Справа №705/2057/22
2/705/1664/22
(заочне)
15 вересня 2022 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузуб А.Т.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила: розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 11.10.2016 відділом РАЦС Барановицького міськвиконкому Брестської області, актовий запис № 1006.
В обґрунтування позову зазначила, що на початку 2016 року вона познайомилася з відповідачем та почала з ним проживати, а 11.10.2016, перебуваючи в Республіці Білорусь, вони зареєстрували шлюб. Від шлюбу дітей не мають. У грудні 2016 року у зв'язку з намірами постійно проживати разом як чоловік та дружина в Україні, відповідач разом з нею переїхав до міста Умань, де разом проживали. Однак спільне життя між ними не склалось у зв'язку із зовсім різними поглядами на життя. Та вже через два місяці після укладення шлюбу вони фактично не проживали як сім'я та не вели спільне господарство. Де відповідач проживає на даний час, їй невідомо. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, а тому просила суд їх розлучити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гребенюк С.А. у судове засідання не з'явилися, адвокат Гребенюк С.А. 15.09.2022 письмово подав заяву, в якій просить справу розглядати без участі позивача та представника позивача. Позов підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті «Судова влада України».
Відповідач згідно зі статями 174, 178 ЦПК України не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 11.10.2016 у відділі РАЦС Барановицького міськвиконкому Брестської області, актовий запис № 1006. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 . Вказане підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим 11.10.2016 відділом РАЦС Барановицького міськвиконкому Брестської області.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до п. 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом», передбачено, що правові наслідки шлюбу з іноземним елементом визначаються ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право». Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Наприклад, якщо подружжя, що є громадянами різних держав, спільно проживали на території України і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу здійснюється за законодавством України. У випадку відсутності такої ситуації - правові наслідки шлюбу визначаються правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про міжнародне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умовами додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків.
Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» із змінами та доповненнями.
Тобто, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002.
Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції, що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22 грудня 2003 року.
Відповідно до ст. ст. 2, 3 зазначеної Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.
Так, з поданого позивачем в якості доказу документу про укладення шлюбу вбачається проставляння на ньому печатки органу, що видав свідоцтво, і таке свідоцтво видане двома мовами (білоруською та російською).
До позову додано письмовий переклад документу - свідоцтва про шлюб з російської на українську мову, зроблений перекладачем Мул О.М., особу якої, її дієздатність та кваліфікацію перевірено, та справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Карайкозою Г.І.
Таким чином, шлюб укладений між сторонами 11.10.2016, який був зареєстрований у відділі РАЦС Барановицького міськвиконкому Брестської областіРеспубліки Білорусь, є дійсним на території України і не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Виходячи з положень ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст.55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом з'ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер, тому його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, в зв'язку з чим суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 58, 63 ЗУ «Про міжнародне право», суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 11.10.2016 відділом РАЦС Барановицького міськвиконкому Брестської області, актовий запис № 1006.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.
Суддя О.І.Єщенко