П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/20420/21
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-
В жовтні 2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, (далі ОМД), в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення ОМД від 02.10.2021 року про коригування митної вартості № UА500500/2021/200129/2 (збільшення митної вартості на 43492,99 три,).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідача були відсутні законодавчі підстав для відмови йому в розмитненні товару за основним методом і коригуванні митної вартості товару за резервним методом, а тому, на переконання позивача, рішення ОМД від 02.10.2021 року про коригування митної вартості №UА500500/2021/200129/2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2020 року між ООО «RASH AGRO INVEST», Республіка Узбекистан та ФОП було укладено контракт № RAI-12-12-20 (а.с. 13-15).
Відповідно до предмету контракту «Продавець» (ООО «RASH AGRO INVEST») зобов'язується поставити, а «Покупець» (ФОП) прийняти та сплатити на умовах цього контракту за продукцію, що іменується надалі - Товар. Загальна орієнтовна сума контракту становить 500000,00 $ (п'ятсот тисяч доларів США). Загальна сума контракту може бути збільшена сторонами шляхом підписання додаткової угоди до контракту, яка вважатиметься невід'ємною частиною цього контракту. Вид перевезення: автотранспортом на умовах СРТ м.Одеса, Україна, згідно (ІНКОТЕРМС-2020) (а.с.13).
Пунктом 3 контракту визначені умови взаєморозрахунків, відповідно до яких валютою контракту та платежу є долар США. Ціна товару включає вартість товару, упаковки, транспортні витрати з доставки на станцію переходу і митні витрати з експорту. Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, провадиться протягом 30 днів з дня оформлення митної декларації на експорт. Також можлива часткова або 100% передоплата, згідно з цінами, зазначеними в чинній на даний період специфікації з обумовленими умовами оплати. Усі витрати банку та міжбанківські витрати за цим контрактом оплачуються наступним чином: витрати банку Покупця та банків-кореспондентів - за рахунок Покупця. Витрати на транспортування товару оплачують сторони згідно з умовами постачання, зазначеними у п.1.3.
15.06.2021 року ООО «RASH AGRO INVEST» було оформлено рахунок-фактуру №RA 20 до контракту №RAI-12-12-20 на товар (віники господарські) на суму 2850,00 доларів США (а.с.17).
Відповідно до калькуляції на віники господарські, витрати на одиницю товару складають: сировина 0,22 доларів США, рухова енергія 0,005 доларів США, основна з/п 0,03 доларів США, поточні витрати 0,01 доларів США, інше 0,005 доларів США; всього витрати 0,27 доларів США, прибуток 0,03 доларів США, ціна для продажу - 0,30 доларів США (а.с.20).
15.09.2021 року сторонами оформлено специфікацію №8 до контракту № RAI-12-12-20 на товар (віники господарські) на суму 2850,00 доларів США (а.с.21).
Відповідно до платіжного доручення №108 від 10.09.2021 року, ФОП здійснено переведення коштів у розмірі 7500,00 доларів США на рахунок ООО «RASH AGRO INVEST», призначення платежу: контракт № RAI-12-12-20 від 12.12.2020 року (а.с.19).
Вказаний перерахунок коштів підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 632 за 12.12.2020-30.09.2021 року (а.с.23).
Також, з вказаної оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за 12.12.2020-30.09.2021 року вбачається, що за рахунком № RA 20 ФОП здійснено переведення коштів у розмірі 2850,00 доларів США на рахунок ООО «RASH AGRO INVEST» (а.с.23).
Листом ООО «RASH AGRO INVEST» від 29.09.2021 року № 29/09 повідомлено, що за рахунком фактури № RА 20 від 15.09.2021 року вартість пакувальних матеріалів складає 54,11 доларів США, вартість робіт, пов'язаних з упаковкою 7,16 доларів США, вартість вантажних робіт 10,00 доларів США., вартість транспортних витрат до Одеси 900,00 доларів США. Усього 971,27 доларів США, що включено у вартість товару (а.с.18).
На виконання умов контракту № RAI-12-12-20 здійснено поставку партії товару, який позивачем подано до розмитнення 30.09.2021 року за митною декларацією №UA500500/2021/215733 та заявлено митну вартість товару у розмірі 2850,00 доларів США (а.с.11-12).
До вказаної декларації додано: контракт №RAI-12-12-20 від 12.12.2020 року, додаткова угода №1 до контракту № RAI-12-12-20, рахунок-фактуру №RA 20 до контракту №RAI-12-12-20, специфікацію №8 від 15.09.2021 року до контракту №RAI-12-12-20, платіжне доручення №108 від 10.09.2021 року, лист ООО «RASH AGRO INVEST» від 29.09.2021 року № 29/09.
Розглянувши надані декларантом документи, митний орган дійшов висновку, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у банківському платіжному документу від 10.09.2021 року №108 вказана сума оплати 7500 дол.США, тоді як у наданому до митного оформлення інвойсі від 15.09.2021 №RA 20 вартість товарів становить лише 2850 дол.США;
3) у розрахунку ціни (калькуляції) від 15.09.2021 №б/н на вироби «Віники господарські», згідно з яким товари постачаються на умовах FCA Istambul, відсутня складова митної вартості щодо витрат з завантаження товарів у транспортний засіб та перевезення до м.Одеса, відповідно до умов поставок, вказаних в інвойсі від 15.09.2021 №RA 20-CPTОдеса (а.с.28).
Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації.
02.10.2021 року декларантом надано відповідачу оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за 12.12.2020-30.09.2021 року. Але, як зазначено митним органом в оскаржуваному рішенні, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою від 16.07.1999 № 996-XIV для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Щодо наданої цінової довідки від 24.09.2021 року № 1862 відповідачем зазначено, що довідку оформлено на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, проте відсутня інформація на основі яких документів, інформаційних даних експерт базує свій висновок; експертом не здійснено аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізована кон'юнктура ринку.
За наведених обставин відповідач дійшов висновку, що вказані вище розбіжності усунені не були, а декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.
02.10.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/200129/2, яким митну вартість товару скореговано шляхом збільшення її розміру за другорядним методом визначення вартості товару (а.с.27-28).
На підставі вищевказаного рішення відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500500/2021/00702 (а.с.25-26).
Винесення вказаних рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2021/200129/2 та картки відмови і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.
Також було зазначено, що позивачем до розмитнення заявлено вартість товару у розмірі 2850,00 доларів США, що відповідає вартості товару, вказаній у документах, наданих позивачем до митного органу, а тому зауваження митного органу щодо невідповідності заявленої до розмитнення вартості товару сумі оплати за банківським платіжним документом №108 від 10.09.2021 року (7500 доларів США) не є обґрунтованим та не слугує підставою для коригування митної вартості товару.
Колегія суддів не в повному обсязі погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що частково не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно приписів ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Так, приймаючи спірні рішення ОМД від 02.10.2021 року про коригування митної вартості №UА500500/2021/200129/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500500/2021/00702, відповідач виходив з того, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у банківському платіжному документу від 10.09.2021 року №108 вказана сума оплати 7500 дол.США, тоді як у наданому до митного оформлення інвойсі від 15.09.2021 №RA 20 вартість товарів становить лише 2850 дол.США;
3) у розрахунку ціни (калькуляції) від 15.09.2021 № б/н на вироби «Віники господарські» згідно з яким товари постачаються на умовах FCA Istambul, відсутня складова митної вартості щодо витрат з завантаження товарів у транспортний засіб та перевезення до м. Одеса, відповідно до умов поставок вказаних в інвойсі від 15.09.2021 №RA 20-CPTОдеса (а.с.28).
Стосовно п.2 вказаних розбіжностей з приводу того, що у банківському платіжному документу від 10.09.2021 року №108 вказана сума оплати 7500 дол.США, тоді як у наданому до митного оформлення інвойсі від 15.09.2021 №RA 20 вартість товарів становить лише 2850 дол. США, колегія суддів зазначає, що загальна орієнтовна сума контракту №RAI-12-12-20 від 12.12.2020 року становить 500000,00 доларів США.
При цьому, з оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 за 12.12.2020-30.09.2021 року вбачається перерахування коштів позивачем на рахунок продавця за вказаним контрактом. З вказаної відомості також вбачається, що за рахунком №RA 20 ФОП здійснено переведення коштів у розмірі 2850,00 доларів США на рахунок ООО «RASH AGRO INVEST».
З наведеного вбачається, що позивачем до розмитнення заявлено вартість товару (яка є дійсною за доводами ФОП) у розмірі 2850,00 доларів США, що відповідає вартості товару, формально зазначеній у документах, наданих позивачем до митного органу, а тому зауваження митного органу щодо невідповідності заявленої до розмитнення вартості товару сумі оплати за банківським платіжним документом №108 від 10.09.2021 року (7500 доларів США) є необґрунтованим та не можуть бути самі по собі підставою для коригування митної вартості товару.
Колегія суддів зазначає, що формальне неспівпадіння числових розмірів фактично оплачених за товар та зазначених в платіжному документі коштів (за умови якщо розмір коштів в платіжному документі є більшим ніж ціна поставки) не є безумовною підставою для не визнання заявленої декларантом митної вартості, тим більше якщо поставка відбулась фактично згідно рамочного контракту, де передбачено лише його загальну суму.
Поряд з цим, стосовно п.1 та 3 «недоліків», згідно яких у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; у розрахунку ціни (калькуляції) від 15.09.2021 № б/н на вироби «віники господарські» відсутня складова митної вартості щодо витрат з завантаження товарів у транспортний засіб та перевезення до м.Одеса, відповідно до умов поставок вказаних в інвойсі від 15.09.2021 №RA 20-CPTОдеса (а.с.28), суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до предмету контракту «Продавець» зобов'язується поставити, а «Покупець» прийняти та сплатити на умовах цього контракту за продукцію, що іменується надалі - Товар. Вид перевезення: автотранспортом на умовах СРТ м.Одеса, Україна, згідно (ІНКОТЕРМС-2020).
Згідно тлумачення СРТ - перевезення оплачене до... (з зазначенням пункту призначення). За умов CPT продавець платить за перевезення товару до зазначеного пункту призначення.
З наведеного вбачається, що згідно вказаного контракту постачальник ООО «RASH AGRO INVEST» сплачує в тому числі за перевезення товару до м.Одеса, Україна.
Вказане також узгоджується з тим, що пунктом 3 контракту ціна товару включає вартість товару, упаковки, транспортні витрати з доставки на станцію переходу і митні витрати з експорту.
15.06.2021 року ООО «RASH AGRO INVEST» оформлено рахунок-фактуру № RA 20 до контракту № RAI-12-12-20 на товар (віники господарські) на суму 2850,00 доларів США, 0,30 дол. США за одиницю.
Листом ООО «RASH AGRO INVEST» від 29.09.2021 року № 29/09 повідомлено, що за рахунком фактури № RА 20 від 15.09.2021 року, вартість пакувальних матеріалів складає 54,11 доларів США, вартість робіт, пов'язаних з упаковкою 7,16 доларів США, вартість вантажних робіт 10,00 доларів США., вартість транспортних витрат до Одеси 900,00 доларів США. Усього 971,27 доларів США, які включено у вартість товару (а.с.18).
З аналізу наведеного вбачається, що як вартість транспортних витрат, так і вартість завантаження та упаковки було понесено продавцем та фактично вже включено продавцем в ціну товару за даною поставкою - 2850,00 доларів США.
Водночас, справа також містить надану ООО «RASH AGRO INVEST» калькуляцію витрат на віники господарські, які складають: сировина 0,22 доларів США, рухова енергія 0,005 доларів США, основна з/п 0,03 доларів США, поточні витрати 0,01 доларів США, інше 0,005 доларів США; всього витрати 0,27 доларів США, прибуток 0,03 доларів США, ціна для продажу 0,30 доларів США.
З аналізу наведеного вбачається, що в ціну для продажу 0,30 доларів США за одиницю товару (в рахунку фактурі №RА20 від 15.09.2021 року вартість одиниці товару також зазначено 0,30 дол. США) не було закладено ні транспортні витрати, ні вартість завантаження та упаковки, в зв'язку з чим митним органом обґрунтовано зроблено висновок про те, що подані документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (оскільки згідно умов СРТ ІНКОТЕРМС-2020 та умов контракту саме продавець повинен нести вказані витрати), та запропоновано надати додаткові документи та пояснення, які підтверджують митну вартість товарів.
Водночас, на підтвердження заявленої митної вартості товару ФОП було подано лише оборотно-сальдову відомість по рахунку та висновок експерта щодо ціни товару, що, однак, жодним чином не пояснює вищенаведені розбіжності щодо не/понесення продавцем транспортних витрат та витрат на завантаження і упаковку та свідчить про наявність розбіжностей, які не дають встановити дійсні числові значення складових задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість та правомірність рішення ОМД щодо відмови у здійсненні митного оформлення товару, задекларованого ФОП за основним методом за ціною договору.
Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
Відповідно до положень ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
З метою повного та всебічного розгляду даної справи суд надіслав запит відповідачу з метою надання суду МД 02.09.21 року №UA110150/2021/014514, яку було застосовано Одеською митницею Держмитслужби для встановлення рівня митної вартості імпортованого позивачем товару - «Віники господарські». Також суд затребував пояснення щодо неможливості застосування другорядних методів визначення митної вартості, що передують резервному методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів та інші).
Відповідачем зазначено, що за результатом проведення консультацій між декларантом та митним органом, митниця прийняла рішення про необхідність скоригувати митну вартість товарів. Оскільки, відповідно до п.2 статті 58 МКУ, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 МКУ застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Кодексу. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом, було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Було зазначено, що в митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59,60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, оскільки, відповідно до п.2 статті 58, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), а саме: резервним методом.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор» та ЄАІС митного органу та встановлено, що: по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 2,41 дол. США за кг ваги нетто (МД від 02.09.2021 №UA110150/2021/014514).
Відповідачем було надано суду МД від 02.09.2021 №UA110150/2021/014514, імпортованим товаром по якій було: «різні готові вироби, мітли та щітки з гілок чи інших рослинних матеріалів, зв'язаних у жмути з рукоятками чи без рукояток; Віник сорго господарський-5000шт.»
В той же час, в ході розгляду справи позивачем не було надано належного обгрунтування та доказів на підтвердження доводів щодо безпідставності визначення ОМД митної вартості товару відповідно до ст.57 МК України за резервним методом.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність розбіжностей, які не дають встановити дійсні числові значення складових задекларованої позивачем за основним методом митної вартості товару, натомість відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, було обгрунтовано власну правову позицію, як щодо не визнання митної вартості, так і щодо застосування резервного метода, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - відсутні.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року - скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.