Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1716/22
(заочне)
19.09.2022 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання - Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.02.2019 позивач дав у борг відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2370 доларів США, про що свідчить письмова розписка. Відповідно до письмової розписки відповідач зобов'язався повернути вказані кошти. Станом на день подачі позовної заяви ОСОБА_2 не віддав йому борг, чим порушив виконання свого зобов'язання. Крім того, при отриманні в борг коштів у борговій розписці, відповідач зобов'язався в разі не повернення в обумовлений термін боргу сплатити позивачу 3000 (три тисячі) доларів США. На неодноразові усні звернення, з проханням повернути гроші, відповідач жодним чином не реагує. В лютому місяці 2022 року на адресу відповідача ОСОБА_2 позивачем було направлено письмові вимоги з проханням повернути борг за розпискою, які отримано 24.03.2022, однак борг відповідач не повернув. За таких обставин позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача борг у сумі 3000 (три тисячі) доларів США.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кобрин М.М. в судове засідання не з'явилися, але позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить суд такі задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином, своєчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання з невідомих суду причин не з"яввся, заяв, клопотань про відкладення слухання справи або поважні причини неявки від нього не надходило. Правом подати відзив на позов відповідач не скористався.
У відповідності до порядку, встановленого ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами Цивільного кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України)
За змістом частин 1, 2 статті 207 і частини другої статті 1047 ЦК України дотримання письмової форми договору позики має місце у тому разі, якщо на підтвердження укладення договору представлена розписка або інший письмовий документ, підписаний позичальником, з якого вбачається як сам факт отримання позичальником певної грошової суми в борг (тобто із зобов'язанням її повернення), так і дати її отримання.
Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Як встановлено в судовому засіданні 21.02.2019 року позивач уклав з відповідачем договір позики, за яким позивач передав відповідачу позику в сумі 2370 доларів США , а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти в строк через три місяці під 5% , тобто зобов'язався повернути позикодавцю 3000 доларів США.
Договір позики укладено сторонами у письмовій формі.
Факт передачі коштів відповідачу підтверджується розпискою від 21.02.2019.
У зазначений термін відповідач ОСОБА_2 боргу не повернув, незважаючи на неодноразові звернення до нього позивача з проханням такі повернути, тому позивач в судовому порядку просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 3000 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до ст.509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту ч.3 ст. 1049 ЦК України випливає, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві коштів.
Таким чином, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути борг у розмірі 3000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на день ухвалення рішення 19.09.2022 (1 долар США = 36,5686 грн) складає суму 109 705,80 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач, як інвалід ІІ групи, на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового бору за звернення до суду з даним позовом.
Відтак із відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 1097,05 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 207, 264, 525, 526, 530, 549-552, 611, 625, 1046 -1050 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 , заборгованість за договором позики від 21.02.2019 в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США, яка в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 19.09.2022 складає 109 705,80 грн (сто дев'ять тисяч сімсот п'ять гривень 80 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1097,05 грн (тисяча дев'яносто сім гривень 05 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко