79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.09.2022 Справа № 914/1621/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи
за позовом Служби автомобільних доріг у Львівській області, місто Львів
до відповідача Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», місто Львів
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 54 375,00 грн.
Без виклику сторін.
Обставини розгляду справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Служби автомобільних доріг у Львівській області до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 54 375,00 грн.
Ухвалою суду від 21.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала суду від 21.07.2022 про відкриття провадження у справі надсилалась позивачу на електронну адресу, вказану у позовній заяві, а саме: info_lviv@ukravtodor.gov.ua.
Ухвала суду від 21.07.2022 про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на електронну адресу, вказану у позовній заяві, а саме: lvivoad@adu.com.ua.
Так як суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.
Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.
Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 31.12.2005 між позивачем та відповідачем укладено контракт №1-МЕ на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Однак, відповідач не забезпечив належного виконання умов вказаного контракту, що призвело до заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_1 внаслідок ДТП та в подальшому відшкодування позивачем завданої шкоди ОСОБА_1 . Зазначене встановлено постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.2008 та рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц. Впродовж 2021 року позивачем сплачено ОСОБА_1 належні йому кошти у сумі 54 375,00 грн за постійний сторонній догляд та побутове обслуговування на підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі № 459/5261/13-ц. Враховуючи наведене, позивач зазначає про виникнення збитків у розмірі 54 375,00 грн, завданих йому внаслідок виплат відшкодування стягувачу - ОСОБА_1 , яку просить стягнути з відповідача.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
31.12.2005 між Службою автомобільних доріг у Львівській області (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - замовник) та Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - підрядник) було укладено контракт №1-МЕ на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в 1 кварталі 2006 року, згідно умов якого підрядник виконує на свій ризик, власними силами і залученими силами та засобами роботи, передбачені «Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України» П-Г.1-218-113-97, ВБН В.3.2-218-182-2003, ДСТУ-3587-97 «Вимоги до експлуатаційного стану» та інших діючих та стандартів і законодавчих документів, здає в обумовлені строки роботи, що виконані за поточний місяць, а замовник приймає виконані роботи і здійснює їх фінансування в межах коштів, виділених розпорядником.
Відповідно до пп. 9.1.1. та пп.9.1.3. пункту 9.1. контракту сторони погодили, що підрядник несе відповідальність за: забезпечення згідно вимог Закону України «Про дорожній рух» безперешкодних та безпечних умов руху транспорту на мережі доріг, закріплених за ним для виконання робіт; нанесення збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішується в судовому порядку при наявності вини.
07.03.2006 на автомобільній дорозі загального користування Т-03-05 Володимир-Волинський-Червоноград-Жовква, на відстані 3 км від села Сілець Сокальського району Львівської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було заподіяно шкоду ОСОБА_1 , який керував легковим автомобілем марки DAEWOO-LANOS, державний номерний знак НОМЕР_1 .
За наслідками даної ДТП винним визнано ОСОБА_2 , який, будучи посадовою особою філії «Жовківська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», був відповідальним за забезпечення виконання завдань по ремонту та експлуатації вказаної автомобільної дороги, на якій відбулась ДТП.
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.2008 винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 288 Кримінального кодексу України визнано ОСОБА_2 (майстра дорожньо-ремонтного пункту №3 філії «Жовківська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор», за яким було закріплено земельну ділянку автодороги, на якій трапилася ДТП) та закрито кримінальну справу на підставі акту амністії відповідно до Закону України «Про амністію».
ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, що підтверджується вищезазначеною постановою Сокальського районного суду Львівської області.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц зі Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь ОСОБА_1 стягнуто Ѕ мінімального розміру заробітної плати на постійний сторонній догляд за ним та ј мінімального розміру заробітної плати на його побутове обслуговування, щомісяця, з 01.11.2013, довіку та зміни законодавства та 229,40 грн. судового збору. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05.02.2015 рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 залишено без змін.
19.03.2015 державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчого листа у справі №459/5261/13-ц від 26.02.2015 (ВП №46948407 та ВП №46948970).
На виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі №459/5261/13-ц, відповідно до Постанов Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 27.04.2016 про поновлення виконавчих проваджень ВП № 46948970 та ВП № 46948407, а також листа Франківського ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 14.01.2021 № 1593,
Службою автомобільних доріг у Львівській області протягом 2021 року сплачено на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 54 375,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
09.04.2022 позивач звертався до відповідача із претензією за вих. №01н-1119/18-06 від 07.04.2022, в якій просив у місячний термін з дня отримання вказаної претензії, відшкодувати у добровільному порядку завдану шкоду в сумі 54 375,00 грн. Факт надіслання вказаної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: поштової накладної №7905312255241 від 09.04.2022, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7905312255241 від 09.04.2022, описом вкладення у цінний лист №7905312255241 від 09.04.2022.
Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування 54 375,00 грн шкоди в порядку регресу.
Висновки суду.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.
На виконання вказаних вимог закону, позивачем 31.12.2005 було укладено з відповідачем контракт №1-МЕ на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення на 1 квартал 2006 року.
Відтак, між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з статтею 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням другої сторони (Замовника), замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до зазначеного контракту підрядник виконує на свій ризик, власними силами і залученими силами та засобами роботи, передбачені «Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України» П-Г.1-218-113-97, ВБН В.3.2-218-182-2003, ДСТУ-3587-97 «Вимоги до експлуатаційного стану» та інших діючих стандартів і законодавчих документів, здає в обумовлені строки роботи, що виконані за поточний місяць, а замовник приймає виконані роботи і здійснює їх фінансування в межах коштів, виділених розпорядником.
Згідно із п. 4.1. Стандартів організації України (СОУ 42.1-37641918-105:2013) експлуатаційне утримання - це комплекс заходів направлених на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг, що безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам згідно з Законами України «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху».
Роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг і дорожніх споруд включають технічний нагляд за дорогою, дорожніми спорудами та смугою відводу для своєчасного виявлення та усунення дефектів, забезпечення роботи елементів дороги і споруд в різні періоди року, утримання їх в експлуатаційному стані згідно з ДСТУ 3587-97, зимове утримання згідно з П Г.1-218-118:2005, інженерно-технічні та аварійні роботи.
Згідно розділу 5 СОУ 42.1-37641918-105:2013 одним із видів робіт з експлуатаційного утримання є ліквідація пошкоджень, руйнувань та деформацій покриття доріг (ямковість, просадки, здиблення тощо).
Також згідно наказу Державної служби автомобільних доріг України № 284 від 19.07.2006 «Інструкція із складання звітності за формою №Д-1 «Звіт про ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування» експлуатаційне утримання визначено як комплекс заходів щодо технічного нагляду та утримання автомобільних доріг загального користування.
Крім цього, в пункті 11 Розділу ІІ Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, положення якої є аналогічні до положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначеним контрактом, а саме підпунктами 9.1.1, 9.1.3, передбачено, що підрядник несе відповідальність за забезпечення згідно з вимогами Закону України «Про дорожній рух» безперешкодних та безпечних умов руху транспорту на мережі доріг, закріплених за ним для виконання робіт, нанесення збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішується в судовому порядку при наявності вини.
За умовами статті 12 Закону України «Про дорожній рух» забезпечення безпеки дорожнього руху полягає, зокрема, у здійсненні заходів для своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, а також відновлення безпечних умов для руху; позначенні місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; виявленні аварійно-небезпечних ділянок та місця концентрації дорожньо-транспортних подій та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки.
Відповідно до положень частини 1 статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.
Приписами частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається з даної норми закону, право регресу, під яким розуміється право особи, що відшкодувала шкоду, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди, може бути застосовано у випадках, коли особа завдавача шкоди та особа, яка несе відповідальність за завдану шкоду, не співпадають.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завданку їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Обставини, встановлені рішенням в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що постановою Сокальського суду Львівської області від 21.04.2008 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 288 КК України, рішенням Червноградського міського суду Львівської області від 25.06.2014 у справі № 459/5261/13-ц, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05.02.2015 вирішено стягнути зі Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь громадянина ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди та стягнути додаткові витрати на сторонній догляд і побутове обслуговування, а також те, що такі стягнення відшкодовані потерпілому позивачем, то в останнього виникає право на відшкодування шкоди в порядку регресу з ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», працівником якого є особа, з чиєї вини сталась дорожньо-транспортна пригода.
Автомобільна дорога, на якій відбулась ДТП перебувала на балансі позивача.
Згідно п.2.2. Положення про Службу автомобільних доріг у Львівській області, предметом діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області є виконання функцій замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автормобільних доріг.
Отже, позивач уповноважений державою на здійснення заходів по забезпеченню безперервних та безпечних умов руху транспортних засобів, а також утримання автомобільних доріг у належному стані.
Дорожньо-експлуатаційною організацією, яка зобов'язана виконувати ремонт і забезпечувати належне експлуатаційне утримання лідянки дорог, де сталася ДТП є відповідач.
Укладаючи контракт, відповідач погодився з усіма умовами,в тому числі в частині відшкодування матеріальної шкоди за наслідками ДТП підрядною організацією.
Відповідач не забезпечив належного виконання умов контракту, що призвело до завдання позивачу майнової шкоди (збитків) на загальну суму 54 375,00 грн.
Відтак, з огляду на фактичні обставини справи та вищедені норми законодавства, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, суд зазначає, що такі розрахунки є обґрунтованими, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3914 від 25.05.2022.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, місто Львів, вулиця В. Великого, будинок 54; ідентифікаційний код юридичної особи 31978981) на користь Служби автомобільних доріг у Львівській області (79053, місто Львів, вулиця В. Великого, будинок 54; ідентифікаційний код юридичної особи 25253009) 54 375,00 грн відшкодування шкоди в порядку регресу та 2 481,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Рішення складено
та підписано 19.09.2022
Суддя Сухович Ю.О.