся за кожен день у межах заявлених позовних вимог у розмірі трьох відсотків вартості роботи (постуги).
Отже, розмір пені за невиконання умов попереднього договору №А_234 від 13 березня 2017 року становить 31283 506 гривень 80 коп. (954930*3%)*1092дні)
Щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина 1 статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а носить саме компенсаційний характер. По-перше, вона стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. По-друге, для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом, а не обов'язком суду, тому за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи розмір пені в сумі 31 283 506 гривень 80 коп., яку просить стягнути позивач є непропорційною та такою, що значно перевищує розмір сплачених коштів на виконання попереднього договору №А_234 від 13 березня 2017 року позивачем.
З урахуванням вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення нарахованої пені з 31 283 506 гривень 80 коп. до 100 000 гривень.
Аналогічний по суті висновок зроблено Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у справах № 756/2781/16 від 30 жовтня 2019 року, №760/7459/16.
Щодо позовних вимог про стягненні пені з ТзОВ «МС Імперіал Буд» за попереднім договором № А_35п від 28 серпня 2017 року.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (частина третя стаття).
Згідно зі статтею 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Тобто законом встановлено умови щодо форми укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, будинку або іншого нерухомого майна, внаслідок якого відбудеться правомірний перехід права власності на таке майно.
Таким чином, при укладенні попереднього договору має бути дотримана така форма договору, яка є аналогічною основному договору, у досліджуваних правовідносинах, тобто договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Частиною першою статті 220 ЦК України визначено, що нікчемним є договір у разі недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Із системного аналізу наведених норм права випливає, що попередні договори купівлі-продажу мали укладатися у письмовій формі та підлягали обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Попередній договір №А_35п від 28 серпня 2017 року за формою не відповідав вимогам, встановленим законом до основного договору, оскільки не був нотаріально посвідчений.
Відповідно до ч. 1ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №521/17654/15-ц (провадження № 61-2858св18).
З огляду на те, що №А_35п від 28 серпня 2017 року, укладений між ТзОВ «МС Імперіал Буд» та ОСОБА_1 , є таким, що не створює юридичних наслідків, то підстави для задоволення вимог про стягненні пені з ТзОВ «МС Імперіал Буд» за попереднім договором № А_35п від 28 серпня 2017 року задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв'язку між порушенням та моральною шкодою.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про «Аналіз судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків» від 01.09.2011, висновком медичних органів, як підставою для відшкодування моральної шкоди, може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичного закладу або лікарсько-консультаційної чи медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого.
Згідно з преамбулоюЗакону України «Про захист прав споживачів'цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За пунктами 18, 22 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів'продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Статтею 1-1 Закон України «Про захист прав споживачів'передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуваннюЗакону України «Про захист прав споживачів», оскільки договір купівлі-продажу майнових права передбачає в подальшому набуття їх покупцем права власності на квартиру, а отже на такі правовідносини поширюється дія вказаногозакону.
Пункт 5 частини першоїстатті 4 Закону України «Про захист прав споживачів'передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів'при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захистправ споживачів'навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) та у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №755/3509/18.
Таким чином, зважаючи на те, що під час судового розгляду було встановлено факт невиконання ТзОВ «МС Імперіал Буд» попереднього договору №А_234 від 13 березня 2017 року, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені за попереднім договором № 234 від 17 березня 2017 року та ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 червня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» на користь ОСОБА_1 пені, за попереднім договором № 234 від 17 березня 2017 року, скасувати. Позов в цій частині задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» на користь ОСОБА_1 300 000 (триста тисяч) гривень пені, за попереднім договором № 234 від 17 березня 2017 року, за прострочення виконання зобов'язання.
У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 22 вересня 2022 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.Ю. Половінкіна
І.Б. Перепелюк