ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9765/22
провадження № 3/753/4751/22
"20" вересня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Гарькавої Н.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ФОП « ОСОБА_1 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
17 липня 2022 року о 13-й годині 30 хвилин в м. Києві, на вул. Є.Чавдар, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом « Infiniti FX 35» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, зіниці очей звужені не реагують на світло, водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в кабінеті лікаря нарколога за адресою: вул. Запорожця, 20, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав, вказав, що 17 липня 2022 року стояв на вул. Чавдар, чекав в своєму автомобілі свого товариша. Біля нього зупинились працівники поліції, почали запитувати чий автомобіль, після чого сказали, що підозрюють, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, запропонували пройти огляд у лікаря нарколога. ОСОБА_1 погодився, поїхав до лікаря нарколога де пройшов огляд та на нього склали протокол. Результати огляду йому не повідомляли.
Захисник Гарькава Н.О. просила суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не виконував функції водія. У день проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не був ознайомлений з результатами проведеного огляду, не отримував копії висновку за результатами огляду. Сам огляд ОСОБА_1 проводився 17 липня 2022 року, а висновок складений 24 липня 2022 року. Тому вказала, що огляд лікарем-наркологом був проведений з порушенням вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП та п. 20, 22 Розділу 3 Інструкції № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом від 09.11.2015 року.
Крім того, вказаний протокол був складений з порушенням вимог п. 9 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року № 1376, та вимог ст. 256 КУпАП оскільки диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає відповідальності за керування водієм транспортним засобом з ознаками сп'яніння, як це вказано у протоколі відносно ОСОБА_1 .
Також вказала, що працівниками поліції була порушена процедура фіксації правопорушення.
Суд вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Гарькавої Н.О., повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, 17 липня 2022 року о 13-й годині 30 хвилин в м. Києві, на вул. Є.Чавдар, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом « Infiniti FX 35» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість шкіряного покриву обличчя, зіниці очей звужені не реагують на світло, водій погодився пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в кабінеті лікаря нарколога за адресою: вул. Запорожця, 20, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
Вказане свідчить про те, що вказаний протокол складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, з зазначенням факту неправомірних дій особи, і має усі дані, необхідні для вирішення справи, тому доводи захисника Гарькавої Н.О. про порушення вищевказаних вимог КУпАП суд вважає неспроможними.
Згідно з положеннями вимог частини 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, у присутності ОСОБА_1 та його захисника Гарькавої Н.О. було відтворено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, що надійшов разом з матеріалами справи, з якого видно, що поліцейським згідно вимог п. 4 Розділу I Інструкції встановлено ознаки наркотичного сп'яніння та ОСОБА_1 погодився на проходження у встановленому законом порядку огляду в лікаря-нарколога.
Враховуючи викладене при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , порушень вимог закону процедури фіксації правопорушення поліцейськими допущено не було.
Доводи захисника Гарькавої Н.О. про те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.07.2022 року є недопустимим доказом суд відкидає виходячи з наступного.
При встановлені стану сп'яніння основним і вирішальним є виявлені при огляді у обстежуваної особи клінічні ознаки алкогольного або наркотичного сп'яніння, які відповідають клінічним ознакам, зазначеним у розділах F10.0, F11.0 - F16.0, F18.0, F19.0 глави V Психічні та поведінкові розлади Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10) та у п.п. 3, 4 розділу І Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 “Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”.
Лабораторне дослідження зразку біологічного середовища не встановлює стан сп'яніння, а виявляє або уточнює наявні речовини, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
А тому, фактично висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння після проведення лабораторного тесту за № 003368 виявив/уточнив наявність у відібраному о 14.15 годині 17.07.2022 року біологічному середовищі водія - канабіноїдів.
Позицію сторони захисту, з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а знаходився за кермом автомобіля, який не перебував в стані руху і його не можна розглядати як водія та не є доказом вчинення останнього адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, суд відкидає. Само по собі не керування транспортним засобом на час приїзду працівників поліції, не вказує на те, що ОСОБА_1 можна не розглядати як водія в змісті терміну, визначеного п. 1.10 ПДР України, чи п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VІІІ від 25.04.1974 позиції 38 Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17). ОСОБА_1 таку технічну дію, як керування транспортним засобом, виконував до його зупинки.
Що стосується невчинення поліцейськими дій щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що передбачено статтею 266 КпАП України, то вказана обставина сама по собі не дає підстав ставити під сумнів зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджені іншими доказами відомості про керування ним транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Невизнання вини та позицію ОСОБА_1 суд розцінює, як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9а ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він працює, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба