79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.09.2022 справа № 914/2214/22
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М.,
розглянувши заяву: ФОП Балакірєва Івана Васильовича, м. Пустомити, Львівська обл.
про: скасування судового наказу Господарського суду Львівської області від 06.07.2021 року
у справі: №914/1949/21
за заявою: ТзОВ «Грінера Україна», м. Львів
до боржника: ФОП Балакірєва Івана Васильовича, м. Пустомити, Львівська обл.
про стягнення 9 542,23 грн основного боргу, 9 542,23 грн пені, 462,81 грн інфляційних втрат, 133,83 грн три проценти річних за договором №14/с/17-к про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів від 01.06.2017.
06.07.2021 року Господарським судом Львівської області у справі №914/1949/21 видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Балакірєва Івана Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінера Україна” (79008, Львівська область, м.Львів, вул.Староєврейська, будинок 22, ідентифікаційний код 35429502) за договором №14/с/17-к про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів від 01.06.2017, 9 542,23 грн основного боргу за надані послуги з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів, 9 542,23 грн пені, 462,81 грн інфляційних втрат, 133,83 грн три проценти річних та 227,00 грн. судового збору.
14.09.2022 до суду надійшла заява ФОП Балакірєва Івана Васильовича про скасування вищезазначеного судового наказу. У поданій заяві боржник посилається на часткову необґрунтованість вимог стягувача. Також просить суд поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу, оскільки такий, на його думку, пропущений з поважних причин. При цьому зазначає такі поважні причини: про борг дізнався від виконавчої служби, 15.06.2022 року ознайомився з матеріалами справи, адвокат боржника - Бень Б.З. мобілізований до збройних Сил України.
Відповідно до ч.2 ст.158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до ч.1 ст.157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З приводу поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу суд зазначає таке.
Як встановлено судом, 06.07.2021 копія судового наказу у справі №914/1949/21 була скерована на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням. На поштовому конверті, який повернувся на адресу суду та яким боржнику направлялися копія судового наказу і примірник заяви про видачу судового наказу із додатками до нього (вх.№19396/21 від 20.08.2021 року), зазначено причину повернення: “за закінченням встановленого терміну зберігання”.
Повторно 31.08.2021 копія судового наказу у справі №914/1949/21 була скерована на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням зі штрих-кодовим ідентифікатором №7901414094255. Із трекінгу вказаного поштового відправлення, здійсненого на офіційному веб-сайті АТ “Укрпошта” у межах справи, вбачається, що судовий наказ не вручено під час доставки та повернуто за зворотною адресою 04.09.2021. На поштовому конверті, який повернувся на адресу суду та яким боржнику направлялися копія судового наказу і примірник заяви про видачу судового наказу із додатками до нього (вх.№23568/21 від 08.10.2021 року), зазначено причину повернення: “за закінченням встановленого терміну зберігання”.
Відповідно до ч. 10 ст. 242 ГПК України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовим рішенням є судовий наказ.
Як передбачено пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України (в редакції станом на момент ухвалення судового наказу) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надсилання процесуальних документів здійснюється в паперовій формі.
Судовий наказ від 07.09.2020 у справі №914/2242/20 є судовим рішенням у розумінні вищевказаних положень, а тому відповідно до пп. 17.1 п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України надсилався у паперовій формі ФОП І.В. Балакірєву.
Як встановлено п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку (надалі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка”), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Суд зауважує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).
Як уже зазначалось вище, судовий наказ від 06.07.2021 у справі №914/1949/21 направлявся на юридичну адресу боржника вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Крип'якевича, буд. 36. Ця адреса вказана боржником також і у заяві про скасування судового наказу, що додатково підтверджує правильність дій суду щодо відправки поштової кореспонденції за належною адресою одержувача.
Зважаючи на це, а також враховуючи повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, суд дійшов висновку, що ФОП І.В. Балакірєв був належним чином повідомлений про ухвалення спірного судового наказу. Відтак нездійснення ним жодних дій спрямованих на отримання поштового відправлення, призвело до того, що спірний судовий наказ набрав законної сили, а встановлений ч. 1 ст. 157 ГПК України процесуальний строк, з огляду на подання заяви про скасування судового наказу більше ніж через рік з дати видачі судового наказу, було пропущено.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” передбачено право кожного на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судовий наказ від 06.07.2021 у справі №914/1949/21 був оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень 29.10.2021 (дата набрання законної сили).
15.06.2022 року боржник звернувся, як слідує з матеріалів справи, до господарського суду Львівської області про ознайомлення з матеріалами справи.
17.06.22р. ознайомився з матеріалами справи.
18.07.2022 року подав заяву про видачу судового наказу.
29.07.2022 року судовий наказ отримав адвокат Бартків І.Б. Матеріали справи містять ордер від 29.07.2022 року на представлення інтересів боржника, на підставі договору про надання правової допомоги від 18.07.2022року.
Отже, суд доходить висновку, що аргументи боржника, пов'язані з неможливістю своєчасного подання заяви про скасування судового наказу з часу ознайомлення з матеріалами справи 17.06.2022 року (заява про скасування судового наказу подана 14.09.2022 року особисто боржником і ним підписана) у зв'язку з відсутністю адвоката Беня Б.З., який мобілізований згідно наданої довідки в/ч А7381 з 28.03.2022 року до Збройних Сил України, судом відхиляються як необгрунтовані та безпідставні. При цьому суд наголошує, що 29.07.2022 року судовий наказ отримав адвокат Бартків І.Б.
Суд звертає увагу також на таке.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
У справах “Стаббігс та інші проти Великобританії” та “Девеер проти Бельгії” Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У п. 45 рішення Європейського суду з прав людини “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи наведене вище, відсутні підстави для поновлення боржнику строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Керуючись ст.ст. 157-158, 234-235, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Балакірєва Івана Васильовича про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.
2. Повернути Фізичній особі-підприємцю Балакірєву Івану Васильовичу заяву про скасування судового наказу і додані до неї документи у справі №914/2214/22.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 243 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Дод. 12 на арк.
Суддя Коссак С.М.