Справа №760/11978/22 1-кп/760/2413/22
19 вересня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105090001470 від 01.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 19.08.2022 року Голосіївським районним судом міста Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі стст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
Так, ОСОБА_3 , який вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 19.08.2022 року засуджений за ч.1 ст.309 КК України, призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі стст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, також вчинив умисний кримінальний проступок за наступних обставин.
На початку серпня 2022 року ОСОБА_3 домовився зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_4 про те, що допоможе останньому у продажі його собак породи «Джек-рассел». Так, 08.08.2022 року ОСОБА_3 , використовуючи мережу Інтернет, а саме сайт «Olx.ua», розмістив оголошення про продаж цуценят породи «Джек-рассел».
В подальшому, 08.08.2022 року ОСОБА_5 , яка мала намір придбати собаку вищевказаної породи, зайшла на сайт «Olx.ua» та побачила оголошення, яке розмістив ОСОБА_3 . Після чого потерпілий ОСОБА_5 зателефонувала на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який був вказаний в оголошенні про продаж собак, та домовилась з ОСОБА_3 про купівлю собаки породи «Джек-рассел». Так, ОСОБА_3 на момент домовленості з потерпілим ОСОБА_5 про продаж собаки достовірно знав, що усі собаки уже були продані, і що він вводить потерпілого в оману, повідомляючи останній, що продасть їй собаку.
Крім того, ОСОБА_3 розумів, що всі цуценята, які були виставлені на продаж, вже продані іншим покупцям, у зв'язку з чим в останнього виник злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману.
В подальшому, 10.08.2022 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_3 під час листування з потерпілим у соціальній мережі «Viber», реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, надіслав потерпілому через соціальну мережу «Viber» в особисте повідомлення номер банківської картки « НОМЕР_2 » для переказу грошових коштів у розмірі 4000 грн., завідома знаючи, що усі цуценята, які були виставлені на продаж, були продані іншим покупцям.
Після чого, потерпілий ОСОБА_5 не підозрюючи про протиправні наміри ОСОБА_3 , будучи, в свою чергу, впевнена у добропорядності намірів останнього, надіслала йому грошові кошти у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. на банківську картку « НОМЕР_2 », яку надав ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_3 , отримавши дані кошти, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, заволодівши чужим майном шляхом обману перестав виходити на зв'язок з потерпілим, а незаконно набутим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 4000 (чотири тисячі) грн.
За результатами вчинення кримінального проступку майнова шкода становить 4000 (чотири тисячі) гривень, яка повністю відшкодована шляхом повернення потерпілому ОСОБА_5 грошових коштів.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме в шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, то, керуючись ч.1 ст.302 КПК України прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що до обвинувального акта долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі його захисника ОСОБА_6 , згідно з якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні № 12022105090001470 від 01.09.2022, згоден із вищевказаними встановленими досудовим розслідуванням обставинами та дає свою згоду щодо розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.
Також у вищезазначеній заяві вказано, що обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження, а саме позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоди із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоди на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Також до обвинувального акта долучено заяву потерпілого ОСОБА_5 , в якій вона погоджується із зазначеними в обвинувальному акті обставинами, а також висловлює свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, підтверджує ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Виходячи з встановленого та у відповідності до ч.2 ст.381 КПК України суд розглянув вищевказаний обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
При цьому, згідно з ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України враховує, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Також суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 у лікаря-психіатра та нарколога на обліку не перебуває, офіційно не працює, раніше судимий 19.08.2022 року Голосіївським районним судом міста Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, на даний час вирок набрав законної сили та не змінений, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді 240 годин громадських робіт.
Виходячи з вищенаведеного, визначена вироком вид та міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд також враховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування положень ч. 4 ст. 70 КК, викладений у Постанові від 15.02.2021 в справі № 760/26543/17, провадження № 51 - 3600 кмо 20, згідно з яким якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.
Виходячи з наведеного даний вирок та вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 19.08.2022 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - виконувати самостійно.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись стст. 2, 56, 65-67, 190 КК України, стст. 100, 368-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.
Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone Х», який належить ОСОБА_7 , мобільний телефон марки «Iphone6+», який належить ОСОБА_8 , - залишити у розпорядженні останніх.
Апеляційні скарги на вирок можуть бути подані учасниками судового провадження до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1