Справа № 161/513/22 Провадження №11-кп/802/405/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Доповідач: ОСОБА_2
15 вересня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12021030580002683, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 , яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Струмівка, Луцького району, Волинської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
-визнаний вунуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання обчислювати з дня прибуття і постановки обвинуваченого на облік у виправному центрі.
До набрання вироком законної сили застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покладено на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за викликами до суду;
-з 22 год. до 06 год. не залишати без дозволу суду місце проживання - АДРЕСА_1 ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон чи інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Цим же вироком вирішено долю речових доказів, процесуальних витрат та арештованого майна.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 , на початку листопада 2021 року, точний день та час не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою збуту, використовуючи мережу інтернет, через мобільний додаток «Telegram», у невстановленої особи незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах, з метою її подальшого збуту.
Після цього, ОСОБА_7 , при невстановлених обставинах часу та місця, зберігаючи при собі, з метою збуту, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, у великих розмірах, переніс на ділянку місцевості поблизу АДРЕСА_2 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 , частину психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, поміщену у два полімерні пакети, зберігаючи при собі, з метою збуту переніс на ділянку місцевості, поблизу вул. Рівненська у селі Струмівка Луцького району Волинської області з координатами: широта - 50.749429, довгота - 25.432095; широта 50.749571, довгота - 25.432172, де приховав вказані вище згортки в землю, зробивши так звані «закладки», та де продовжував зберігати її до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час огляду місцевості, а саме до 17 год. 02 хв. 11.11.2021.
Далі, ОСОБА_7 , іншу частину психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, зберігаючи при собі з метою збуту, переніс у на територію поблизу буд. АДРЕСА_2 , де продовжував незаконно зберігати при собі з метою збуту до моменту її вилучення працівниками поліції в ході його затримання за підозрою у вчиненні злочину, тобто до 15 год. 59 хв. 11.11.2021.
Згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-21/9632-НЗПРАП від 12.11.2021, надані на дослідження речовини містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну ( у перерахунку на амфетамін-основу) становить 0,3562 г.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-21/10094-НЗПРАП від 23.12.2021:
- надана на дослідження порошкоподібна речовина у двох полімерних пакетах, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну ( у перерахунку на амфетамін-основу) становить 0,2949 г та 0, 2575 г.
- надана на дослідження порошкоподібна речовина в полімерному пакеті, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну ( у перерахунку на амфетамін-основу) становить 0, 4591 г.
- надана на дослідження порошкоподібна речовина в полімерному пакеті, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну ( у перерахунку на амфетамін-основу) становить 0, 5299 г.
Таким чином, ОСОБА_7 незаконно придбав, зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1, 8976 г, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, є психотропною речовиною у великих розмірах.
В поданій на вирок апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок незаконним через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вказує на те, що, призначаючи обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.307 КК України, судом таке своє рішення не вмотивовано, а також не вказано, яким чином зазначені у вироку обставини, що пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто у вироку суд формально перерахував обставини, що призвело до недотримання вимог ст.69 КК України.Також судом не в повній мірі враховано ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, адже згідно ст.12 КК України законодавець відніс його до категорії тяжких злочинів, що становить підвищену суспільну небезпеку. У зв'язку з цим просить вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна.
Обвинувачений не погоджуючись з вказаним вироком подав апеляційну скаргу з тих підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст.394 КПК України. Тому судом апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження лише в частині оскарження закінчення строків досудового розслідування та направлення обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування.
Відповідно до ухвали колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 вересня 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 березня 2022 року в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 3 лютого 2022 року - відмовлено.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційних скарг, прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу у повному обсязі та заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження, за згодою учасників судового провадження розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. При цьому з'ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та добровільність їх позиції. А тому, вирок суду в цій його частині на предмет законності та обґрунтованості апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.)
Перш за все, переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги прокурора, про те, що суд, призначаючи обвинуваченому покарання, не взяв до уваги обставини, що пом'якшують покарання та обставини, що характеризують особу винного й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Як, вбачається з положень ч.1 ст.69 КК України, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
При призначенні ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції враховано, що обвинувачений вчинив злочин, який за ступенем тяжкості належить до категорії тяжких.
Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
Застосовуючи до ОСОБА_7 вказані норми закону, місцевий суд в якості обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відніс щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, як особа раніше не судимий, злочин вчинив вперше, вину визнав, є особою молодого віку, за місцем проживання характеризується позитивно, висловив готовність понести справедливе покарання, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає, що враховуючи усі вищенаведені пом'якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, призначення останньому за ч.2 ст.307 КК України більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є обґрунтованим та вмотивованим.
Вилучення працівниками правоохоронного органу психотропної речовини, яка була придбана та зберігалась з метою збуту, на думку апеляційного суду слід вбачати та визнати обставиною, яка пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений добровільно показав закладки та видав психотропну речовину. Тому доводи прокурора є безпідставними з приводу обставин, які дали місцевому суду можливість застосувати ст.69 КК України.
Міркування обвинуваченого про надіслання обвинувального акта до суду першої інстанції понад строки досудового розслідування є недоцільними.
Положеннями ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Так, як відповідно до обвинувального акта 12.11.2021 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
11.01.2022 року здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження №12021030580002683, також цього ж дня підозрюваний ознайомився з матеріалами розслідування. Таким чином, 11.01.2022 року вважався останнім днем досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 . Як свідчать матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021030580002683 зареєстрований Луцьким міськрайонним судом Волинської області 11.01.2022, тобто у межах строку досудового розслідування.
На думку апеляційного суду, призначене покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, і не є надто суворим, як зазначає захисник.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що наявність вищевказаних даних про особу обвинуваченого та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів стали підставою для призначення ОСОБА_7 покарання у виді реального позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів і таким, що не можна визнати надто суворим, як про це зазначено в апеляційній скарзі.
Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Законних підстав для скасування вироку та задоволення апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, апеляційний суд не вбачає.
Доводи обвинуваченого, наведені в апеляційні скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при ухваленні вироку та призначенні покарання, а тому підстави для її задоволення відсутні.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.
Головуючий
Судді