Справа № 755/3683/22
Провадження №2/755/3574/22
"07" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської територіальної громади, в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визначити ОСОБА_1 додатковий строк на для місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилась спадщина на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належала померлій на момент смерті. Після смерті матері позивач несе тягар утримання спадкового майна: сплачує комунальні послуги, утримує квартиру. 17.02.2022 позивачка звернулась із заявою про видачу свідоцтва про права на спадщину до приватного нотаріуса Голяченко М.В. Останній було відмовлено у вчиненні нотаріальної через пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 обґрунтовує пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини через захворювання, оскільки остання не могла пересуватися.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2022 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської територіальної громади, в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи, яким роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні процесуальні строки.
Копію ухвали суду від 13.05.2022 позивачем було отримано 06.06.2022, відповідачем разом із копією позовної заяви з додатками - 08.06.2022.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.06.2022 витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
05.07.2022 до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12.07.2022 до суду від представника відповідача Київської міської ради - Харитонова М.С. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просять суд прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів та слухати справу у відсутність представника відповідача.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022 закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської територіальної громади, в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала та просила суд справу розглянути у її відсутність.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.01.1999, виданого Відділом приватизації комунального житлового фонду Дарницької райдержадміністрації м. Києва, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в рівних долях (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_1 , батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 9).
22.03.2013 ОСОБА_2 було складено заповіт, за яким остання заповідала усе своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).
03.08.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.08.2021, виданого Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 12).
17.02.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. було відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири під номером АДРЕСА_1 , після смерті її матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , через пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Загальні положення про спадкування врегульовані Главою 84 Книги шостої Спадкове право Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).
За вимог ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
В силу ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України).
Позивачка зверталася до нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, однак їй відмовлено через пропуск строку прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 6 п.24 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що позивачем було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини з причин, що не залежали прямо від волі позивача. Протягом тривалого часу у позивача були розлади здоров'я, внаслідок чого, остання була позбавлена була можливості у повній мірі пересуватися, у зв'язку із чим пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно з ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вказані обставини, що стали підставою для пропуску ОСОБА_1 встановленого строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованим, визначити позивачці - ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення позову ОСОБА_1 до Київської міської територіальної громади, в особі Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 209, 210, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Київської міської територіальної громади, в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, м. Київ вул. Хрещатик, 36) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 16.09.2022.
Суддя: