СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3027/22
ун. № 759/11995/22
16 вересня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладач ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , подане в кримінальному провадженні № 12022100080002473 від 14.09.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, грузина, який не одружений, не працює, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без місця реєстрації та визначеного місця проживання не території України, відповідно до ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та подане в кримінальному провадженні № 12022100080002473 від 14.09.2022, про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002473 від 14.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.09.2022 року, о 11 годині 20 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Г.Юри, 9 працівниками поліції зупинено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого в подальшому затримано у порядку ст. 208 КПК України, та в ході проведення особистого обшуку останнього виявлено та вилучено предмет схожий на ручну гранату Ф-1 та предмет зовні схожий на запал УЗРГМ.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений слідством час у невстановленому місці придбав предмет зовні схожий на корпус гранати Ф-1, предмет зовні схожий на запали УЗРГМ. Усвідомлюючи те, що дані предмети відносяться до бойових припасів ОСОБА_4 вирішив їх залишити при собі з метою особистого використання, не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання бойових припасів та вогнепальної зброї.
Тоді ж, ОСОБА_4 не маючи передбаченого законом дозволу на носіння та зберігання бойових припасів, порушив Положення про дозвільну систему затвердженого, Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, придбав та почав зберігати без передбаченого законом дозволу бойові припаси, а саме предмет зовні схожий на корпус гранати Ф-1 та предмет зовні схожий на запал УЗРГМ.
Відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів вибухотехнічної служби НПУ у м. Києві від 14.09.2022, у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено боєприпаси а саме корпус гранати корпус гранати Ф-1 та запал УЗРГМ, що відноситься до вибухових пристроїв.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у придбані, зберіганні вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , якого 14.09.2022, о 12 год. 20 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 15.09.2022, повідомлено про підзору у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 ,, у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, відповідно до якого у останнього було вилучено корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів вибухотехнічної служби НПУ у м. Києві від 14.09.2022; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній не має визначеного місця проживання та без місця реєстрації; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від суду, негативно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватись від слідства та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 7 (семи) років. Також той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності під час затримання назвався невірними анкетними даними а також, з метою продовження скоювати злочини на території України, використовував паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_11 із вклеєною його фотокарткою, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватись від слідства та суду а такою перешкоджати проведенню досудового розслідування.
Таким чином вважаю, що інші більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, домашній арешт, особиста порука та застава не здатні запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК України.
Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано, оскільки це найм'якіший запобіжний захід та враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, цей факт не дозволяє застосувати до нього саме особисте зобов'язання. Особиста порука не може бути застосована, оскільки відсутні особи, які заслуговують на довіру та могли б особисто поручитись за виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, вважаю доцільним застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на два місяці.
Крім того, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі у спосіб ухилення від явки до слідчого та суду, оскільки ОСОБА_4 не має визначеного місця проживання та місця реєстрації. Вищевказане свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам, забезпечення належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Згідно положення статті 182 КПК України, підозрюваному, відносно якого застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд може застосувати більш м'яку міру запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої у даному випадку може складати 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 000 гривень.
У судому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у клопотанні обставин та зазначив, що окрім корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ, також у підозрюваного було вилучено пістолет «ФОРТ 19», копія висновку експерта від 15.09.2022 про проведення експертизи зброї наявна у додатках до клопотання. Також наголосив на тому, що ОСОБА_4 намагався приховати свої справжні анкетні дані, оскільки паспорт громадянина України виданий на ім'я підозрюваного має ознаки підробки, що підтверджується матеріалами клопотання.
У судовому засіданні захисник, думку якого підтримав підозрюваний, просив відмовити в задоволенні клопотання. Крім того, захисник звернув увагу на те, що не було з'ясовано, як у підозрюваного з'явилася зброя, немає даних щодо причетності до інших кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 має соціальні зв'язки, а саме має на утриманні матір (проживає в Грузії), а розмір застави є надмірно великим, тому достатнім вважає застосування до підозрюваного особистого зобов'язання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши
клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002473 від 14.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а. п. 8).
15.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а. п. 13-15).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; протоколом затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України, відповідно до якого у останнього було вилучено корпус гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів вибухотехнічної служби НПУ у м. Києві від 14.09.2022; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваного слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Слідчий суддя вважає доведеним в ході розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи; офіційно не працевлаштований, без місця реєстрації та визначеного місця проживання на території України.
Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.
Також слідчий суддя, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 а саме те, що він не працює, не одружений, без місця реєстрації та визначеного місця проживання на території України.
Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Так, згідно пункту 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає пункту 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ від 26.01.1993 р. у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 р. у справі «Мангурас проти Іспанії».
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, що застава може бути призначена у розмірі, який перевищує від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно, а тому приходить до висновку, про необхідність визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, розмір якої визначити у 1100 (однієї тисячі сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 860 000 (два мільйони вісімсот шістдесят тисяч) грн. 00 к., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків з урахуванням вказаних обставин.
Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, грузина, який не одружений, не працює, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без місця реєстрації та визначеного місця проживання не території України, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 листопада 2022 року включно та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 1100 (однієї тисячі сто) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 860 000 (два мільйони вісімсот шістдесят тисяч) грн. 00 к., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 строком на два місяці обов'язки, у відповідності до ст. 182 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 11 листопада 2022 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити прокурору, підозрюваному та захиснику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваному - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 20.09.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1