Справа № 378/1108/20
1-кп/357/167/22
19.09.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі
колегії: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 12020110280000125 від 22 червня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Братське Красноперекопського району АР Крим, громадянина України, із загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
потерпілий ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_8 ,
21 червня 2020 року, приблизно о 22 год. 00 хв., у житловій кімнаті будинку по АДРЕСА_1 , між ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт.
Під час даного конфлікту ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій та незворотність наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 та бажаючи їх настання, умисно наніс один удар ОСОБА_9 кухонним ножем, в область грудної клітини справа.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені, що відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечне для життя в момент заподіяння, внаслідок якого ОСОБА_9 помер на місці події.
Згідно висновку судово-медичного експерта від 15.10.2020 року №110, смерть ОСОБА_9 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, а саме колото-різана рана в правій поперековій ділянці, від рани беруть початок рановий канал проникаючий в праву плевральну порожнину, вздовж ранового каналу ушкоджені навколо ниркова жирова клітковина правої нирки, діафрагма, права легеня, кров в правій плевральній порожнині.
Тілесні ушкодження у вигляді саден та синців виявлених при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_9 , відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого предмета та могли утворитись від дій рук і ніг людини.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав. Зазначив, що наміру на вбивство ОСОБА_9 у нього не було, боровся за своє життя. 21 червня 2020 року перебував місцем проживання брата ОСОБА_10 , до якого приїхав у гості. Він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 разом вживали алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв виник конфлікт з ОСОБА_13 , із за брата ОСОБА_10 , оскільки ОСОБА_9 постійно його кудись посилає. Участь в конфлікті брав лише він та ОСОБА_9 . Під час конфлікту він перший наніс удар ОСОБА_9 рукою по обличчю. ОСОБА_9 у відповідь удари не наносив. Потім вони продовжували розпивати алкогольні напої. ОСОБА_9 сильно стукнув по столі і там все порозливалося та намочило зарядку від телефону. ОСОБА_9 мав намір піти додому та принести зарядку, однак він йому перешкодив та відштовхнув від дверей. ОСОБА_9 , зачепився за поріг та впав. Він допоміг піднятися останньому, після чого знову продовжили вживати алкогольні напої. Під час спільного вживання виник конфлікт під час якого він правою рукою вдарив ОСОБА_14 в плече під шию кулаком. ОСОБА_9 упав, а він піднімав стілець. В цей час ОСОБА_15 , держачись рукою за стіл, піднявся та пішов на нього з ножем. ОСОБА_5 ухопив ОСОБА_9 за руку та почали боротися, впали на ліжко. ОСОБА_5 тримав руку ОСОБА_9 в якій знаходився ніж. Коли знаходилися на ліжку, він вибив ніж. Куди дівся ніж, він не бачив. ОСОБА_9 ногами відштовхнув ОСОБА_5 , який вдарився об сервант. ОСОБА_9 підвівся і пішов на нього. Після чого ОСОБА_5 наніс ОСОБА_9 кулаком два удари в обличчя, останній впав на підлогу, тоді він наніс ще два удари ногою. Швидку не викликав. Сказав ОСОБА_9 , щоб той ішов додому, а сам причинив двері, пішов в іншу кімнату і заснув. В будинку був лише він та ОСОБА_9 , більше нікого не було. Брата також не було. Вранці прийшов ОСОБА_16 , просив похмелитися. Він виніс йому алкоголь на двір, вони вилили. Алкоголь брав у тій кімнаті, де лежав ОСОБА_9 . ОСОБА_9 лежав в тому ж положенні, що і ввечері - головою до дверей. Потім зайшли до кімнати, в якій лежав ОСОБА_9 . Побачили, що останній мертвий. Слідів крові на підлозі він не бачив. Він не просив ОСОБА_16 допомогти винести тіло ОСОБА_9 .. Пішов до сусідки, сказав, що билися з ОСОБА_9 і той мабуть мертвий, просив викликати швидку та поліцію. Повідомив, що не пам'ятає чи був у нього в руках ніж, в нього в руках нічого не було. Удари ножем ОСОБА_9 не наносив. Був в стані алкогольного сп'яніння, вживав алкоголь 4 дні. В той день вжив близько двох літрів алкоголю, ще пив пиво. Наголосив, що огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку не проходив.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_9 , його винуватість у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення та досліджених судом доказів.
Показаннями допитаного судом потерпілого ОСОБА_7 , який показав, що два роки назад, 21 червня 2020 року його син ОСОБА_9 вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_17 . Зранку йому зателефонували працівники поліції та повідомили, що ОСОБА_5 зарізав сина - ОСОБА_9 . Просив суворо покарати обвинуваченого, оскільки зарізав умисно. Повідомив, що син агресивним не був. Ніж у нього був, він колекціонував. ОСОБА_5 , як вип'є був агресивним. ОСОБА_5 ударив сусіда, той помер в реанімації, так говорили, але свідком цих подій він не був.
Свідок ОСОБА_18 , посилаючись на вимоги ст. 63 Конституції України, відмовився давати показання суду.
Показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_19 , яка повідомила, що в середині червня 2020 року, точну дату не пам'ятає зранку, о 8 годині, до її місця проживання прийшов ОСОБА_20 попросив цигарку, а потім повідомив, що він вбив ОСОБА_14 та попросив викликати працівників поліції. Коли саме вбив не повідомляв. Тілесних ушкоджень на ньому не було, слідів крові також не було. Вів себе спокійно, був підвипивший.. Подзвонила в поліцію і дала трубку ОСОБА_5 , він сам говорив. Що саме він казав поліції вона не чула. Брат ОСОБА_16 також був підвипивший, був переляканий. Повідомляв, що бачив понівечене тіло ОСОБА_15 , злякався та втік.
Показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що в 19-20 числах червня 2020 року, о 8 на початоку 9 години ранку, йшов повз подвір'я ОСОБА_5 , останній був на вулиці. Попросив закурити та чарку. Випив чарку горілки, закусив цукеркою, закурили. Він попросив, ще чарку. ОСОБА_5 сказав, що в нього лежить ОСОБА_15 , попросив допомогти винести. Коли зайшли в будинок, побачив тіло ОСОБА_15 , лежав головою до дверей, видно що мертвий. Він злякався та втік. Коли прибіг до сестри, там був ОСОБА_5 , який сказав, що вбив ОСОБА_15 та попросив викликати поліцію.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 22.06.2020 року внесено відомості до ЄРДР за № 12020110280000125 про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.к.п. 135 том. № 1).
Незважаючи на те, що ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру, суд приймає до уваги наявність вказаного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки з урахуванням положення ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Рапортом оперативного чергового, з якого убачається, що 22.06.2022 року о 08.19., надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.06.2020 року о 08.18 за адресою: АДРЕСА_1 , повідомила, що прийшов сусід ОСОБА_5 та повідомив, що він вбив товариша ОСОБА_14 , попросив викликати наряд та ШМД. Тіло знаходиться в будинку. В ході розмови, чоловік, який вбив, взяв слухавку та повідомив, що вони разом з товаришем розпивали алкогольні напої, після чого ОСОБА_21 побив чоловіка на ім'я ОСОБА_22 , як саме сталося вбивство - не повідомив. Також зазначено, що заявник ОСОБА_19 .
Таким чином з дослідженого рапорту встановлено, що показання свідка ОСОБА_19 , знайшли свої підтвердження, в частині того, що говорив ОСОБА_5 коли повідомив про вбивство ОСОБА_23 та просив викликати поліції та швидку, а також, що він сам розмовляв з поліцією.
Протоколом огляду місця події від 22.06.2020 року, з ілюстративною таблицею та схемою до нього, який проведено на підставі заяви власника ОСОБА_24 (а.к.п.1-4 том №3), в період часу з 08 год. 35 хв. по 11 год. 27 хв. у присутності ОСОБА_5 , понятих, за участю старшого інспектора криміналіста у якому зафіксовано огляд території домогосподарства АДРЕСА_1 . Під час огляду будинку на підлозі коридору будинку, спальної кімнати, зліва на кухні виявлено плями крові. Також, розмазану пляму крові виявлено на коробці дверей. У спальній кімнаті ліворуч від коридору, на ліжку наявна подушка з наволочкою, на якій наявна пляма крові та пошкодження у вигляді розрізаного отвору. Аналогічне пошкодження на подушці. Також наявний стіл з побутовою технікою, посуд, що свідчить про вживання алкоголю, а саме дві скляні чарки, чашка, пуста пластикова пляшка, наявний запах горілки. На підлозі під столом порожня пляшка від горілки «Неміров», об'ємом 0,5 літра, яка в середині має запах горілки. На столі стоять тарілки із залишками їжі, дві ложки, металевий кувшин з водою, попільничка з недопалками, пачка сірників, мобільний телефон, портсигар. На відстані 0,5 метра від порогу дверей спальної кімнати, ліворуч від коридору виявлено труп ОСОБА_9 в положенні на спині, головою до коридору. Під трупом виявлені плями крові в значній кількості. На голові трупу та на тулубі виявлені плями крові та тілесні ушкодження, а саме рана, ймовірно, проникаюча в області спини внизу праворуч розміром приблизно 2*3 см. Аналогічні два пошкодження виявлені на голові за правим вухом. На лівій руці та лівому плечі виявлені ссадини та синці. Праворуч від тулубу виявлено кухонний ніж з лезом та пластиковою ручкою біло-синього кольору, довжиною 25,5 см, з них лезо 13, 5 см та рукоятка 12 см. На ручці та лезі даного ножа наявна кров. Кофта на трупі має пошкодження передньої стінки у вигляді розрізу видовженої форми близько 1,5*2 см. За результатами проведення огляду місця події заяв та зауважень від його учасників не надходило (а.с.137-162 том № 1).
Протоколом огляду місця події від 22.06.2020 року, який проведено в період часу з 14 год. 05 хв. до 16 год. 02 хв., в приміщенні моргу в м. Тараща, зафіксовано здійснення огляду трупа ОСОБА_9 , вилучено одяг трупа ОСОБА_9 , зрізи нігтьових пластин ОСОБА_9 , зразки крові ОСОБА_9 , а також сліди рук, які перекопійовано на дактилокарту (а.к.п. 163-165 том № 1).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.06.2020 року з доданим до нього оптичним диском з відеозаписом, який переглянуто в судовому засіданні, з яких убачається, що підозрюваний ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_8 , відтворив на місці події, обставини конфлікту, вказав, як саме та куди саме він наносив удари потерпілому ОСОБА_9 , а також продемонстрував, як потерпілий упав на ліжко, а він наніс удари, вказав в яку частину тіла наносив удари, в тому числі ножем. Продемонстрував, як останній ногою відштовхнув ОСОБА_5 . ОСОБА_5 показав, як тримаючи однією рукою ОСОБА_9 , а іншою ніж, наніс один удар ножем в область правого боку тулуба, від якого ОСОБА_9 впав.(а.к.п. 167-169 том. № 1).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.06.2020 року з доданим до нього оптичним диском з відеозаписом, який переглянуто в судовому засіданні, з яких убачається, що свідок ОСОБА_16 продемонстрував, як 22 червня 2020 року приблизно о 8 годині, прийшов до місця проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 . Показав де ОСОБА_5 пригостив його горілкою. Після чого вказав на кімнату в будинку, з якої ОСОБА_5 попросив його допомогти винести ОСОБА_14 , який був без ознак життя та вказав положення трупа ОСОБА_9 , який лежав на спині головою до дверей (а.к.п. 170-172 том. № 1).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.08.2020 року з доданим до нього оптичним диском з відеозаписом, який переглянуто в судовому засіданні, з яких убачається, що підозрюваний ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_8 , вказав на кімнату будинку по АДРЕСА_1 , де трапилася подія. В ході події між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 сталася сварка, в ході якої ОСОБА_9 почав руками стукати по столі. З метою уникнення таких дій ОСОБА_5 продемонстрував як наніс ОСОБА_9 один удар в область грудей, від якого останній впав на підлогу разом із ОСОБА_5 . Показав, як ОСОБА_9 піднявся та зі столу взяв кухонний ніж, та як намагався нанести удар ОСОБА_5 . Показав як вихопив лівою рукою ніж і штовхнув ОСОБА_9 на ліжко, в положення на спину. Вказав, як тримаючи ніж, здійснив два удари в подушку ліжка, де лежав ОСОБА_9 . Продемонстрував, як останній ногою відштовхнув ОСОБА_5 та піднявся. ОСОБА_5 показав, як тримаючи однією рукою ОСОБА_9 , а іншою ніж, наніс один удар ножем в область правого боку тулуба, від якого ОСОБА_9 впав на землю, а ОСОБА_5 ногою наніс два удари в область голови (а.к.п. 173-174 том. № 1).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.10.2020 року з доданим до нього оптичним диском з відеозаписом, який переглянуто в судовому засіданні, з яких убачається, що свідок ОСОБА_18 , вказав на кімнату в будинку по АДРЕСА_1 . Зазначив, що в ході вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відбулась сварка. Показав, як в ході сварки, ОСОБА_5 перешкоджав ОСОБА_9 вийти з будинку. Вказав на місце перебування та розташування за столом ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Показав, як ОСОБА_5 наніс удар кулаком лівої руки в область грудей ОСОБА_9 . Показав, як після удару, ОСОБА_9 неодноразово намагався вийти з будинку, однак ОСОБА_5 утримував його біля вхідних дверей. Відтворив, як ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_9 , який падав на землю. Вказав на кімнату, де ОСОБА_5 намагався знайти лом, щоб спричинити ним тілесні ушкодження ОСОБА_9 , однак не знайшов. Вказав, де всі учасники знову розмістилися за столом, та показав, як ОСОБА_5 тримав ОСОБА_9 лівою рукою наніс один удар в область грудей потерпілого. Продемонстрував, як після удару ОСОБА_9 знову намагався покинути будинок, та вказав, як ОСОБА_5 його штовхнув та ОСОБА_7 упав після поштовху. Відтворив, як ОСОБА_5 допоміг піднятися ОСОБА_9 та посадив останнього на стілець та наніс близько чотирьох ударів долонею руки по обличчю потерпілого. Потім показав, як ОСОБА_5 наніс удар йому - свідку. (а.с. 175-176 том №1).
Лікарським свідоцтвом про смерть №110 від 22 червня 2020 року, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, шок (а.к. п. 183-184).
Висновком експерта № 110 від 15.10.2020 року, розпочатої судово-медичної експертизи 22 червня 2020 року - закінченої 15 жовтня 2020 року, згідно якого встановлено, що смерть ОСОБА_9 , настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені.
На це вказують результати судово-медичного дослідження трупа: колото - різана рана в правій поперекоковій ділянці, від рани беруть початок рановий канал проникаючий в праву плевральну порожнину, вздовж ранового каналу ушкоджені навколониркова жирова клітковина правої нирки, діафрагма, права легеня, кров в правій плевральній порожнині; понижене кровонаповнення внутрішніх органів, рідка кров.
Колото-різані рани, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа, виникли від дії одностроннє гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину з найбільша товщиною слідоутворюючої частини близько 0,1см та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення 1,9см.
Тілесні ушкодження у вигляді саден на синців виявлених при судово-медичному дослідженні трупа виникли від дії тупого предмета (ів), могли утворитися від дії рук і ніг людини, мають ознаки леп тілесних ушкоджень та не знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті.
Колото-різане поранення грудної клітки справа з ушкодженим правої легені мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння.
Деякі садна та синці могли утворитись при падінні потерпілого з висоти власного зросту, про свідчить їх характер та локалізація.
Колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені не могло бути самоспричинене про що свідчить характер та локалізація ушкодження.
При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_9 , виявлено етиловий спирт в концентрації - 3,68 %о, що як правило при житті може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння (а.к.п. 185-186 том №1).
Висновком експерта № 104/Д 10 від 04.11.2020 року, згідно з яким смерть гр. ОСОБА_9 , настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені.
На це вказують результати судово-медичного дослідження трупа: колото - різана рана в правік поперековій ділянці, від рани беруть початок рановий канал проникаючий в праву плевральну порожнину, вздовж ранового каналу ушкоджені навколониркова жирова клітковина правої нирки діафрагма, права легеня, кров в правій плевральній порожнині; понижене кровонаповнення внутрішніх органів, рідка кров.
Ступінь вираженості достовірних ознак смерті дозволяють судити, що з моменту смерті до моменту розтину пройшло біля 12-14 годин; смерть могла наступити біля 22 години 21.06.2020р.
Після отримання колото-різаного поранення грудної клітки пройшов короткий проміжок часу (декілька хвилин) в період якого потерпілий не міг здійснювати активні дії.
Тілесні ушкодження у вигляді синців та саден у потерпілого могли утворитись 21.06.2020 року, про що свідчить характер ушкоджень (а.к.п. 187, 187 зв. том №1).
Висновком експерта № 105/Д 10 від 05.11.2020 року, згідно з яким згідно якого смерть ОСОБА_9 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені. В правій поперековій ділянці бере початок рановий канал, який проникає в праву плевральну порожнину, має направлення по зонду знизу вверх, ззовні всередину і дещо справа на ліво. Направлення ранового каналу відповідає дії травмуючого предмету. Судово-медичних даних, дозволяючих судити про положення потерпілого в момент нанесення ножового поранення у потерпілого не має (а.к.п. 188, 188 зв. том №1).
Висновком експерта № 96/Д 10 від 22.10.2020 року, згідно з яким згідно якого смерть ОСОБА_9 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені.
Колото-різані поранення грудної клітки не могли утворитись, як вказав підозрюваний гр. ОСОБА_5 , під час проведення слідчого експерименту 13.08.2020 року.
Тілесні ушкодження у вигляді синців та саден у потерпілого могли утворитись, як вказав свідок під час проведення слідчого експерименту 12.10.2020 року.
Колото-різані рани в правій заушній ділянці утворились від двократної дії колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, про що свідчить характер ушкоджень; мають ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня та могли утворитись коли потерпілий лежав на ліжку.
Колото-різані рани в правій заушній ділянці не спричинили ушкодження черепа та головного мозку і не були небезпечними для життя в момент заподіяння. (а.к.п. 189, 189 зв. том №1).
Висновком експерта № 136-мк розпочатої судово-медичної експертизи 04.09.2020 року - закінченої 07.09.2020року, з якої убачається, щопри судово-медичному криміналістичному дослідженні клаптя шкіри з трупа ОСОБА_9 , виявлено одне наскрізне колото-різане ушкодження, яке виникло від дії одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обух „П”-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 0,1 см та лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя на рівні занурення в ушкодженні була 1,9 см (без урахування направлення ліній Лангера та можливого скорочення розмірів клаптя шкіри під дією спиртово-оцтового розчину). Індивідуальні ознаки травмуючого предмету при дослідженні ушкодження на клапті шкіри не виявлено. Виникнення виявленого ушкодження на клапті шкіри з грудної клітки від дії наданого на дослідження ножа не виключається (а.к.п. 190-191 том №1).
Висновком експерта № 137-мк розпочатої судово-медичної експертизи 07.09.2020 року - закінченої 09.09.2020року, з якої убачається, щопри судово-медичному криміналістичному дослідженні одягу та ножа по кримінальному провадженню № 12020110280000125 встановлено, що на джемпері виявлено близько п'ятдесят п'ять наскрізних пошкоджень, а саме: на переді, в верхній та нижній третинах зліва, в нижній третині, поблизу умовної серединної ліній виробу, та в нижній третині справа виявлено шість пошкоджень; на спинці, в нижній третині справа та зліва, виявлено п'ять пошкоджень; на правому рукаві, по передній і задній поверхнях, виявлено двадцять дев'ять пошкоджень; на лівому рукаві, по передній і задній поверхнях, виявлено п'ятнадцять пошкоджень. Виявлені пошкодження виникли від багаторазових дій гострого предмету, що мав ріжучий край.
На штанах, на передній половинці справа, виявлено П-подібне пошкодження у вигляді трьох розривів, які могли утворитись від зацепу вузької виступаючої частини предмету в напрямку зліва-направо.
На шортах, на передній половинці справа, виявлено наскрізне пошкодження, яке могло виникнути від дії плаского предмету з колюче-ріжучими властивостями. Індивідуальні ознаки травмуючого предмету (предметів) в пошкодженнях на джемпері, штанах та шортах не виявлено.
Виникнення виявлених пошкоджень на джемпері та шортах, як від дій наданого на дослідження ножа, так і від дій гострих предметів, що мають ріжучий край, не виключається (а.к.п. 192-196 том №1).
Висновком експерта № 138-мк розпочатої судово-медичної експертизи 09.09.2020 року - закінченої 10.09.2020року, з якої убачається, щопри судово-медичному криміналістичному дослідженні наволочки та фрагменту тканини напірника по кримінальному провадженню № 12020110280000125 встановлено, що на задній поверхні наволочки виявлено наскрізне пошкодження № 1 кутоподібної форми, яке могло виникнути внаслідок зацепу вузьким предметом в напрямку зверху- вниз та справа-наліво відносно верхнього поперечного та правого бічного зрізів наволочки. Пошкодження № 2 наскрізне з ознаками колото-різаного, яке могло виникнути від дії плоского предмету з колюче-ріжучими властивостями. Найбільша ширина слідоутворюючої частини травмуючого знаряддя в пошкодженні була 1,7 см.
В центральній частині фрагменту тканини напірника виявлено два наскрізних пошкодження, які повністю відповідають по локалізації, характеру та механізму їх утворення пошкодженням на задній поверхні наволочки. Індивідуальні ознаки травмуючого предмету (предметів) в пошкодженнях на наволочці та фрагменту тканини напірника не виявлено. Враховуючи однотипність, характер та механізм утворення виявлених пошкоджень на наволочці та фрагменту тканини напірника можливість їх виникнення від дій одного предмету не виключається.
Виникнення виявлених пошкоджень № 2 на наволочці та фрагменті тканини напірника від проникаючої дії клинка наданого на дослідження ножа не виключається.
Також, не виключається можливість виникнення виявлених пошкоджень № 1 на наволочці та фрагменту тканини напірника від ковзаючої дії вістря з зацепом наданого на дослідження ножа (а.к.п. 197-200 том №1).
Висновком експерта № 17-1/1660 від 26.06.2020року, відповідно до якого вилучені під час проведення 22.06.2020 огляду місця події у будинку по АДРЕСА_1 , слідів пальців рук та сліду долоні руки з найбільшими розмірами 16x16 мм. 17x18 мм, 22x9 мм, 51x37 мм - придатні для ідентифікації за ними особи (осіб), а сліди пальців та долонь рук з найбільшими розмірами 15x16 мм, 26x9 мм. 14x10 мм, 12x9 мм, 10x11 мм, 34x27 мм, 11x14 мм, 36x16 мм, 18x15 мм, 13x8 мм, 75x28 мм, 68x15 мм - непридатні для ідентифікації за ними особи (осіб).
Слід пальця руки з найбільшими розмірами 16x16 мм, залишений середнім пальцем лівої руки, слід пальця руки з найбільшими розмірами 17x18 мм залишений середнім пальцем правої руки, слід пальця руки з найбільшими розмірами 22x9 мм залишений безіменним пальцем правої руки, слід долоні руки з найбільшими розмірами 51x37 мм залишений долонею правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Висновком судово-психіатричного експерта № 89 від 16.07.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період, безпосередньо попередній періоду правопорушення, в скоєнні якого він підозрюється, а також на період правопорушення, в скоєнні якого він підозрюється стійким психічним розладом не страждав, виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності (F 10.2 згідно з МКХ-10); за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом, на період кримінального правопорушення, в скоєнні якого він підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Питання «осудності», «неосудності» та «обмеженої осудності» не входять в компетенцію лікарів судово-психіатричних експертів, а являється прерогативою суду;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом на теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, та може предстати перед слідством та судом;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, а потребує лікування з приводу хронічного алкоголізму;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності (F 10.2 згідно з МКХ-10), потребує лікування з приводу хронічного алкоголізму.
Протоколом №37 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 22 червня 2020 року, з якого, крім іншого, убачається, що був оглянутий ОСОБА_5 , час огляду 22.06.2022 року 9 год. 30 хв., повітря досліджувалося на пристрої «Алконт», результат 1,8 %, висновок огляду - алкогольне сп'яніння.
Даючи кримінально-правову оцінку діям обвинуваченого, суд виходить з оцінки показань обвинуваченого в судовому засіданні у сукупності з вищевказаними дослідженими доказами з точки зору їх достатності та взаємозв'язку. З огляду на пред'явлене обвинувачення в умисному вбивстві, а також аналізуючи докази, що мають значення для встановлення змісту та спрямованості умислу обвинуваченого при вчиненні злочину, суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховує при цьому поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їхні стосунки, предмет конфлікту, що став підґрунтям для подальших дій обвинуваченого, спосіб та знаряддя вчинення злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, ставлення до наслідків злочину.
Оцінюючи вищенаведені докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 дав частково правдиві показання, щодо обставин вчинення ним злочину, зокрема щодо подій, які передували вбивству ОСОБА_7 . Показання обвинуваченого підтверджені показаннями інших допитаних судом свідків та письмовими доказами, з яких видно, що 21.06.2022 року у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 разом із ОСОБА_25 та ОСОБА_12 вживали алкогольні напої. Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 наніс потерпілому удари по обличчю та тілу. Показання ОСОБА_5 в цій частині суд визнає правдивими, оскільки вони нічим не спростовуються, а окремі обставини підтверджуються показаннями допитаних судом свідків.
Суд критично оцінює доводи обвинуваченого про те, що удари потерпілому ножем не наносив, боровся за своє життя. Стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть саме від ножового поранення у спосіб та у місці, вказаному в обвинувальному акті, що повністю підтверджено вищенаведеними висновками експертних досліджень, місцем виявлення трупа, розташуванням трупа, локалізацією тілесних ушкоджень, їх розташуванням.
При цьому суд звертає увагу, що виявлена та зафіксована під час огляду місця події обстановка в будинку порушена не була, слідів характерних для боротьби виявлено не було. Суд також констатує, що ініціатором конфлікту був саме ОСОБА_5 , що не заперечував обвинувачений і в судовому засіданні, він перший наніс удар ОСОБА_9 в обличчя, потерпілий у відповідь ударів не наносив. В подальшому, в ході розпиття алкогольних напоїв, ОСОБА_5 продовжив наносити ОСОБА_9 удари в різні частини тіла. Крім того, потерпілий ОСОБА_9 неодноразово намагався покинути будинок, однак ОСОБА_5 його зупиняв та перешкоджав виходу з будинку, що підтвердив і обвинувачений у судовому засіданні.
В ході судового розгляду обвинувачений у своїх показаннях стверджував, що між ним та ОСОБА_9 мав місце конфлікт, в ході якого останній йшов на обвинуваченого з ножем, а він вибив ніж та наніс удари кулаком та ногами. Стверджував, що не пам'ятає чи був у нього в руках ніж, при цьому зазначав, що в момент нанесення ударів потерпілому у нього руках ножа не було.
Суд також звертає увагу, що при проведенні двох слідчих експериментів ОСОБА_5 категорично стверджував, що в момент нанесення ударів ніж був у нього в правій руці, якою він і і наніс удари. При цьому слідчі експерименти проведені у різні дні, у присутності захисника. Обвинувачений хоча і змінював показання в частині механізму нанесення ударів ОСОБА_9 , однак відтворював обставини спокійно та впевнено, відповідав на уточнюючі запитання як слідчого, так і захисника. Викладені обвинуваченим дві версії механізму вбивства спростовується наведеними вище висновками судово-медичних експертиз. Вказане на переконання суду спростовує твердження обвинуваченого, що про те, ударів ножем не наносив, а навпаки свідчить про його нещирість та намагання зменшити ступінь своєї вини.
Також враховується судом посткримінальна поведінка обвинуваченого, який після нанесення ударів ОСОБА_9 , вийшов з кімнати, прикрив двері та пішов до іншої кімнати і ліг спати, оскільки був сильно п'яний. Така поведінка обвинуваченого та описаний ним стан на переконання суду є результатом усвідомлення обвинуваченим, справжніх наслідків від нанесення ОСОБА_9 ударів саме, ножем, а не лише руками та ногами, як стверджує ОСОБА_5 .
Що стосується посилань обвинуваченого та захисника, висловлену в судових дебатах про те що ОСОБА_5 боровся за своє життя та вчинив злочин при перевищенні меж необхідної оборони, то колегія суддів вважає їх надуманими, виходячи з наступного.
Згідно з п. п. 2, 3 ст. 36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Як встановлено судом першої інстанції, в ході конфлікту саме ОСОБА_5 розпочав конфлікт та першим наніс удари потерпілому. Ініціатором конфлікту був саме ОСОБА_5 , він перший наніс удар ОСОБА_9 в обличчя, потерпілий у відповідь ударів не наносив. В подальшому, в ході розпиття алкогольних напоїв, ОСОБА_5 продовжив наносити ОСОБА_9 удари в різні частини тіла. Крім того, потерпілий ОСОБА_9 неодноразово намагався покинути будинок, однак ОСОБА_5 його зупиняв та перешкоджав виходу з будинку, що підтвердив і обвинувачений у судовому засіданні. Матеріалами провадження не встановлено протизаконного насильства з боку потерпілого, яке за своїм характером створювало б у засудженого право на необхідну оборону.
Умисне вбивство може бути вчинене з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачає його суспільне небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання.
Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.
Спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями і наслідками (у матеріальних складах злочину). Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.
Про наявність прямого умислу можуть свідчити, зокрема, конкретні діяння.
Суд зазначає, що обвинувачений після нанесення ударів руками, обрав знаряддям вчинення злочину - ніж - тобто знаряддя, з властивостями гостро-ріжучого предмету, а тому була велика ймовірність того, що при його застосуванні, яким ОСОБА_5 наніс удар у життєво важливий орган - грудну клітку, можливо заподіяти смерть людині. Обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово наносив ОСОБА_9 удари кулаком в область грудної клітини, два удари в область шиї, а саме завушної ділянки та після нанесення удару ножем в область грудної клітки, після того, як потерпілий упав, ОСОБА_5 одразу не викликав швидку медичну допомогу, а навпаки продовжив наносити удари ногами, що безумовно вказує на спрямованість його дії саме на позбавлення життя потерпілого та бажання настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті від вчиненого ним діяння.
Крім цього, вранці, коли побачив, що потерпілий помер, за допомогою свідка ОСОБА_16 намагався перемістити труп потерпілого.
Таким чином, вибір знаряддя злочину, яким заподіяно тілесні ушкодження, їх локалізація і характер, а саме в ділянку життєво важливих органів, та поведінка обвинуваченого після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_5 мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілого.
Крім того, ОСОБА_5 мав реальну можливість уникнути будь-якого конфлікту та спілкування з потерпілим, оскільки останній неодноразово мав намір покинути будинок, однак обвинувачений його не пускав та повертав назад від дверей. Більше того, після нанесення ударів потерпілому ОСОБА_9 , ОСОБА_5 допомоги потерпілому не надав, швидку допомогу не викликав. Отже, за таких обставин, в діянні обвинуваченого вбачаються ознаки саме умисного протиправного позбавлення життя іншої людини, тобто умисного вбивства.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшла висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 і кваліфікує його дії ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Твердження сторони захисту про недопустимість, як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 13.08.2020 року з доданим до нього оптичним диском з відеозаписом, за участю свідка ОСОБА_5 , який досліджено в судовому засіданні, оскільки останній, посилаючись на ст. 63 Конституції України, відмовився давати суду показання, то вони є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися них.
Термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК України використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань, як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.
Водночас, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю свідка слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення таких відомостей, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим, свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України.
За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб'єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз'яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.
Відповідно до нормативного змісту засади безпосередності (ст. 23 КПК України ) суд досліджує докази безпосередньо з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, де протокол слідчого експерименту є предметом оцінки суду за правилами, визначеними ст. 94 цього Кодексу. Отже, протокол слідчого експерименту після його оцінки з точки зору належності, допустимості й достовірності набуває значення судового доказу.
Таким чином, у цьому випадку відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України.
Крім того, той факт, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 відмовився давати показання, не є підставою для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент та показання є окремими процесуальними джерелами доказів.
Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 13.08.2020 року з доданим до нього оптичним диском з відеозаписом, проведеного за участю свідка ОСОБА_5 , останній на місці вчинення злочину, не лише розповідав про обставини спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, але і продемонстрував механізм їх нанесення та вказав на частини тіла куди були завдані удари. Вказану слідчу дію було проведено за його добровільною згодою, із роз'ясненням його прав та обов'язків.
За результатами дослідження інших, наданих стороною обвинувачення доказів, в учасників судового провадження не виникало зауважень щодо їх належності та допустимості. Суд, оцінюючи надані докази з точки зору їх належності та допустимості не встановив підстав, передбачених ст. 87 КПК України, які тягнуть безумовне визнання доказів недопустимими.
Суд критично ставиться до показання обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що він ударів ножем не наносив, вважає їх такими, що направлені на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб, яким висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Що стосується тверджень обвинуваченого про те, що він не проходив огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, то вказані твердження спростовуються дослідженим в судовому засіданні протоколом №37 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 22 червня 2020 року, з якого, крім іншого, убачається, що час огляду 22.06.2022 року 9 год. 30 хв., повітря досліджувалося на пристрої «Алконт», результат 1,8 %, висновок огляду - алкогольне сп'яніння.
При призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією із умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення заподіяної шкоди.
При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_5 суд враховує тяжкість та суспільну небезпеку вчиненого особливо тяжкого умисного злочину, проти життя людини, яка посягнула на найвищу в Україні соціальну цінність, гарантовану ст.ст. 3, 27 Конституції України, наслідки у вигляді смерті людини, які є непоправними, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога з діагнозом "хронічний алкоголізм ІІ ст."; має місце реєстрації та місце постійного проживання де мешкає із братом, офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, не одружений, утриманців не має, а також позицію потерпілого ОСОБА_7 , який просив призначити суворе покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Також враховуються наслідки вчиненого злочину, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, відсутність критики й співчуття до потерпілого, невизнання вини, також обвинувачений не намагався виправити наслідків ситуації, не викликав потерпілому після завдання йому тілесних ушкоджень швидку медичну допомогу, особливості й обставини вчинення та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції інкримінованого злочину у виді позбавлення волі.
За таких обставин суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів, йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.
Підстави для застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, в даному конкретному випадку, відсутні.
На думку суду, призначене покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті обвинувачення буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, воно буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого правопорушення і особою винного та не буде становити особистий надмірний тягар для особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт на майно:
- накладений ухвалою слідчого судді Ставищенського районного суду Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року на чорну майку, чорні шорти, чорні шкарпетки, чорні шльопанці та спідню білизну, які запаковані до спец пакету 7293940, вилучені 22 червня 2020 року під час обшуку затриманого 22 червня 2020 року ОСОБА_5 - скасувати;
- накладений ухвалою слідчого судді Ставищенського районного суду Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року на сірі шорти, чорні спортивні штани та темно синій світер, які були вилучені під час проведення огляду місця події з трупа ОСОБА_26 у приміщенні моргу «КПН Таращанська ЦРЛ» - скасувати;
- накладений ухвалою слідчого судді Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року на кухонний ніж з пластиковою ручкою біло-синього кольору, наволочку та фрагмент подушки з плямами бурого кольору, 9 недопалків з під сигарет, які були вилучені під час проведення огляду місця події по АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 -скасувати, - оскільки відпала потреба у подальшому застосуванні цих заходів.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на суму 3269 грн. 00 коп.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7, 26, 100, 124, 368, 369 - 371, 373 - 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України - 13 (тринадцять) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 19.09.2022 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 22 червня 2020 року по 18.09.2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили, утримуючи в умовах ДУ Київський СІЗО.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ставищенського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року на чорну майку, чорні шорти, чорні шкарпетки, чорні шльопанці та спідню білизну, які запаковані до спец пакету 7293940, вилучені 22 червня 2020 року під час обшуку затриманого 22 червня 2020 року ОСОБА_5 - скасувати.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ставищенського районного суду від 26 червня 2020 року на сірі шорти, чорні спортивні штани та темно синій світер, які були вилучені під час проведення огляду місця події з трупа ОСОБА_26 у приміщенні моргу «КПН Таращанська ЦРЛ» - скасувати.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ставищенського районного суду Київської області Київської області від 26 червня 2020 року на кухонний ніж з пластиковою ручкою біло-синього кольору, наволочку та фрагмент подушки з плямами бурого кольору, 9 недопалків з під сигарет, які були вилучені під час проведення огляду місця події по АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 -скасувати.
Речові докази по справі:
зразки крові з трупу потерпілого ОСОБА_9 , що містяться у паперовому конверті; зрізи нігтьових пластин трупу потерпілого ОСОБА_9 , що містяться у паперовому конверті; зрізи нігтьових пластин двох рук підозрюваного ОСОБА_5 , що містяться у паперовому конверті; змиви з двох рук підозрюваного ОСОБА_5 , що містяться у паперовому конверті; одяг ОСОБА_5 у спеціальному пакеті № 7293941, що вилучений в ході затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України; наволочку з слідами пошкодження у спеціальному пакеті, що вилучена з місця злочину 22.06.2020 року; ніж у спеціальному пакеті, що вилучений з місця злочину 22.06.2020 року; одяг трупу ОСОБА_9 що містяться у спеціальному пакеті, що вилучений з приміщення моргу 22.06.2020 року; змиви крові з будинку у трьох паперових конвертах, що вилучені 22.06.2020 року в ході огляду на місці вчинення злочину; дев'ять недопалків цигарок, що містяться у спеціальному пакеті №5323382; таблиця зі слідами папілярних узорів, що міститься у спеціальному пакеті №0010006, дактилокарта підозрюваного ОСОБА_5 у спеціальному пакеті №0010004, до висновку експерта №171/1660; таблиця зі слідами папілярних узорів у спеціальному пакеті №0010006; дактилокарта потерпілого ОСОБА_7 у спеціальному пакеті №0010007; дактилокарта у спеціальному пакеті №0010015; які передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів Ставищенського відділення поліції - знищити.
- мобільний телефон марки «Нокіа», що міститься у паперовому конверті, що зберігається в кімнаті речових доказів Ставищенського відділення поліції, повернути власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз у сумі 3269,00 гривень.
Цивільний позову у справі не заявлено.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3