ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10237/22
провадження № 1-кс/753/1681/22
"12" вересня 2022 р. рДарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку психіатра перебуває, інвалід ІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12022100020002830 від 10.09.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
Слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , визначивши незаконне зберігання з метою збуту психотропної речовини, як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, на початку вересня 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), за допомогою мережі Інтернет, виявив роботу пов'язану зі здійсненням «закладок» - схованок з наркотичними засобами та психотропними речовинами. У подальшому, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою домовився щодо отримання психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетамін, з метою подальшого збуту на систематичній основі. Надалі, на початку вересня 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), за невстановленою досудовим розслідуванням адресою, у заздалегідь зазначеному місці підібрав пакунок із невстановленою досудовим розслідуванням кількістю психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетамін тим самим незаконно придбав та став зберігати її при собі з метою подальшого збуту, шляхом здійснення \ «закладок», тобто схованок. 10.09.2022 приблизно о 15 годині 05 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18/1, працівниками поліції, під час здійснення закладок було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в подальшому, під час особистого обшуку було виявлено та вилучено 66 згортків, з яких 4 обмотаних ізолентою чорного кольору, 25 обмотаних ізолентою зеленого кольору, 37 обмотаних ізолентою білого кольору, в одному з яких знаходився поліетиленовий пакет з пазовим замком всередині з порошкоподібною речовиною білого кольору, що містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,406 г., яку ОСОБА_4 , умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав, з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, з метою збуту, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Органом досудового розслідування 12 вересня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Таким чином, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, з метою збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення пов'язаного з позбавленням волі на строк до 8 років, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими є: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду так, як підозрюваний усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду; вчиняти нові злочини, оскільки підозрюваний на даний час не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, окрім того, останнім було зазначено, що останній час єдиним джерелом доходу було здійснення «закладок», що свідчить про намір продовження злочинної діяльності; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища, а також на те, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав із наведених у ньому підстав.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри в вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та не достатність обґрунтування ризиків застосування найсуворішого запобіжного заходу, у зв'язку чим, просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, обставини викладені у підозрі не заперечував, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що у провадженні слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № № 12022100020002830, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Дарницької окружної прокуратури міста Києва.
Копію клопотання з додатками отримано підозрюваним у встановлений законом строк.
10 вересня 2022 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КГТК України.
12 вересня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчим у клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Так, із наданих стороною обвинувачення матеріалів провадження № 12022100020002830 від 10.09.2022 вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується їй органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується їй органом досудового розслідування.
Так, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать докази, зібрані в ході досудового розслідування, зокрема: рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколом огляду мобільного телефону; висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів; протоколами допитів свідків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Заперечуючи проти пред'явленої підозри, сторона захисту не надала жодного доказу на спростування викладених у ній обставин.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Оцінюючи наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з такого.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та суворістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим. Про наявність вказаних ризиків свідчить також ті обставини, що підозрюваний неодружений, не працює, не має постійного джерела доходів, проживає поза межами м. Києва, та вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує і те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Аналізуючи вказані ризики в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Отже, зазначені вище обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_4 ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором у судовому засіданні у повній мірі було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, на думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховує особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодруженого, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку психіатра перебуває, інвалід ІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу.
Доказів, на підтвердження наявності у підозрюваного міцних сімейних зв'язків та законного джерела доходу, суду не надано.
Із урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає, що надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий та прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчим суддею враховується, що стороною захисту не доведено обставин, які б вказували на можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, який інкримінується підозрюваному, оскільки, на переконання слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v. Czech Republic) № 31315/96 від 25.04.2000 суд визнав, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб'єктами за договірними відносинами, зокрема, страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на обставини інкримінованого кримінального правопорушення та його тяжкість, а також враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважаючи, що перспектива втрати застави в такому розмірі може бути достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти вищевказаним ризикам.
Крім того, слідчий суддя вважає, що необхідним за умови внесення застави покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Водночас, з огляду на той факт, що досудове розслідування розпочато нещодавно, і залишається невиконаним значний об'єм необхідних слідчих дій, доцільно визначити строк дії ухвали та строк тримання під вартою - 60 днів з моменту фактичного затримання підозрюваної.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196-197, 199, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 15 год. 05 хв. 08.11.2022 року включно.
Встановити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави та визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_4 зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: