36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.09.2022 Справа № 917/435/22
за позовною заявою Фізичної особи- підприємця Кочерги Миколи Сергійовича (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 9/17, код ЄДРПОУ 38516938)
про стягнення 1 530 408,90 грн.,
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
Від позивача: Дзюбенко В.О., док. в справі
Від відповідача: Кравченко С., Остапенко О.П., док. в справі
Фізична особа-підприємець Кочерга Микола Сергійович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» про стягнення 1 530 408,90 грн. заборгованості по Договору № КМС/СО/040122 на послуги автомобільною та спеціальною технікою від 04.01.2022., з яких: сума основного боргу складає 1 487 045,16 грн; сума трьох відсотків річних складає 5 011,80 грн.; інфляційні збитки складають 4 939,95 грн.; сума пені складає 33 411,99 грн.
Ухвалою від 07.06.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання у справі на 30.06.22.
16.06.22 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив відмовити у позові повністю.
30.06.22 від позивача надійшла відповідь на відзив.
В підготовчому засіданні 30.06.22 суд оголосив перерву до 14.07.22.
Ухвалою від 14.07.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання у справі на 02.08.22.
Інші заяви по суті до суду не надходили.
Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.
Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні, 02.08.2022р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 02.08.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/435/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 30.08.2022.
В судовому засіданні 30.08.22 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, вступне слово представника відповідача, перейшов до з'ясування обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідження доказів, якими вони обгрунтовуються.
В судовому засіданні 30.08.22 суду оголосив перерву до 15.09.22.
В судовому засіданні 15.09.22 продовжив з'ясування обставини, на які посилаються учасники справи, та дослідження доказів, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Позивачем позовні вимоги підтримані в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.09.22р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Між ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (Замовник) та ФОП Кочерга М.С. (Виконавець) укладений Договір № КМС/СО/040122 на послуги автомобільною та спеціальною технікою (далі - Договір).
Згідно пункту 8.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2022 р. включно, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами зобов"язань, які виникли під час дії цього договору.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору Виконавець надає послуги автомобільним транспортом та/(або) спеціальною технікою (далі по тексту разом або окремо - послуги).
Вартість послуг та перелік техніки визначено у Додатку № 1 до цього Договору, який є
невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022).
Згідно п. 4.4. Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 на підставі первинних документів, підписаних уповноваженою особою Замовника, Виконавець складає Акт прийому-передачі наданих послуг.
Пунктом 4.5 Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 встановлено, що акти прийому-передачі наданих послуг надаються Виконавцем Замовнику в двох оригінальних примірниках. Акт прийому-передачі наданих послуг надається не пізніше 5-ти робочих днів за звітним місяцем або не пізніше 5-ти робочих днів після завершення надання послуг. Замовник у 5-ти денний строк з дати отримання розглядає та підписує Акт прийому-передачі наданих послуг.
Відповідно до положень п. 4.7 Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 оплата вартості Послуг здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та отримання від Виконавця оригіналу рахунку.
П. 5.9. Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 Сторони погодили, що за недотримання строків оплати наданих Послуг, визначених у п. 4.7. цього Договору, Замовник на письмову вимогу Виконавця, сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
Згідно до п.п. 6.1 - 6.4 розділу 6 договору № КМС/СО/040122 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин на час дії таких обставин.
Під форс-мажорними обставинами сторони розуміють: стихійні лиха (пожежі, повені, зсуви, тощо), воєнні дії, злочинні дії третіх осіб, епідемії, страйки, бойкот, рішення і дії органів державної влади, тошо.
Факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або її регіональним відділенням.
Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, як причину неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором, звільняється від відповідальності за таке неналежне виконання тільки в тому випадку, якщо форс-мажорні обставини, на які посилається сторонами, виникли після укладення цього Договору, їх виникнення в момент укладення Договору було малоймовірним, їх виникнення викликано подіями, що не залежали від волі цієї сторони, і ця сторона вжила всіх необхідних заходів, для того щоб уникнути або усунути негативні наслідки цих обставин.
Позивач вказує, що відповідно до умов Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 ним як Виконавцем за період з 04.01.2022 до 20.04.2022 були надані відповідачу як Замовнику послуги загальною вартістю 1 487 045,16 грн., що підтверджується наступними Актами надання послуг: від 15.01.2022 № 1 на суму 74 034,48 грн.; від 15.01.2022 № 2 на суму 92 187,36грн.; від 15.01.2022 № 3 на суму 67 646,76 грн.; від 15.01.2022 № 4 на суму 21 603,96 грн.; від 15.01.2022 № 5 на суму 7 175,64 грн.; від 15.01.2022 № 6 на суму 35 689,20 грн.; від 15.01.2022 № 7 на суму 10 409,76 грн.; від 31.01.2022 № 9 на суму 73 116,84 грн.; від 31.01.2022 № 13 на суму 11 68320 грн.; від 31.01.2022 № 14 на суму 49 816,44 грн.; від 31.01.2022 № 15 на суму 53 679,60 грн.; від 31.01.2022 № 17 на суму 89 454,72 грн.; від 15.02.2022 № 18 на суму 9 411,48 грн.; від 15.02.2022 № 19 на суму 12 472,32 грн.; від 15.02.2022 № 20 на суму 68 347,56 грн.; від 15.02.2022 № 21 на суму 73 569,96 грн.; від 15.02.2022 № 22 на суму 98 574,36 грн.; від 15.02.2022 № 23 на суму 101 951,04 грн.; від 15.02.2022 № 24 на суму 62 997,96 грн.; від 28.02.2022 № 25 на суму 38 675,28 грн.; від 28.02.2022 № 26 на суму 14 043,48 грн.; від 28.02.2022 № 27 на суму 49 360,32 грн.; від 28.02.2022 № 28 на суму 37 450,20 грн.; від 28.02.2022 № 29 на суму 70 378,20 грн.; від 28.02.2022 № 30 на суму 9 937,44 грн.; від 28.02.2022 № 31 на суму 39 065,40 грн.; від 15.03.2022 № 32 на суму 1 635,12 грн.; від 15.03.2022 № 33 на суму 13 166,40 грн.; від 15.03.2022 № 34 на суму 25 445,76 грн.; від 16.03.2022 № 35 на суму 32 687,88 грн.
За твердженням позивача, станом на 20.04.2022 ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» розрахунок за отримані послуги не здійснений, сума заборгованості ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» перед ФОП Кочерга М.С. за отримані послуги в межах Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 складає 1 487 045,16 грн. (Один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч сорок п'ять гривен 16 копійок).
Крім того, зазначає позивач, між ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» перед ФОП Кочерга М.С., з метою узгодження заборгованості з оплати за отримані послуги за вищевказаним Договором та визначення її розміру, був підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2022.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 530 408,90 грн., з яких:
сума основного боргу складає 1 487 045,16 грн.;
сума трьох відсотків річних складає 5 011,80 грн.;
інфляційні збитки складають 4 939,95 грн.;
сума пені складає 33 411,99 грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що не мав можливості виконати свої зобов'язання за договором після 04.03.2022 p. у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме:
- введенням на території України воєнного стану;
- забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь;
- накладення арешту на рахунки.
Саме ці обставини, за твердженням відповідача, були форс-мажорними для виконання зобов'язання перед відповідачем.
Крім того, ТОВ «Сервіс ойл» повідомило, що не має наміру ухилятися від виконання договору № КМС/СО/040122 і підтверджує належним чином виконання своїх зобов'язань за договором № КМС/СО/040122 ФОП Кочерга М.С. на суму 1 487 045,16 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг і актом звірки, та які мають бути оплачені ТОВ «Сервіс ойл» у строки встановлені договором та чинним законодавством України.
При цьому, відповідач вважає, що позовні вимоги ФОП Кочерга MC. є передчасними та не можуть бути судом задоволені, оскільки ТОВ «Сервіс ойл» позбавлений можливості здійснити розрахунок за договором у зв'язку з обмеженнями введеними Правлінням НБУ «Про роботи банківської системи в період воєнного стану» № 13 від 24.02.2022 р. зі змінами, що підтверджується гривневим дорученням № 37697 від 10.06.2022 р. на суму 1 487 045,16 грн. та випискою по гривневих дорученнях з 04.03.2022 р. по 10.06.2022 р.
У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідачем, який аргументує свою позицію по справі передчасністю позовних вимог ФОП Кочерга М. С. з огляду на настання форс-мажорних обставин, не були враховані положення законодавства та умови договору з огляду на наступне.
Відповідно до умов Договору № КМС/СО/040122 на послуги автомобільною та спеціальною технікою далі по тексту Договір № КМС/СО/040122 від 04.01.2022) Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за Договором, повинна в строк, що не перевищує 10 (десяти календарних днів, сповістити іншу Сторону про настання форс-мажорних обставин. Сторона, яка не повідомить в зазначений термін іншу Сторону Договору про настання у неї форс-мажорних обставин, позбавляється права посилатися на них у разі невиконання або неналежого виконання своїх зобов'язань за Договором (абз. 1, 2 п. 6.5).
Натомість, Відповідач не вчинив дій, спрямованих на своєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, що має наслідком неможливість посилатися на відповідні обставини в якості підстав для звільнення від відповідальності за невиконання умов договору щодо своєчасного проведення розрахунків.
Тобто форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) звільняють лише від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, а не від самого зобов"язання. Відповідне у будь-якому випадку виключає передчасність звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.
При цьому, обставинна введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.
Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Верховний Суд в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.
Враховуючи зазначене, позивач вважає, що Відповідач не довів об'єктивної неможливості виконання умов договору у зв'язку з введенням на території України воєнного стану.
Стосовно вказівки Відповідача на арешт рахунків на підставі ухвали суду позивач вважає, що такі обставини не є надзвичайними та невідворотними, з огляду на що взагалі не можуть бути розцінені як форс-мажорні обставини, оскільки згідно ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються обставинами непереборної сили, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, Між ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (Замовник) та ФОП Кочерга М.С. (Виконавець) укладений Договір № КМС/СО/040122 на послуги автомобільною та спеціальною технікою.
Виходячи із змісту укладеного Договору № КМС/СО/040122 на послуги автомобільною та спеціальною технікою, договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, і це не спростовано відповідачем, відповідно до умов Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 ним як Виконавцем за період з 04.01.2022 до 20.04.2022 були надані відповідачу як Замовнику послуги загальною вартістю 1 487 045,16 грн., що підтверджується наступними Актами надання послуг: від 15.01.2022 № 1 на суму 74 034,48 грн.; від 15.01.2022 № 2 на суму 92 187,36грн.; від 15.01.2022 № 3 на суму 67 646,76 грн.; від 15.01.2022 № 4 на суму 21 603,96 грн.; від 15.01.2022 № 5 на суму 7 175,64 грн.; від 15.01.2022 № 6 на суму 35 689,20 грн.; від 15.01.2022 № 7 на суму 10 409,76 грн.; від 31.01.2022 № 9 на суму 73 116,84 грн.; від 31.01.2022 № 13 на суму 11 68320 грн.; від 31.01.2022 № 14 на суму 49 816,44 грн.; від 31.01.2022 № 15 на суму 53 679,60 грн.; від 31.01.2022 № 17 на суму 89 454,72 грн.; від 15.02.2022 № 18 на суму 9 411,48 грн.; від 15.02.2022 № 19 на суму 12 472,32 грн.; від 15.02.2022 № 20 на суму 68 347,56 грн.; від 15.02.2022 № 21 на суму 73 569,96 грн.; від 15.02.2022 № 22 на суму 98 574,36 грн.; від 15.02.2022 № 23 на суму 101 951,04 грн.; від 15.02.2022 № 24 на суму 62 997,96 грн.; від 28.02.2022 № 25 на суму 38 675,28 грн.; від 28.02.2022 № 26 на суму 14 043,48 грн.; від 28.02.2022 № 27 на суму 49 360,32 грн.; від 28.02.2022 № 28 на суму 37 450,20 грн.; від 28.02.2022 № 29 на суму 70 378,20 грн.; від 28.02.2022 № 30 на суму 9 937,44 грн.; від 28.02.2022 № 31 на суму 39 065,40 грн.; від 15.03.2022 № 32 на суму 1 635,12 грн.; від 15.03.2022 № 33 на суму 13 166,40 грн.; від 15.03.2022 № 34 на суму 25 445,76 грн.; від 16.03.2022 № 35 на суму 32 687,88 грн.
Суд зазначає, що відповідач у відзиві не заперечує факт надання позивачем послуг у обсязі, визначеному названими вище актами.
Відповідно до положень п. 4.7 Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 оплата вартості Послуг здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг та отримання від Виконавця оригіналу рахунку.
Виходячи з погоджених договірних умов та фактичне погодження прийняття послуг, суд доходить висновку, що строки оплати за відповідними актами настають протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг.
Таким чином, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
При цьому, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на те, що позовні вимоги ФОП Кочерга MC. є передчасними, оскільки з огляду на умови договору щодо строків та порядку розрахунку та відсутність доказів в підтвердження неможливості виконання умов договору у зв'язку з введенням на території України воєнного стану.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, у матеріалах справи наявний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2022., підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Враховуючи, що наявність заборгованості з оплати вартості наданих послуг у розмірі 1 487 045,16 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення заборгованості з оплати вартості наданих послуг в загальному розмірі 1 487 045,16 грн.
Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача пеня, 3% річних та інфляційних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати вартості наданих послуг підтверджується матеріалами справи та відповідачем при розгляді справи не спростовано.
Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 3% річних та інфляційних за таке прострочення.
Згідно з позовною заявою, позивачем нараховано до стягнення з відповідача станом на 20.04.22:
сума трьох відсотків річних складає 5 011,80 грн.;
інфляційні збитки складають 4 939,95 грн.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню річних та інфляційних, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача річних та інфляційних за порушення грошових зобов'язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню станом на 20.04.22, що складає 33 411,99 грн.
Щодо вимоги про стягнення пені, суд зазначає.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вже зазначалось, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг.
П. 5.9. Договору № КМС/СО/040122 від 04.01.2022 Сторони погодили, що за недотримання строків оплати наданих Послуг, визначених у п. 4.7. цього Договору, Замовник на письмову вимогу Виконавця, сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає, що розрахований позивачем розмір пені не перевищує розрахованих судом сум, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за порушення грошових зобов'язань за договором підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо посилання відповідача на те, що він не має можливості виконати свої зобов'язання у зв'язку з форс-мажорними обставинами (введенням на території України воєнного стану, забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь; накладення арешту на рахунки), суд відхиляє їх як необгрунтовані, оскільки будь-які обмеження видаткових операцій, які введені Національним Банком України не можуть бути підставою звільнення відповідача від обов'язку виконати договірне зобов'язання.
Крім того, судом враховано, що відповідно ло умов Договору № КМС/СО/040122 на послуги автомобільною та спеціальною технікою далі по тексту Договір № КМС/СО/040122 від 04.01.2022) Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за Договором, повинна в строк, що не перевищує 10 (десяти календарних днів, сповістити іншу Сторону про настання форс-мажорних обставин. Сторона, яка не повідомить в зазначений термін іншу Сторону Договору про настання у неї форс-мажорних обставин, позбавляється права посилатися на них у разі невиконання або неналежого виконання своїх зобов'язань за Договором (абз. 1, 2 п. 6.5).
Натомість, матеріали справи не містять доказів, що Відповідач вчинив дії, спрямовані на своєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, що має наслідком неможливість посилатися на відповідні обставини в якості підстав для звільнення від відповідальності за невиконання умов договору щодо своєчасного проведення розрахунків.
При цьому, обставинна введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.
Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Верховний Суд в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що Відповідач не довів об'єктивної неможливості виконання умов договору у зв'язку з введенням на території України воєнного стану.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову повністю, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають сума основного боргу, що складає 1 487 045,16 грн; сума трьох відсотків річних, що складає 5 011,80 грн.; інфляційні збитки, що складають 4 939,95 грн.; сума пені, що складає 33 411,99 грн.
Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, сума судового збору у розмірі 14 488,62 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем заявлено до стягнення 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що між Позивачем (ФОП Кочерга М. С.) та Адвокатом Вороною Оленою Анатоліївною було укладено Договір про надання правової допомоги № 59 від 19.04.2022 р., відповідно до якого Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов'язання надати Клієнту правову допомогу.
Додатковою угодою № 1 від 19.04.2022 р. до вищевказаного Договору визначено конкретне доручення Клієнта, а саме надання правової допомоги щодо питання стягнення заборгованості в межах господарських правовідносин ФОП Кочерга М. С. з ТОВ «Сервіс Ойл» за Договором № КМС/СО/040122 на послуги автомобільною та спеціальною технікою від 04.01.2022 року, що включає: - вивчення та аналізу господарських та первинних бухгалтерських документів; - надання правової консультації і роз'яснень; - складання претензії про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій; - складання, оформлення та подання позовної заяви до господарського суду.
Відповідною Додатковою угодою № 1, враховуючи положення п. 3.2. Договору № 59 від 19.04.2022 р., також було погоджено розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану правову допомогу, визначену пунктом 1 цієї Додаткової угоди. Сума гонорару визначена у фіксованому розмірі та складає 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
03.05.2022 р. Адвокатом було надано звіт (опис) про обсяг наданої правової допомоги та підписано сторонами Акт наданих послуг № 1 від 03.05.2022.
У позові позивач повідомив суд, що станом на дату подання позовної заяви, враховуючи умови Договору № 59 про надання правової допомоги від 19.04.2022, фактичні розрахунки з Адвокатом здійснені не були.
25.05.22 від адвоката надійшли докази оплати гонорару Адвокату Договору № 59 про надання правової допомоги від 19.04.2022, а саме: виписка по рахунку від 17.05.22.
Суду надані докази фактичного надання адвокатом правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги № 59 від 19.04.2022 та оплати їх вартості: копії договору про надання правової допомоги № 59 від 19.04.2022; додаткової угоди № 1 від 19.04.2022 до Договору № 59 про надання правової допомоги від 19.04.2022 року; звіту (опису) про обсяг наданої правової допомоги від 03.05.2022; акту наданих послуг № 1 від 03.05.2022; рахунку № 1 від 03.05.2022; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордеру на надання правової допомоги; виписки по рахунку від 17.05.22.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
З огляду на наявні матеріали справи та встановлені обставини, суд вважає, що представник позивача підтвердив поданими належними та допустимими доказами понесені витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи 917/435/22. Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 9/17, код ЄДРПОУ 38516938) на користь Фізичної особи підприємця Кочерги Миколи Сергійовича (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму основного боргу у розмірі 1 487 045,16 грн.; суму трьох відсотків річних у розмірі 5 011,80 грн.; інфляційні збитки у розмірі 4 939,95 грн.; суму пені у розмірі 33 411,99 грн; судовий збір у розмірі 22 956,13 грн.; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.09.22
Суддя Киричук О.А.