просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
19 вересня 2022 року м. Харків Справа № 913/4/22
Провадження №17/913/4/22
Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного письмового провадження за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, м. Золоте Попаснянський район Луганська область,
про стягнення 214470,67 грн,
без виклику представників сторін.
Обставини справи: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 241654,55 грн, з яких:
- 196644,56 грн - основний борг за зобов'язаннями за період з квітня 2017 року - по листопад 2021 року;
- 3165,10 грн - пеня за період з червня 2020 року - по листопад 2021 року;
- 2949,72 грн - штраф 7 % за прострочення платежів понад 30 днів за період з листопада 2020 року - по жовтень 2021 року;
- 14076,50 грн - інфляційні втрати за період з грудня 2020 року - по листопад 2021 року;
- 5832,70 грн - 3 % річних за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 8889,44 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року;
- 4100,96 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 4102,82 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року;
- 1892,75 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3624,82 грн.
Ухвалою суду від 06.01.2022 відкрито провадження у справі №913/4/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, оскільки суд враховував наявність рішень Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 та від 11.12.2017 у справі №913/877/17, якими була стягнута заборгованість з боржника за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (далі - «реструктуризація»), що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу № 06/10-1011-ТЕ-20 від 14.10.2010.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем строків погашення заборгованості за вказаним договором, позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012, пені, штрафу 7 %, інфляційних втрат та 3 % річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції та 3 % річних в зв'язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена зазначеними судовими рішенням.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Згідно з ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сплинув 06.03.2022.
Суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, тобто до 21.11.2022.
Згідно з наказом голови Господарського суду Луганської області від 04.04.2022 № 24 «Про встановлення особливого режиму роботи в умовах воєнного стану» з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів, відвідувачів і працівників апарату Господарського суду Луганської області установлено особливий режим роботи Господарського суду Луганської області в умовах воєнного стану з 04.04.2022 та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду і працівників суду, зупинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.
З 04.04.2022 Господарський суд Луганської області здійснює свою роботу у дистанційному режимі відповідно до наказу голови Господарського суду Луганської області від 04.04.2022 № 25 до закінчення особливого режиму роботи суду.
За таких обставин, у зв'язку із запровадженням на території України воєнного стану, веденням активних бойових дій на території міста Харкова та Харківської області, розгляд зазначеної справи не відбувся у встановлений ст. 248 ГПК України строк.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
25.01.2022 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19.01.2022 №9, в якому останній повідомив таке:
- вимоги про стягнення основного боргу в сумі 196644,56 грн відповідач визнає частково в сумі 175575,50 грн, оскільки відповідно до укладеного договору з позивачем №14/12-257 від 31.05.2012 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого сторони домовились про розстрочення боргу у сумі 842763,47 грн. За період з квітня по листопад 2021 року сума боргу склала 196644,56 грн, Проте борг за період з квітня по вересень 2017 року в сумі 21069,06 грн вже стягнутий за рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17. Відповідно й нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу 196644,56 грн не є правомірними;
- щодо стягнення пені та 7 % штрафу за невиконання договірних зобов'язань відповідач заперечив посилаючись на те, що він є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг на території проведення антитерористичної операції, а позивач є постачальником енергоресурсу, на спірні правовідносини сторін розповсюджується дія ч. 2 ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VIII від 13.01.2015, якою встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Згідно з ст. 3 цього Закону визначено набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Офіційне опублікування відповідно до Закону України відбулось 06.02.2015 у газеті «Голос України (№21). Отже, мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції встановлено з 07.02.2015, тому нарахування позивачем пені та штрафу з 07.02.2015 та станом на сьогоднішній день є незаконним;
- керуючись ст. 257, ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України відповідач заявив про необхідність застосування строку позовної давності тривалістю у три роки до вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних втрат.
27.01.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява від 27.01.2022 №31/01-114 про зменшення розміру позовних вимог з огляду на таке.
Позивач зазначає, що перевіривши розрахунок боргу помилково не врахував рішення Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 в частині стягнення з відповідача 21069,06 грн - суми основного боргу і на підставі цього зменшує позовні вимоги в частині стягнення основного боргу.
Також позивач враховуючи Закон України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на території проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» №85-VIII від 13.01.2015, яким встановлено мораторій на нарахування та стягнення штрафних санкцій на період проведення антитерористичної операції з 07.02.2015, зменшує свої позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені та штрафу 7% за неналежне виконання договірних зобов'язань.
З урахуванням вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача 214470,67 грн, з яких:
- 175575,50 грн - основний борг за зобов'язаннями за період з жовтня 2017 року - по листопад 2021 року;
- 14076,50 грн - інфляційні втрати за період з січня 2019 року - по листопад 2021 року;
- 5832,70 грн - 3 % річних за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 8889,44 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року;
- 4100,96 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 4102,82 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з січня 2019 року по листопад 2021 року;
- 1892,75 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3217,06 грн.
Крім того, позивач просить повернути судовий збір в сумі 407,76 грн у зв'язку з зменшенням позовних вимог.
Позивач надав докази надіслання вказаної заяви на адресу відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до уваги та розгляду.
Отже, з огляду на викладене, предметом розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача 214470,67 грн, з яких:
- 175575,50 грн - основний борг за зобов'язаннями за період з жовтня 2017 року - по листопад 2021 року;
- 14076,50 грн - інфляційні втрати за період з січня 2019 року - по листопад 2021 року;
- 5832,70 грн - 3 % річних за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 8889,44 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року;
- 4100,96 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 4102,82 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з січня 2019 року по листопад 2021 року;
- 1892,75 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021.
17.02.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог від 16.02.2022 №468, в якому останній визнає заявлені позовні вимоги в загальній сумі 214470,67 грн в повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заява відповідача про визнання позову, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву відповідача про визнання позову.
Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд встановив таке.
Між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», як Кредитором (позивач у справі) та Комунальним підприємством «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, як Боржником (відповідач у справі) був укладений договір про реструктуризацію заборгованості від 31.05.2012 № 14/12-257 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (далі - реструктуризація), що виникла у Боржника перед Кредитором за договором поставки природного газу від 14.10.2010 № 06/10-1011-ТЕ-20.
Як вбачається з п. 2.1 Договору загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно до п. 1.1 цього Договору складає 842763,47 грн станом на 31.03.2012, що підтверджується Актом звірення розрахунків.
Згідно з п. 2.2 Договору Боржник зобов'язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану в п. 2.1 цього Договору, шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (далі - Графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню, відповідно наведеному Графіку погашення заборгованості.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що у випадку, якщо у Боржника існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні місяці, Кредитор зараховує кошти, що надійшли від Боржника як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх місяців незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.
У п. 3.1 Договору сторони узгодили, що за невиконання або за неналежне виконання умов цього договору вони несуть відповідальність відповідно до договору та чинного законодавства України.
Відповідно до п.3.4 Договору за прострочення виконання зобов'язань, вказаних у п.2.2 Договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% (сім відсотків) від суми простроченого платежу.
Згідно з п. 3.5 Договору Боржник зобов'язується відшкодувати Кредитору збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань щодо погашення заборгованості відповідно до порядку, встановленим п. 2.2 Договору.
У п.5.1 Договору сторони визначили, що Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 30.04.2032, в частині зобов'язання за договором до їх повного виконання.
Як зазначає позивач рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача основний боргу у сумі 45649,63 грн, пеню в сумі 5341,13 грн, штраф в сумі 2703,91 грн, втрати від інфляції з лютого 2016 року по лютий 2017 року в сумі 4695,44 грн, 3 % річних з 01.04.2017 по 28.04.2017 в сумі 788,27 грн, втрати від інфляції у зв'язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі №913/442/16 за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року в сумі 9628,57 грн, 3 % річних у зв'язку з несплатою заборгованості за договором, яка підтверджена рішенням Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 у справі №913/442/16 за період з 16.03.2016 по 28.04.2017 в сумі 2566,09 грн, судовий збір в сумі 1600,00 грн.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний боргу в сумі 21069,06 грн, інфляційні нарахування в сумі 520,37 грн, 3 % річних в сумі 136,52 грн, інфляційні втрати в сумі 8922,14 грн та 3 % річних в сумі 1453,70 грн за порушення грошових зобов'язань за договорами №06/10-1011-ТЕ-20 від 14.10.2010 та №14/12-257 від 31.05.2012, що були предметом розгляду у справах №913/442/16 та №913/381/17, судовий збір у сумі 1490,02 грн, в решті позову відмовлено.
Відповідач не сплачував борг згідно з Графіком, тому позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 214470,67 грн, з яких:
- 175575,50 грн - основний борг за зобов'язаннями за період з жовтня 2017 року - по листопад 2021 року;
- 14076,50 грн - інфляційні втрати за період з січня 2019 року - по листопад 2021 року;
- 5832,70 грн - 3 % річних за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 8889,44 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з грудня 2018 року по листопад 2021 року;
- 4100,96 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021;
- 4102,82 грн - інфляційні витрати за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з січня 2019 року по листопад 2021 року;
- 1892,75 грн - 3 % річних за несплачений основний борг встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17 за період з 01.01.2019 по 29.12.2021.
Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
У ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Суд встановив, що за Договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012 позивач, як Кредитор, та відповідач, як Боржник, домовились про розстрочення погашення заборгованості в сумі 842763,47 грн за договором поставки природного газу №06/10-1011-ТЕ-20 від 14.10.2010 шляхом сплати зобов'язання частинами відповідно до Графіку погашення заборгованості, зазначеному у п.2.2 Договору (а.с. 22-27).
Згідно з Графіком погашення заборгованості в період з жовтня 2017 року по листопад 2021 року відповідач зобов'язаний сплачувати кожного місяця грошові кошти в сумі 3511,51 грн, однак останній, як Боржник, свій обов'язок в повному обсязі щодо своєчасного погашення заборгованості у встановлений п.2.2. Договору строк не виконав.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо погашення заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012 не надав.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору про реструктуризацію заборгованості №14/12-257 від 31.05.2012, а також вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України щодо своєчасного погашення заборгованості.
За таких обставин, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 175575,50 грн, а саме: 3511,51 грн (сума платежу в місяць) х 50 (місяців: період за який заявлено вимогу: з жовтня 2017 року по листопад 2021 року) = 175575,50 грн.
Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 5832,70 грн та інфляційні втрати в сумі 14076,50 грн, нараховані на зобов'язання за періоди, згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.9-14).
Зокрема, за порушення терміну сплати за зобов'язаннями грудня 2018 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 315,46 грн за період з 01.01.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями січня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 306,51 грн за період з 01.02.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями лютого 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 298,43 грн за період з 01.03.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями березня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 289,48 грн за період з 01.04.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями квітня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 280,82 грн за період з 01.05.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями травня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 271,88 грн за період з 01.06.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями червня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 263,22 грн за період з 01.07.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями липня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 254,27 грн за період з 01.08.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями серпня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 245,32 грн за період з 01.09.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями вересня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 236,67 грн за період з 01.10.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями жовтня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 227,72 грн за період з 01.11.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями листопада 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 219,06 грн за період з 01.12.2019 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями грудня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 210,11 грн за період з 01.01.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями січня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 201,19 грн за період з 01.02.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями лютого 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 192,84 грн за період з 01.03.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями березня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 183,92 грн за період з 01.04.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями квітня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 175,29 грн за період з 01.05.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями травня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 166,36 грн за період з 01.06.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями червня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 157,73 грн за період з 01.07.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями липня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 148,81 грн за період з 01.08.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями серпня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 139,88 грн за період з 01.09.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями вересня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 131,25 грн за період з 01.10.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями жовтня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 122,33 грн за період з 01.11.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями листопада 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 113,69 грн за період з 01.12.2020 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями грудня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 104,77 грн за період з 01.01.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями січня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 95,82 грн за період з 01.02.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями лютого 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 87,74 грн за період з 01.03.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями березня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 78,79 грн за період з 01.04.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями квітня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 70,13 грн за період з 01.05.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями травня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 61,19 грн за період з 01.06.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями червня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 52,53 грн за період з 01.07.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями липня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 43,58 грн за період з 01.08.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями серпня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 34,63 грн за період з 01.09.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями вересня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 25,98 грн за період з 01.10.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями жовтня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 17,03 грн за період з 01.11.2021 по 29.12.2021.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями листопада 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані 3 % річних у сумі 8,37 грн за період з 01.12.2021 по 29.12.2021.
Крім того, за порушення терміну сплати за зобов'язаннями грудня 2018 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 683,80 грн за період з січня 2019 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями січня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 642,27 грн за період з лютого 2019 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями лютого 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 621,60 грн за період з березня 2019 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями березня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 584,73 грн за період з квітня 2019 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями квітня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 544,18 грн за період з травня 2019 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями травня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 515,98 грн за період з червня 2019 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями червня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 536,22 грн за період з липня 2019 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями липня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 560,66 грн за період з серпня 2019 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями серпня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 572,91 грн за період з вересня 2019 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями вересня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 544,52 грн за період з жовтня 2019 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями жовтня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 516,32 грн за період з листопада 2019 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями листопада 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 512,30 грн за період з грудня 2019 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями грудня 2019 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 520,36 грн за період з січня 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями січня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 512,31 грн за період з лютого 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями лютого 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 524,42 грн за період з березня 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями березня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 492,39 грн за період з квітня 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями квітня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 460,61 грн за період з травня 2020 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями травня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 448,73 грн за період з червня 2020 року по листопад 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями червня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 440,83 грн за період з липня 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями липня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 464,69 грн за період з серпня 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями серпня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 472,65 грн за період з вересня 20209 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями вересня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 452,83 грн за період з жовтня 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями жовтня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 413,58 грн за період з листопада 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями листопада 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 363,21 грн за період з грудня 2020 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями грудня 2020 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 328,65 грн за період з січня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями січня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 279,37 грн за період з лютого 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями лютого 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 241,83 грн за період з березня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями березня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 179,09 грн за період з квітня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями березня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 179,09 грн за період з квітня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями квітня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 106,41 грн за період з червня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями червня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 99,18 грн за період з липня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями липня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 95,58 грн за період з серпня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями серпня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 102,81 грн за період з вересня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями вересня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 59,95 грн за період з жовтня 2021 року по листопада 2021 року.
За порушення терміну сплати за зобов'язаннями жовтня 2021 року на суму 3511,51 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 28,09 грн за листопад 2021 року.
Позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 4100,96 грн та інфляційні втрати в сумі 8889,44 грн, нараховані на зобов'язання, які встановлені рішенням Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 у справі №913/381/17, за періоди, згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.14-15).
Зокрема, за порушення терміну сплати за зобов'язаннями з березня 2016 року по березень 2017 року на суму 45649,63 грн нараховані 3 % річних у сумі 4100,96 грн за період з 01.01.2019 по 29.12.2021.
Крім того, за порушення терміну сплати за зобов'язаннями з березня 2016 року по березень 2017 року на суму 45649,63 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 8889,44 грн за період з січня 2019 року по листопад 2021 року.
Позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 1892,75 грн та інфляційні втрати в сумі 4102,82 грн, нараховані на зобов'язання, які встановлені рішенням Господарського суду Луганської області від 11.12.2017 у справі №913/877/17, за періоди, згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.15).
Зокрема, за порушення терміну сплати за зобов'язаннями з квітня 2017 року по вересень 2017 року на суму 21069,06 грн нараховані 3 % річних у сумі 1892,75 грн за період з 01.01.2019 по 29.12.2021.
Крім того, за порушення терміну сплати за зобов'язаннями з квітня 2017 року по вересень 2017 року на суму 21069,06 грн нараховані інфляційні втрати у сумі 4102,82 грн за період з січня 2019 року по листопад 2021 року.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.
Перевіркою судом розрахунків 3% річних у загальній сумі 11836,41 грн та інфляційних втрат у загальній сумі 27068,76 грн порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вказані вимоги є обґрунтованими, правильно нарахованими та підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.6 ст.236 ГПК України якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, визнання позову відповідачем, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 175575,50 грн, 3% річних в сумі 11836,41грн, інфляційних втрат в сумі 27068,76 грн, всього 214480,67 грн.
Позивач при поданні позову за платіжним дорученням від 24,12,2021 №937 сплатив до Державного бюджету України судовий збір в сумі 3624,82 грн.
Позивачем надійшло клопотання від 30.06.2021 №39/5-4587-21 про повернення судового збору на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», підписане кваліфікованим електронним підписом.
Позивач звернувся до суду із заявою від 27.01.2022 №31/01-114, в якій останній просить повернути судовий збір у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, з огляду на викладене вище, сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачу в частині зменшення позовних вимог за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за ухвалою суду складає 407, 76 грн.
Відповідно до вимог ст.129 ГПК України судові витрати підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачу за ухвалою суду підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплачений ним судовий збір в розмірі 1608,53 грн.
Решта сплаченого позивачем судового збору в сумі 1608, 53 грн підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись п. 2 ч.1 ст. 129, ч.1 ст.130, ст.ст. 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Первомайськтепло-комуненерго» Первомайської міської ради (вул. Молодіжна, 22А, м. Золоте Попаснянський район Луганська область, 93295, ідентифікаційний код 32082152) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 31301827) основний борг в сумі 175575,50 грн, інфляційні втрати в сумі 27068,76 грн, 3 % річних в сумі 11836,41 грн, судовий збір у сумі 1608,53 грн.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2022.
Суддя Олена ФОНОВА
вих. №
1
19.09.2022
Надр. 2 прим.
1 - до справи
2 - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) - реком. з повідом.
3 - КП «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради (вул. Молодіжна, 22А, м. Золоте Попаснянський район Луганська область, 93295) - до електронного кабінету
Внесено до ЄДРСР
19.09.2022
__________ Світлана АВІЛОВА