справа № 156/426/22
Провадження № 2/156/211/22
рядок статзвіту 38
16 вересня 2022 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Бєлоусова А. Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі за відсутністю учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолій Євгенович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
18.07.2022 року до Іваничівського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолій Євгенович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що в липні 2022 року зареєструвалась в додатку «Дія» і відразу ж дізналася, що відносно неї є відкрите виконавче провадження №63161687 та що її рахунки в банківських установах заблоковано, накладено арешт на її майно. Перейшовши за посиланням в додатку, з'ясувала що виконавче провадження відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. за заявою представника ТОВ «Вердикт Капітал» Кінзерської О.В. на підставі виконавчого напису №728, вчиненого 09.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. Ознайомившись із наявними у матеріалах виконавчого провадження документах, позивачка дійшла висновку, що виконавчий напис, вчинений з порушенням чинного законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 18.07.2022 року відкрито спрощене провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу - відповідь на відзив.
Позивачка належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи, до судового засідання не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позовну заяву суду не надав.
Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолій Євгенович належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули.
Ухвалою Іваничівського районного районного суду Волинської області від 16.08.2022 року прийнято рішення про здійснення заочного розгляду справи.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно зі ст.ст. 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правові відносини.
09.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І. був вчинений виконавчий напис № 728 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 42446,21 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63161687, щодо примусового виконання виконавчого напису № 728, вчиненого 09.09.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Т.І., про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 42446,21 грн.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України№ 296/5від 22.02.2012 (далі за текстом Порядок).
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно зі ст. 46 ЗУ «Про нотаріат», нотаріуси або посадова особа, яка вчинює нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2статті 87 Закону України "Про нотаріат").
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999(далі за текстом Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
За змістом п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (в редакції станом на 12.06.2015, котра була чинною на час виникнення спірних правовідносин), для одержання виконавчих написів згідно з кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, нотаріусу мають бути подані:
а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису здійснюється за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
При цьому сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості за кредитним договором.
Безспірною є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, це відповідно виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована. Тому документи, які підтверджують безспірність заборгованості і на підставі яких нотаріусом вчинено виконавчий напис, мають бути однозначними і беззаперечними, такими, що дозволяють з'ясувати волевиявлення щодо наявності певної заборгованості не лише кредитора, але й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) висловлені правові позиції, згідно з якими, оскільки серед документів, наданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал договору (договорів), за яким (за якими) стягнення заборгованості може провадитися в безспірному порядку, то наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Відповідачем та приватним нотаріусом Секістовою Т.І. (незважаючи на отримання ще 10.08.2022 ухвали суду від 18.07.2022 в частині витребування належним чином засвідчених копій документів, котрі були підставою для вчинення виконавчого напису від 09.09.2020 № за реєстром 728) не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що для вчинення оспорюваного виконавчого напису відповідачем нотаріусу були надані документи, передбачені Переліком. Відтак, відповідачем не спростовані доводи позивачки про неправомірність вчинення виконавчого напису. Суд враховує, що витребувані судом документи у позивачки відсутні, не можуть бути надані самою позивачкою через існування нотаріальної та банківської таємниці (ст.8 Закону України «Про нотаріат», ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Запитувані документи можуть бути надані виключно відповідачем або ж третьою особою (приватним нотаріусом).
Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в ред. від 08.08.2020, котра була чинною на час виникнення спірних правовідносин) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Як встановлено, виконавчий напис вчинений нотаріусом 09.09.2022. Строк, за який здійснюється стягнення заборгованості, охоплює період з 16.01.2019 по 11.03.2020.
Зі змісту наданих позивачкою до суду копій документів з виконавчого провадження № 63161687 убачається, що виконавчий напис від 09.09.2020 № за реєстром 728 вчинений на виконання кредитного договору від 23.12.2013 № 500442975, укладеного між Публічним АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Згідно з п. 2.3. тексту згаданого договору «дата остаточного повернення Кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій - 24.12.2016». Вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис передбачає стягнення з боржниці ОСОБА_1 не тільки простроченої заборгованості за кредитом, але й простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, строкової заборгованості за несплаченим відсоткам, строкової заборгованості за комісією, строкової заборгованості за штрафами та пенями. З наведеного вбачається, що принаймні з 25.12.2016 у кредитора виникло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Таким чином, оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням приписів ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Крім того, зі змісту оспорюваного виконавчого напису від 09.09.2020 № за реєстром 728 убачається відступлення права вимоги за кредитним договором від 23.12.2013 № 500442975 від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи», від ТОВ «Кредитні ініціативи» до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», від до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал». Водночас відповідачем у справі та приватним нотаріусом не надано до суду документального підтвердження такого відступлення права вимоги. Сама позивачка заперечує те, що їй було відомо про відступлення права вимоги від ПАТ «Альфа-Банк» до нових кредиторів. Доказів повідомлення боржниці про заміну кредитора в зобов'язанні під час судового розгляду справи не здобуто.
Згідно з ч.2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Як вбачається з виконавчого напису, зі ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитом на загальну суму 42446,21 грн.. Позивачка у своєму позові висловлює заперечення щодо періоду, за який нараховані їй суми пені, щодо суми за тілом кредиту та нарахованої суми відсотків за користування кредитом. При цьому відповідачем та третьою особою (приватним нотаріусом) не надано суду розрахунку заборгованості за кредитним договором, необхідного для з'ясування правильності періоду виникнення заборгованості та перевірки обґрунтованості розрахунку.
Наведене не свідчить про наявність безспірної заборгованості за кредитним договором, котра б існувала між ОСОБА_1 (як боржницею) та ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» (як стягувачем).
З урахуванням положень ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.
Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», який безпосередньо володіє документами щодо кредитних правовідносин з позичальницею ОСОБА_1 та документами, на підставі котрих вчинено виконавчий напис, в порушення ст. 76-83 ЦПК України не надав таких доказів суду, не виконав свій обов'язок з доказування та подання доказів (ст.81 ЦПК). Відповідачем не доведено, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З огляду на вказане, суд вважає необхідним погодитися з доводами позивачки та задовольнити вимоги ОСОБА_1 ..
Питання щодо розподілу між сторонами понесених судових витрат суд вирішує таким чином.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При зверненні до Іваничівського районного суду Волинської області в липні 2022 року з позовною заявою ОСОБА_1 було понесено судові витрати щодо сплати судового збору за заявлену вимогу немайнового характеру (за чинною на той час ставкою сплати судового збору) в розмірі 992,40 грн. (квитанція АТ «Ощадбанк» від 14.07.2022 № 23).
Позивачка також надала до суду: договір № 17, укладений 08.07.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Грабарчук Н.М., про надання правової допомоги у зв'язку з розглядом судової справи в Іваничівському районному суді Волинської області; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 614, виданого 15.02.2012 Волинською обласною КДКА на ім'я Грабарчук Н.М., копію ордеру про надання правничої допомоги від 08.07.2012 серії АС № 1041179; акт приймання -передачі виконаних послуг в сфері права від 14.07.2022 (згідно з актом адвокатом надані клієнту послуги щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 63161687 - вартість 500,00 грн., щодо підготовки позовної заяви - вартість 2500,00 грн.); рахунок від 14.07.2022 № 09, виписаний адвокатом Грабарчук Н.М. на ім'я клієнта ОСОБА_1 (згідно з яким вартість послуг адвоката щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження становить 500,00 грн.., вартість послуг адвоката щодо підготовки позовної заяви становить 2500,00 грн.); квитанцію АТ «Ощадбанк» від 14.07.2022 № 22, згідно з якою ОСОБА_1 сплатила на користь адвоката Грабарчук Н.М. кошти в розмірі 1000,00 грн. (призначення платежу «за адвокатські послуги»).
Отже, ОСОБА_1 доведено здійснення нею витрат на сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.. Водночас позивачкою надано лише один платіжний документ на підтвердження фактично понесених нею витрат (сплати коштів адвокату) на суму 1000,00 грн.. Щодо решти суми, котру ОСОБА_1 повинна була сплатити адвокату за договором від 08.07.2022 № 17, платіжні документи до суду позивачкою не надані.
У постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20 висловлена правова позиція, згідно з якою відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки рішенням суду від 16.09.2022 у справі № 156/426/22 позов ОСОБА_1 задоволено, понесені позивачкою витрати щодо сплати судового збору в розмірі 992,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.12, 13, 141, 263-265, 280 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолій Євгенович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 728, вчинений 09.09.2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» грошових коштів у розмірі 42446,21 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» (адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б ЄДРПОУ - 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати в розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. Та понесені позивачкою судові вситрати правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А. Є. Бєлоусов