Ухвала від 16.09.2022 по справі 936/899/22

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Справа № 936/899/22

Провадження № 1-кп/936/118/2022

16.09.2022 р. смт Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , який брав участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду клопотання начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Мукачево, Мукачівського району, Закарпатської області, мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше судимому 30.07.2019 року Мукачівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Воловецького районного суду Закарпатської області знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що на розгляді Воловецького районного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. У ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 , попередньо знаючи, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, після чого Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб,20.07.2022 в 10:15 годині, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, перебуваючи біля адміністративної будівлі АТ «Ощадбанк», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , викрав бувший у користуванні велосипед марки «GTX» чорного кольору, що був припаркований на вулиці, і належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Ріалті-О» від 20.07.2022 становить 2500,00 гривень, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

20.07.2022 громадянина ОСОБА_5 затримано на підставі статті 208 КПК України.

20.07.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

13.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

13.09.2022 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 скерований на розгляд до Воловецького районного суду Закарпатської області.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 20.07.2022, протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2022, висновком судової товарознавчої експертизи, допитом потерпілого.

Також, 22.07.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 Воловецьким районним судом застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 17.09.2022 року включно.

Необхідність застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор обгрунтовує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість переховуватися від органу досудового слідства, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжувати свою злочинну діяльність, незаконно впливати на можливих свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання з підстав, наведених у такому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 відносно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, вважає клопотання необґрунтованим та поданим, всупереч вимогам КПК України.

Обвинувачений також заперечив, просив обрати більш м'який запобіжний захід.

Потерпілий не з'явився, надав заяву про слухання справи без його участі.

Заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши надані матеріали клопотання, суд прийшов наступного висновку.

Частиною 3 ст.315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.

У порядку ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини,які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків,передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071090000084 від 20.07.2022 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України перебуває на розгляді Воловецького районного суду Закарпатської області, а отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Наявні докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, на цій стадії судового провадження, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри у вчиненні злочину на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: протоколом огляду місця події від 20.07.2022, протоколом проведення слідчого експерименту від 20.07.2022, висновком судової товарознавчої експертизи, допитом потерпілого, іншими матеріалами провадження.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, суд виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії судового провадження, є достатньою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Перевіряючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд констатує наступне.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №67/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану.

У таких умовах вчинення кримінального правопорушення створює додатковий неспокій, а тому до таких випадків має бути особлива увага.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на волі може:

- переховуватися від органу досудового слідства, зокрема, це підтверджується тим, що він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною 4 статті 185 КК України, міра покарання якого передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжувати свою злочинну діяльність, так як ОСОБА_5 вже мав судимості за аналогічні майнові корисливі злочини вчиненні на території населених пунктів Закарпатської області і відбував покарання в місцях позбавлення волі;

- незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи не в умовах ізоляції може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози до потерпілого ОСОБА_6 , умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показань, а також схиляти свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення ним кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їх покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.

Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_5 жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений статтею 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.

Між тим, стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування обвинуваченого, а також ризик його впливу на учасників процесу чи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, не існує, а запобіжний захід, який не пов'язаний із позбавленням волі, здатний їм запобігти, а тому підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Таким чином, під час розгляду вказаного клопотання встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання, ніж вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави- 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з мотивів наведеного в клопотанні обґрунтування.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 194, 315, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - задоволити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали визначити до 15.11.2022 включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 130 000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Закарпатській області.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 19.09.2022.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
106319029
Наступний документ
106319031
Інформація про рішення:
№ рішення: 106319030
№ справи: 936/899/22
Дата рішення: 16.09.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Воловецький районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.11.2022)
Дата надходження: 14.09.2022
Розклад засідань:
16.09.2022 10:20 Воловецький районний суд Закарпатської області
30.09.2022 11:20 Воловецький районний суд Закарпатської області
14.10.2022 10:00 Воловецький районний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОФІЛКАНИЧ ОКСАНА АНТОНІВНА
суддя-доповідач:
СОФІЛКАНИЧ ОКСАНА АНТОНІВНА
обвинувачений:
Муржа Віктор Юрійович
потерпілий:
Зенинець Максим Євгенович