Житомирський апеляційний суд
Справа №273/1993/21 Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
15 вересня 2022 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., захисника Хоменка С.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
встановив :
Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, у прибуток держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Відповідно до постанови, 05.09.2021 о 17 год. 14 хв. в смт. Полянка по вул. Чижова керував автомобілем ВАЗ 2103 з номерними знаками НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» під час безперервної відео зйомки на нагрудну бодікамеру. Результат огляду становив 1.73 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «А» ПДР України.
На постанову суду захисником Хоменко С.О. подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та прийняття нової постанови, якою просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що судове рішення ОСОБА_1 отримав 17 червня 2022 року, коли йому передали фотокопію рішення шляхом надсилання засобами електронного зв'язку, так як з початком вторгнення російської федерації ОСОБА_2 перебуває в лавах ЗСУ та перебуває за межами Житомирської області, а тому вважає, що строк пропущений з поважних причин.
Вважає, що постанова суду є незаконною, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вона підлягає скасуванню з таких підстав.
Зазначає, що розгляд справи відбувася у відсутність ОСОБА_1 та його захисника, чим порушено право на захист, результатом чого стало неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, відбувся формальний підхід до вивчення справи.
Захисник оспорює фактичні обставини справи та вказує, що ОСОБА_1 був незгоден з результатами огляду, однак працівник поліції не запропонував йому пройти огляд в медичному закладі. Огляд був проведений з порушенням вимог Інструкції, ОСОБА_1 не роз'яснені його права.
Стверджує, що працівники поліції не здійснювали зупинки транспортного засобу. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують зупинку транспортного засобу саме під керуванням ОСОБА_1 , а міститься лише частковий відеозапис з відеореєстратора.
На його переконання, з врахуванням наведених обставин, результати огляду не можуть бути належними доказом його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду є поважними та такими, що дають підстави для поновлення, строку апеляційного оскарження.
Заслухавши пояснення захисника на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №091385 від 05.09.2021; чек-тестом № 419 від 058.09.2021 року, результат тесту - 1,73 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з позитивним результатом 1,73 проміле; постановою серії БАБ №921355 від 05.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.6 ст.121 КУпАП, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора.
На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.
З запису відеореєстратора долученого до справи та матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 05.09.2021 року о 17:15 год. керував транспортним засобом ВАЗ 2103 з номерними знаками НОМЕР_1 .
Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом, який також зафіксований на відеозаписі на місці проходження огляду.
З матеріалів справи, в тому числі відеозапису вбачається, що у працівників поліції були всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а також керував транспортним засобом.
На пропозицію працівників поліції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки, ОСОБА_1 спочатку відмовився, хотів проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, однак згодом передумав та побажав пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, проба позитивна 1,73%.
Після проходження огляду та виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, ОСОБА_1 з результатом погодився, що засвідчив це власноручним підписом на чек-тесті № 419 від 05.09.2021 року та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу апеляційний суд вважає надуманими, оскільки на відео чітко зафіксовано факт керування транспортним засобом та його знаходження на місці огляду, ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, крім того, надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, не висловлював своєї незгоди як з результатами огляду, так і з тим, що йому пропонували пройти такий огляд саме як водію транспортного засобу.
Крім того, керування транспортним засобом підтверджується постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та відсторонено від керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 під розписку, під час ознайомлення з матеріалами справи 08.02.2021 р. був попереджений про час та місце розгляду справи 12.04.22 р., однак не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому розгляд справи судом у його відсутність відповідає вимогам ст. 268 КУпАП (а.с. 17)
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.
Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння створює загрозу життю та здоров'ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху.
Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП розмірі, можливості призначення менш суворого стягнення, чи звільнення від такого стягнення з врахуванням даних про особу порушника закон не передбачає, а тому підстав вважати його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Поновити захиснику Хоменку Сергію Олександровичу строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук