Справа № 539/4767/21
Провадження № 2/539/332/2022
13 вересня 2022 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Алтухової О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Ануфрієвої Н.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
Позивач ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та моральної шкоди, якою просить стягнути з АТ «СГ «ТАС» на свою користь суму доплати страхової виплати в розмірі 7779,49 грн, суму вимушених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2500,00 грн, стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, необхідну для повного відновлення порушених прав в розмірі 59755, 26 грн; моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн та судовий збір.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що внаслідок ДТП, яке сталось 02.05.2021 о 19 год. 00 хв. в м. Лубни по вул. Садовій з вини водія ОСОБА_3 під керуванням автомобіля «FORD SIERRA», д.н.з. НОМЕР_1 , був пошкоджений автомобіль марки «NISSAN Note», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить позивачу. ОСОБА_3 застрахував свою цивільно - правову відповідальність у АТ «СГ «ТАС» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних тз серія АР № 9211286.
Оскільки АТ «СГ «ТАС» оцінювача для визначення вартості матеріальних збитків не направило, позивач був змушений провести самостійно товарознавчу експертизу, вартість якої йому коштувало в розмірі 2500, 00 грн. Згідно висновку від 20.05.2021 сума заподіяної йому матеріальної шкоди, з урахуванням зносу, становить 69258,36 грн, а вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 129013, 62 грн.
Згідно поданої ним заяви до АТ «СГ «ТАС» про страхове відшкодування, відповідач виплатив йому лише 61478,87 грн. Згідно полісу ОСЦВ ОСОБА_3 виплачує відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 130000, 00 грн.
Таким чином, він розраховує на доплату страхового відшкодування від АТ «СГ «ТАС» в розмірі 7779,49 ( 69258,36 -61478,87). Франшиза полісом відповідача ОСОБА_3 не передбачена. Проте, витрати на відновлення пошкодженого автомобіля марки «NISSAN Note», д.н.з. НОМЕР_2 становлять 59755,26 грн, тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 різницю між фактичними витратами на ремонт автомобіля та виплаченим страховим відшкодування, що становить 59755,26 грн. Крім того, внаслідок винних та неправомірних дій позивачу було заподіяно моральну шкоду яку він оцінює в сумі 15000,00 грн, а також просить стягнути з АТ «СГ «ТАС» доплату страхової виплати в розмірі 7779,49 грн та витрат за проведення експертизи в розмірі 2500,00 грн.
08.02.2022 представник приватного АТ «СГ «ТАС» надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог позивача заперечує, вказує на те, що позивач надав розрахунок відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля, із врахуванням ПДВ, однак, в супереч вимогам ст. 41 ЗУ «Прообов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ним не надано документів про факт оплати пропроведеного ремонту, а отже згідно законодавства, виплата проводиться за вирахуванням ПДВ. Вказує, що матеріальний збиток , завданий позивачу, згідно Висновку № 243/05-21 від 20.05.2021 без ПДВ на матеріали та запчастини, становить 61787,81 грн, які ним було виплачено, а не 61478,87 грн, як стверджує позивач, тобто позивач безпідставно вимагає стягнути вартість відновлюваного ремонту без врахування ПДВ.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав.
Представник відповідача АТ «СГ «ТАС» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про поважність неявки в судове засідання не надав.
Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 89, 263 ЦПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засідання встановлено, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.07.2021 (справа № 539/1832/21) відповідача ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.
Постановою суду було встановлено, що 02.05.2021 о 19 год 00 хв , водій ОСОБА_4 в м. Лубни керуючи автомобілем FORD SIERRA, д.н.з. НОМЕР_1 , виїзджаючи з вул. Героїв Чорнобиля на вул. Садову не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомомобілем, що рухався в зустрічному напрямку Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.12.1, 13.1 ПДР. ( а.с.40-60).
Відповідно до Полісу № АР/9211286 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних тз, Відповідач ОСОБА_3 застрахував свою цивільно - правову відповідальність у АТ «СГ «ТАС». ( а.с.12).
Оскільки АТ «СГ «ТАС» не було направлено до позивача оцінувача для визначення вартості матеріального збитку внаслідок ДТП, позивач провів самостійну експертизу, згідно якої був складений висновок 243/05-21 від 20.05.2021, за яким сума заподіяної йому матеріальної шкоди, з урахуванням зносу, становить 69258,36 грн, а вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 129013,62 грн. ( а.с.15).
Згідно листа відповідача АТ «СГ «ТАС» до позивача від 04.08.2021 № 15502/9121, АТ «СГ «ТАС» повідомляло, що матеріальний збиток, завданий ОСОБА_2 , як власнику автомобіля Nissan Note д.н.з. НОМЕР_2 згідно з висновком № 243/05-21 від 20.05.2021 ОСОБА_6 без ПДВ на матеріали та запчастини становить 61787, 81 грн. ( а.с.13). Дану суму було сплачено позивачу на картковий рахунок безготівковим зарахуванням ( а.с.11).
Однак, позивач, не погодившись з даним нарахуванням відповідача 2, надав свій розрахунок на доплату відшкодування з боку АТ «СГ «ТАС» (приватне) у розмірі: 69258,36-61478,87=7779,49 грн.
За загальними правилами, визначеними статтями 1166, 1167, 1187, 1190 ЦК України, тягар цивільної відповідальності має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092).
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Верховний Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення ТЗ, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Щодо ПДВ необхідно зазначити наступне. У висновку оцінювача ОСОБА_7 сума вартості відновлювального ремонту розрахована як з ПДВ так і без нього.
Сума ПДВ це витрати закладені в вартість товарів і послуг, і особа повинна довести здійснення таких витрат наданням документів про купівлю товарів, чи отримання послуг ремонту автомобіля у платника ПДВ.
Позивачем не зазначено чи здійснено ремонт автомобіля, не надано жодних доказів (чеків, квитанцій, інше) про фактичне здійснення витрат на ремонт автомобіля, якщо такий здійснювався, чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Як вбачається у висновку щодо вартості матеріального збитку № 243/05-21, оцінювач ОСОБА_7 розрахував позивачу вартість відновлювального ремонту ТЗ в розмірі 129013,62 грн. Вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ складає в розмірі 69258,36 грн, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ складає в розмірі 63656,31 грн.
Тобто, суд, у відповідності до чинного законодавства, бере до уваги розрахунок вартості матеріального збитку без урахування ПДВ в розмірі 63656,31 грн, а не 69258,36, як вважає позивач.
Крім того, слід зауважити, що розрахунок позивача, сплачений відповідачем АТ «СГ «ТАС» теж зазначений в позові некоректно, оскільки йому АТ «СГ «ТАС» сплачено суму матеріальних збитків в розмірі 61787,81 грн, а не 61478,87 грн, в результаті чого замість зазначеної позивачем суми доплати страхового відшкодування в розмірі 7779,49 грн, слід рахувати : (63656,31(вартість матеріального збитку без ПДВ) - 61787,81( сума відшкодування, вже сплачена відповідачем) = 1868,50 грн.
Крім того, суд погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне) суми вимушених витрат на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2500,00 грн, оскільки сума сплачених коштів за проведення експертизи є доведеною.
У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку, згідно зі статтею 1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Таким чином, з винної особи підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнту фізичного зносу.
Відповідна позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2020 року у справі № 755/7666/19, від 17.02.2020 року у справі № 648/4308/16-ц.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_3 , перевищує сплачений АТ «СГ «ТАС» розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_3 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та сплаченим страховим відшкодуванням.
У зв'язку з вищенаведеним, суд погоджується із сумою, нарахованою позивачем в рахунок компенсації збитку, що перевищує межі страхової виплати, яка необхідна для повного відновлення порушених прав в розмірі 59755,26 грн, яка згідно висновку № 243/05-21 складається із (129013,62 грн ( вартість відновлювального ремонту ТЗ) - 69258,36 грн ( вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ) = 59755,26 грн), вважає її такою, що слід стягнути з відповідача1 ОСОБА_3 .
Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди то слід зазначити наступне
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) № 4 від 31.03.95 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).
Отже, для відшкодування моральної шкоди в даній справі необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, членів його сім'ї чи близьких родичів або у зв'язку з пошкодженням його майна. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.
На підтвердження завданої моральної шкоди позивач посилався на порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, моральні страждання, пов'язані з ДТП його малолітньої дитини та дружини, які на момент ДТП знаходилися в машині, а також незручності, які він має у зв'язку з втратою постійного використання автомобіля, незручностями у пересуванні, з вирішенням спору у судовому порядку.
Згідно положень ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 , які виразились у порушенні правил дорожнього руху, в результаті чого 02.05.2021 відбулась ДТП, позивачу були завдані певні моральні страждання, однак визначена позивачем сума для відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн. є завищеною.
З огляду на зазначене, виходячи із засад розумності та справедливості, суд, оцінюючи докази, надані позивачем в обґрунтування спричинення останньому моральних страждань, вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення моральної шкоди частково, а саме, в розмірі 10000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач частково довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача АТ «СГ «ТАС» на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі: 10279,49 грн (100%); 4368,5 грн (42%); 908,00 грн (100%)= 385,9 грн (42,5%) судового збору, стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі: 74755,26 (100%); 69755,26 (93%), 908,00 (100%) = 844,44 грн (93%).
Керуючись ст.ст. 13, 79-81, 89, 141, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Група "ТАС" про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_2 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 1868 (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) гривень 50 копіойк, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, а всього стягнути 4368 (чотири тисячі триста шістдесят вісім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 59755 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 26 копійок, моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, а всього стягнути 69 755 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) 26 копійок.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Група "ТАС" на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 385 (триста вісімдесят п'ять) гривень 90 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 844 (вісімсот сорок чотири) гривні 44 копійки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
Відповідач 1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач 2 - Приватне Акціонерне Товариство "Страхова Група "ТАС" , місце знаходження м. Київ, пр-кт Перемоги, 65.
Повне судове рішення складено та підписано 19 вересня 2022 року.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області О.С. Алтухова