ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.09.2022Справа № 910/1476/22
За позовом Компанії Органон Канада ІНК (Organon Canada Inc.);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна"
(відповідач 1);
Міністерства охорони здоров'я України (відповідач 2);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 -
Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони
здоров'я України";
про захист порушеного права інтелектуальної власності.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Рябий І.П.
Представники:
Від позивача: Сопільняк В. Ю., адвокат, ордер серії АІ № 1199510 від 18.01.22;
Від відповідача 1:Отенко П. В., адвокат, довіреність № б/н від 09.02.2022;
Від відповідача 1: Кислий Т.Ф., адвокат, довіреність № б/н від 09.02.2022;
Від відповідача 2: не з'явилися;
Від третьої особи: Дараган О.Ю., представник, довіреність № 28/Д/С від 30.12.21.
Компанія Органон Канада ІНК. звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" та Міністерства охорони здоров'я України з позовом про захист порушеного права інтелектуальної власності, в якому просить суд:
- зобов'язати Товариству з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" припинити порушення прав ОРГАНОН КАНАДА ІНК. на винахід за патентом України № 62935;
- заборонити Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" використовувати винахід (сполука еторикоксиб) за патентом України № 62935 у лікарському засобі "Еторикоксиб-Тева", що містить сполуку еторикоксиб;
- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України відмовити в державній реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева", у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою по 60 мг або по 90 мг: по 7 таблеток у блістері; по 1 або 4 блістери у картонній коробці; по 120 мг: по 7 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.
Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю захисту прав інтелектуальної власності позивача на патент України № 62935 на винахід "Заміщені піридини, фармацевтична композиція на їх основі та спосіб лікування опосередкованих циклооксигеназою захворювань" (далі - Винахід).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 прийнято справу № 910/1476/22 до провадження суддею Мандриченком О.В., призначено слухання справи на 15.03.2022.
Через відділ діловодства суду 14.02.2022 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код суб'єкта господарювання 20015794, адреса місцезнаходження 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14) видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева".
- заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева", в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 заяву компанії Органон Канада ІНК (Organon Canada Inc.) про забезпечення позову задоволено повністю. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі:
- заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код суб'єкта господарювання 20015794, адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14) видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева".
- заборонено Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева", в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Вказане клопотання заявник обґрунтовує тим, що з 09.07.2022 винахід за патентом України № 62935 може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою у зв'язку зі спливом строку його дії.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17.02.2022 у справі № 910/1476/22, суд зазначає наступне.
Так, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.
Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Так, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач, зокрема, посилався на те, що після видання ДП "Державний експертний центр МОЗ України" висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева", МОЗ України буде зобов'язане законом здійснити державну реєстрацію спірного лікарського засобу та видати відповідний наказ, унаслідок чого виконання рішення суду буде фактично не можливим, оскільки, до дати набрання рішенням законної сили відповідач 1 вже вчинить дії, які позивач в позовній заяві просить заборонити вчиняти. Разом з тим, після проведення державної реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева" відповідач 1 набуде право на ввезення в Україну та реалізацію в Україні лікарського засобу, в якому використовується сполука еторикоксиб, що підлягає охороні за патентом України № 62935, власником якого є позивач. Поряд з цим, незастосування такого заходу забезпечення позову як заборона Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева", в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо, призведе до того, що розгляд справи по суті буде затримано, а позивач буде позбавлений оперативного та вчасного захисту належних йому прав інтелектуальної власності.
Розглянувши вказану вище заяву, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином обґрунтував підстави звернення із заявою про забезпечення позову та задовольнив заяву в повному обсязі.
Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 суд ухвалив, зокрема, заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева". Заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "Еторикоксиб-Тева", у тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
При цьому, задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом було враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просив позивач, та наслідків заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" вчиняти певні дії.
Так, передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження Підприємства, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог).
Вжиті заходи до забезпечення позову співвідносяться із заявленими позивачем вимогами, і, отже, існує конкретний зв'язок між цими заходами і предметом позову; наявні обставини свідчать про те, що ці заходи до забезпечення позову спрямовані саме на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1915/18).
Крім того, необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов'язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот, імпорт чи експорт яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі № 910/14116/20).
Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17.02.2022, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" зазначає, що станом на дату подання цього клопотання, строк дії патенту України № 62935 закінчився та не підлягає продовженню відповідно до ч. 4 ст.6 та ч. 2 ст.27-1 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" (далі-"Закон"). А саме, ч. 4 ст.6 Закону встановлює, що строк дії патенту на винахід становить 20 років. Відповідно до ч. 2 ст. 27-1 Закону строк додаткової охорони патенту на винахід не може перевищувати 5 років. Інших підстав продовження дії патенту Закон не містить. Таким чином, із закінченням додаткових 5 років охорони патенту у даній справі, який припав на 08 липня 2022 року, строк дії патенту наразі закінчився та не підлягає продовженню ні за яких обставин.
Позивач проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" заперечує, оскільки, підстави для скасування заходів забезпечення позову на які посилається відповідач 1 є безпідставними. Зокрема, положеннями Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" встановлено, що майнові права інтелектуальної власності, строк чинності яких спливає на день введення в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, залишаються чинними до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.
Суд зазначає, що частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18).
Щодо посилання відповідача 1 на лист Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" від 26 травня 2022 року № Вих-4236/20 та висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану", то суд зазначає, що зазначені докази є неналежними.
Так, у своєму листі Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" зазначає, що положення Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» суперечить нормам міжнародних договорів України та не може бути застосовано щодо винаходу за патентом України № 55409, оскільки, 15.04.2022 закінчився останній рік чинності майнових прав інтелектуальної власності на цей винахід.
Крім того, Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" помилково вказує, що дія Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» розповсюджується виключно на патенти, строк дії яких міг би бути продовженим. Проте вказаний закон не містить такої вказівки, а відтак Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" приймає неналежні та не притаманні йому функції тлумачення норм законодавства.
Так само Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" не має повноважень вирішувати, чи відповідає Закон України нормам міжнародних договорів. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» містить вичерпний перелік повноважень органу НОІВ, яким наразі є Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності", і не відносить до нього тлумачення законів і норм міжнародних договорів.
Висновок же Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану" взагалі має суто рекомендаційний характер.
Що ж стосується пункту 2 статті 220 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), то вказаним пунктом сторони встановлюють додатковий період охорони. На виконання вказаного пункту Верховною Радою України було внесено зміни до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та додано статтю 27-1, яка власне і встановлює порядок надання додаткової охорони прав на винаходи, починаючи з 14 жовтня 2020 р.
Натомість, патент України № 55409, на який посилається відповідач 1 по тексту клопотання, не має періоду додаткової охорони, так званий Сертифікат додаткової охорони, оскільки його дію було продовжено на підставі ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", в редакції, що діяла до підписання Україною Угоди про асоціацію.
А відтак, дія патенту строк якого було продовжено не на підставі ст. 220 Угоди про асоціацію і задовго до її підписання не може регулюватись даною нормою.
Разом з тим, звертаючись до суду з клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відповідач 1, як на підставу для скасування вказаних заходів, посилається саме на відсутність порушеного права позивача.
Відтак, проаналізувавши викладені в клопотанні доводи та заслухавши пояснення представників, враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову у сфері інтелектуальної власності, пов'язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17.02.2022 у справі № 910/1476/22, оскільки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, керуючись ст. 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тева Україна" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17.02.2022 у справі № 910/1476/22 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.
Суддя О.В. Мандриченко