19 вересня 2022 року справа №200/16533/21
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 200/16533/21 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Роланд імпекс” до Головного управління ДПС у Донецькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 200/16533/21.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
За приписами ч. 6. ст. 296 КАС України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України “Про судовий збір”, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Частиною 3 статті 9 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 3674-VI в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2270,00 грн.
Позивачем у позовній заяві заявлені вимоги немайнового характеру.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином при поданні апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 3405 грн (2270,00 грн*150%).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська ТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Перший апеляційний адміністративний суд”.
Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.
Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є врахування майнового стану сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Отже, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплату судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Крім того, судом встановлено, що заявником пропущено 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
За приписами ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За приписами ч. 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 03 лютого 2022 року сформована в системі «Електронний суд» 26 серпня 2022 року, тобто скаргу подано із порушенням 30-денного строку.
В апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування клопотання зазначив, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з чим ДПС України прийнято наказ від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах», тому останній має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в цьому випадку виникли об'єктивні обставини, що не залежали від волі відповідача.
Представник ДПС України просить суд врахувати, що причини пропуску строку полягають в сукупності вищевказаних обставин, а тому строк є таким, що пропущений з поважних причин і надати можливість захистити інтереси держави.
Оцінюючи наведені скаржником обставини, додані докази та обґрунтування причин пропуску строку, суд виходить з такого.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Слід наголосити, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб'єкта владних поноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.
До апеляційної скарги додано копію наказу ДПС України від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах».
Разом із тим, постає питання щодо організації роботи ДПС України станом на дату звернення з апеляційною скаргою, тобто 26 серпня 2022 року.
Судом встановлено, що наказом ДПС України від 10.03.2022 № 168 припинено простій у роботі деяких територіальних органів Державної податкової служби України з 28.03.2022, наказом ДПС України від 14.04.2022 № 184 припинено простій у роботі деяких територіальних органів Державної податкової служби України з 15.04.2022.
При цьому, апелянтом не додано до апеляційної скарги копій наведених наказів ДПС України на підтвердження наданих пояснень, що унеможливлює вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не містить доказів неможливості суб'єктом владних повноважень подати апеляційну скаргу у строк або з 11.03.2022 або з 15.04.2022 (дати закінчення простою).
Крім того, суд встановив, що наказом Державної податкової служби України від 24 лютого 2022 року № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах» зупинено окрему діяльність органів ДПС, а не роботу органів в цілому.
Статтею 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено порядок здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану.
Дана норма передбачає, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Тобто, законом прямо передбачено, що державні органи в умовах воєнного стану продовжують здійснювати діяльність відповідно до покладених повноважень.
Інших пояснень з зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом не надано.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі № 640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне надати апелянтові термін для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку з наданням відповідних доказів.
Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі 3405 грн та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 200/16533/21 - залишити без руху.
Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3405 грн та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Д. Компанієць