Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/11651/21
2-п/357/25/22
07 вересня 2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення, -
В вересні 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про перегляд заочного рішення, яке було ухвалене 01 лютого 2022 року у цивільній справі № 357/11651/21 провадження № 2/357/441/22 за позовом житлово-будівельного кооперативу «Рось» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги.
Разом з заявою заявником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки має статус споживача послуг і подає заяву про захист її права як споживача.
Відповідно до ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.00 коп.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду заяви про перегляд заочного рішення фізичною особою встановлений судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто становить 496 грн. 20 коп.
Обґрунтовуючи підстави звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на те, що вона є споживачем комунальних послуг, звертається з заявою про перегляд заочного рішення за захистом своїх прав як споживача, а тому судовий збір не має сплачуватись нею відповідно до ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 23 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Одночасно ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 160/15864/20 (провадження № 11-177апп21) зазначено, що стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Саме такого висновку Європейський суд доходить у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року.
За таких обставин, є підстави вважати, що ОСОБА_1 є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», звертається до суду з заявою пов'язаною з захистом її порушених прав та має право безперешкодного доступу до правосуддя.
З оглядку на вищевикладене, суддя дійшов висновку про можливість звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 357/11651/21, а тому клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.133,136, 353 ЦПК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення, - задовольнити.
Звільнити заявника ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. за подання заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 357/11651/21.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. І. Орєхов