"19" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1864/22
Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/1864/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (вул. Одарія, №1, м. Одеса, 65003; поштова адреса: вул. Чорноморського козацтва, № 23, м. Одеса, 65003 код ЄДРПОУ 39525257)
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, № 182/1, код ЄДРПОУ 01982146)
про стягнення 21617,32 грн.,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб'єктам господарювання, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету від 18.10.2021 № 008311(2021) в розмірі 21617,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб'єктам господарювання, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету від 18.10.2021 № 008311(2021) щодо повної та своєчасної оплати за отриманий природний газ.
Так, позивач вказує, що 18.10.2021 між ТОВ «Одесагаз-Постачання» та КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» укладено договір № 008311(2021) на постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб'єктам господарювання, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету. В подальшому до зазначеного договору укладено додаткову угоду № 1 від 23.11.2021.
Згідно умов договору, він набрав чинності з моменту його підписання та діє до 31 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх погашення. При цьому, додатковою угодою № 2 від 25.11.2021 договір розірвано з дати її підписання.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору, ТОВ «Одесагаз-Постачання» поставило КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» природний газ на загальну суму 208187,32 грн., в свою чергу, споживачем сплачено за отриманий газ 186570,00 грн.
Як стверджує позивач, на даний час у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у загальній сумі 21617,32 грн., а саме за природний газ, спожитий у листопаді у 2021 року поза межами дії договору (поставлено 5541 м3 природного газу на загальну суму 181373,56 грн.).
15.08.2022 до Господарського суду Одеської області надійшла заява КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» (вх. № 16214/22), відповідно до якої відповідач позовну заяву ТОВ «Одесагаз-Постачання» щодо стягнення заборгованості на суму 21617,32 грн. визнає та проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2022 позовна заява вх.№1930/22 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.08.2022 прийнято позовну заяву (вх.№1930/22) до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу №916/1864/22 за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.
Крім того, учасникам справи роз'яснено про можливість звернення до суду у строк визначений ч. 7 ст. 252 ГПК України з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином 10.08.2022 шляхом направлення ухвали суду на електронну адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві.
Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає, що копія ухвали про відкриття провадження по справі була направлена на юридичну адресу відповідача, яка отримана останнім 18.08.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень (вх. № 13614/22 від 23.08.2022).
Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
15.08.2022 до суду від відповідача надійшло заява (вх. № 16214/22), згідно якої в порядку ст. 191 Господарського процесуального кодексу України останній визнав позовні вимоги ТОВ «Одесагаз-Постачання» в повному обсязі.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
19.09.2022 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
18.10.2021 між ТОВ «Одесагаз-Постачання» (постачальник) та КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» (споживач) укладено договір № 008311(2021), у відповідності до п.п. 2.1 якого постачальник зобов'язується протягом строку дії даного договору передати у власність споживачу товар за кодом ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо (далі - газ, природний газ) в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених цим договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним правочином.
Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору перелік точок входу та виходу газу споживача (адреси точок комерційного обліку споживача, по яких здійснюється постачання природного газу постачальником): Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 182/1; Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 11А.
Відповідно до п.п. 3.1 договору його загальна вартість визначена сторонами на підставі цінової пропозиції постачальника - переможця торгів і складається із суми вартості усіх обсягів природного газу, який буде передано у власність споживачу протягом строку дії договору і становить 186570,00 грн., у т.ч. ПДВ 31095,00 грн.
Сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 24800,00 грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ - 49600,00 грн., що разом з ПДВ складає 29760,00 грн. та включає в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується постачальником Оператору ГТС (пункт 3.2 Договору).
Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок постачальника (пункт 3.6 Договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунок за природний газ здійснюється споживачем у наступному порядку:
Споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого обсягу природного газу, вказаного у акті приймання передачі/рахунку фактурі шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника коштів, у такому порядку: 100% вартості газу спожитого місячного обсягу газу - до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу.
Згідно п. 4.3. договору у разі наявності заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості їх виникнення.
Приймання-передача газу протягом звітного періоду здійснюється відповідно до п.2.3. договору (пункт 5.2 останнього).
Приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для проведення споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці (пункт 5.3 договору).
Для складання Актів приймання-передачі природного газу, споживач до 03 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов'язаний надати постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою споживача копію акту або іншого документу що підтверджує фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу, складеного між споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС (пункт 5.4 договору).
Згідно з п. 6.3 договору споживач зобов'язався, серед іншого, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості газу згідно з умовами договору.
Відповідно до п. 12.1 цей договір є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Між сторонами по справі було укладено додаткову угоду № 1 від 23.11.2021, якою сторони погодили внести зміни до договору в частині визначення ціни природного газу та обсягу споживання.
Додатковою угодою № 2 від 25.11.2021 до договору сторонами, за взаємною згодою, вирішено розірвати договір № 008311(2021) від 18.10.2021. З дати підписання зазначеної додаткової угоди зобов'язання постачальника за договором в частині постачання природного газу припиняються 26.11.2021, а зобов'язання споживача щодо проведення розрахунків за надані послуги з газопостачання тривають до їх повного здійснення.
Договір та додаткові угоди до нього підписані повноважними представниками та скріплені печатками контрагентів.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку відпускної ціни природного газу, яка діє з 01.11.2021, відпускна ціна для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, за умови оплати за п'ять днів до почату розрахункового періоду (календарний місяць) постачання газу складає 35997,00 грн з ПДВ за 1000,00 куб.м., а в свою чергу, за умови оплати протягом або після розрахункового періоду (календарний місяць) постачання газу - 36600,00 грн з ПДВ за 1000,00 куб.м.
30.11.2021 між постачальником та споживачем підписано акт приймання-переді природного газу, відповідно до якого споживачем прийнято від постачальника у листопаді 2021 року 5541 куб.м. природного газу на загальну суму 181373,56 грн.
Так, за відповідачем рахується заборгованість за поставлений у листопаді 2021 року природний газ на суму 21617,32 грн., яку останній визнав в повному обсязі
Під час розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за змістом статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір постачання природного газу бюджетним споживачам та іншим суб'єктам господарювання, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету від 18.10.2021 № 008311(2021).
При цьому ТОВ «Одесагаз-постачання» як постачальником виконано належим чином взяті на себе обов'язки за договором та поставлено відповідачу природного газу в обсязі 5541 куб.м., що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення актом приймання-передачі.
В свою чергу, КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» як споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712,714 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов договору вартість отриманого природного газу в повному обсязі не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини1 статті 692, частини 1 статті 712, частини 1 статті 714 ЦК України, пункту 4.1. строк виконання зобов'язання настав.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було визнано в повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги, про що зазначено у заяві, яка була подана до суду 15.08.2022.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Враховуючи, що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем у зв'язку з чим постановляє рішення про повне задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з КНП «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» на користь «Одесагаз-Постачання» 21617,32 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному об'ємі
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» з Державного бюджету України 50% судового збору, що складає 1240,50 грн.
Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 130, 191, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити - повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, № 182/1, код ЄДРПОУ 01982146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, № 1, код ЄДРПОУ 39525257) суму заборгованості в розмірі 21 617 (двадцять одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 32 коп. та судовий збір в розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, № 1, код ЄДРПОУ 39525257) з державного бюджету України (ГУК в Од.обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UА938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) судовий збір в сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 50 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України
Повний текст рішення складено 19 вересня 2022 р.
Суддя О.В. Цісельський