Справа №705/1683/22
2/705/1593/22
08 вересня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Романовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в зали суду в місті Умань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітню дитину, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, у якій зазначила про те, що 20.11.2918 року між нею та відповідачем по справі було укладено шлюб. За час перебування у шлюбі у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На протязі останніх шести місяців їхнє спільне життя з відповідачем не складалось, у зв'язку із різними поглядами щодо ведення спільного господарства, ведення спільного бюджету та виховання дитини. На час звернення до суду сім'я фактично припинила своє існування. Спроби примирення не можуть знайти місця після сильних сварок, а тому вона бажає юридичного оформлення розлучення.
Крім того, після фактичного розпаду їхніх з відповідачем стосунків, вона з дочкою проживає окремо і останній матеріальної допомоги в добровільному порядку на утримання їхньої малолітньої доньки не надає, хоча є працездатним і інших утриманців на утриманні не має. Добровільної згоди про сплату аліментів між ними не досягнуто, стабільності у спільних витратах на дитину відповідач не дотримується.
На сьогоднішній день їй вкрай важко самотужки утримувати та виховувати доньку, адже зростання цін на комунальні послуги, продукти харчування, одяг, тощо, змушують її відмовлятися від власних потреб, для забезпечення достатнього рівня дитини на всебічний розвиток, в той час, як відповідач від цього обов'язку всіляко ухиляється, добровільно приймати участь у таких витратах відмовляється.
Враховуючи викладене, просить суд шлюб між нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №624 - розірвати. Прізвище після розірвання шлюбу залишити: ОСОБА_4 . Також просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на її - ОСОБА_1 користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів щомісячно, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений, у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомляв, заяв про розгляду справи у його відсутність на адресу суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом достовірно встановлено про те, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Уманським міськрайонний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб 20 листопада 2018 року в Уманському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 624. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_4 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Уманським міськрайонний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батьком - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 . Актовий запис № 236.
Згідно довідки виконавчого комітету Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області від 05.05.2022 року № 95, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: Черкаська область, Уманський район, с.Берестівець, з 25.05.2019 року, що підтверджується довідкою про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру № 27 від 03.02.2021, та знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,.
Згідно ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст. 24 СК України).
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що сторони тривалий час не ведуть спільного господарства та не проживають однією сім'єю. Наміру примиритись не мають.
Згідно ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, враховуючи, що відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження наміру зберегти сім'ю та відновити шлюбні стосунки з позивачем, а також не вбачається наміру вчинення ним дій, направлених на примирення, враховуючи категоричну позицію позивача щодо необхідності у розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що сім'я фактично зруйнувалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів позивача, тому є наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За приписами ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Також судом враховується, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
Судом встановлено, що сторони проживають окремо, їх спільна дитина проживає з позивачем, яка фактично несе витрати на утримання доньки. Враховуючи те, що позивач несе витрати як на своє утримання, так і на утримання дитини, суд вважає, що відповідач також повинен нести періодичні витрати на утримання доньки для забезпечення належного розвитку та умов її проживання.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи вимоги ст. 182 СК України щодо обставин, які обов'язково враховуються судом при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині позову про стягнення аліментів та встановлення розміру стягуваних аліментів в розмірі 1/4 частина з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім та таким, що відповідатиме інтересам дитини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою в частині стягнення аліментів, судовий збір в сумі 992 гривень 40 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь держави, а судовий збір за позовну вимогу щодо розірвання шлюбу, який було сплачено позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 992 гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112, 113, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 12, 141,142, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 листопада 2018 року в Уманському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 624.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.05.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 992 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 992 грн. 40 копійок.
Копію рішення суду направити сторонам.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: Р. В. Піньковський