ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.09.2022Справа № 910/5162/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ Трейдінг"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 445 216,90 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СМ Трейдінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки №53-122-01-21-11431 від 15.11.2021, яка складається з 385 892,00 грн - суми основного боргу, 5 403,92 грн - 3№ річних, 53 920,98 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 30.06.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
13.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає позов в частині стягнення суми основного боргу та у зв'язку із цим просить повернути позивачу з Державного бюджету 50% суми сплаченого судового збору; у частині вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідач заперечує та зазначає, що на його думку, наявні підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язань, які зумовлені впливом обставин непереборної сили (введення воєнного стану на території України).
15.08.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення, у яких позивач зазначає, що відповідачем не додано доказів впливу форс-мажорних обставин на можливість виконання зобов'язань за договором та не надано доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.
29.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
31.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява із доказами оплати заборгованості.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.11.2021 між ТОВ "СМ Трейдінг" (постачальник) та ДП "НАЕК "Енергоатом" (замовник) укладено договір поставки №53-122-01-21-11431 від 15.11.2021, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1.
Відповідно до п. 1.2 договору, предметом поставки по даному договору є продукція: 09210000-4 олива компресорна, яка передбачена специфікацією №1 до даного договору.
Пунктами 2.1-2.2 договору передбачено, що ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 411 454,00 грн, крім того ПДВ - 82 290,80 грн. Загальна сума договору становить 493 744,80 грн.
Згідно п. 6.1 договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дня оформлення ярлика (п. 6.2 договору).
Відповідно до п. 8.4 договору, датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.
Відповідач визнач позов в частині стягнення суми основного боргу.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692, 693 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
На виконання умов договору, позивачем поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 485 892,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №447 від 24.11.2021, яка підписана повноважними представниками сторін.
Окрім того, на отриману продукцію видано ярлик на придатну продукції №1-3-159 від 30.11.2021 та зареєстровано податкову накладну №18 від 24.11.2021.
Відповідачем частково оплачено отриману продукція на загальну суму 150 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №4155 від 29.03.2022 на суму 50 000,00 грн, №5405 від 21.04.2022 на суму 50 000,00 грн та №10456 від 19.08.2022 на суму 50 000,00 грн (після подачі позовної заяви).
Враховуючи часткову сплату суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн (згідно платіжного доручення №10456 від 19.08.2022) після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Судом встановлено, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав у повному обсязі, за поставлену продукцію у повному обсязі не розрахувався, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу визнав у повному обсязі, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу на суму 335 892,00 грн підлягають задоволенню.
Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 53 920,98 грн за період з лютого по травень 2022 року, та 3% річних у розмірі 5 403,92 грн за період з 17.01.2022 по 14.06.2022.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач вважається таким, що прострочив зобов'язання із оплати наданих послуг з 15.01.2022.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду, та встановлено, що наданий розрахунок є арифметично правильним.
Відповідач заперечуючи проти нарахованих 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що наявні підстави для звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язань, а саме вплив форс-мажорних обставин, які виникли через військову агресію Російської Федерації проти України.
У пункті 11.1 договору встановлено, що сторона звільняються від відповідальності за часткове, або повне невиконання зобов'язань за договором, коли неможливість виконання безпосередньо викликана дією обставин, що не залежали від волі сторони, які сторона не могла передбачити і застерегти розумними мірами (непереборна сила). До таких обставин належать: стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки, дії органів державної влади. Сторони зобов'язані повідомити про настання та припинення дії обставин непереборної сили в письмовій формі протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення або припинення дії обставин непереборної сили. (п. 11.3 договору). Відповідно до п. 11.4-11.5 договору, відповідним доказом наявності дії обставин непереборної сили та їх тривалості є сертифікат Торгово-промислової палати України згідно із законом України "Про Торгово-промислові палати України" або, відповідно до діючого законодавства, інших компетентних органів. Неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про настання або зупинення дії обставин непереборної сили, позбавляють сторону права посилатися на них.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14№ Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" оргово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 вказано, що статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Суд зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що наявні обставини, які перешкоджають суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
У матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, а ні доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об'єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов'язань за договором .
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які би підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав наявну основну заборгованість до початку розгляду справи, суд вважає за необхідне повернути позивачу 50 % судового збору, який підлягав до розподілу.
Отже, судовий збір в розмірі 3 339,13 грн підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 130 ГПК України, а решта судового збору у розмірі 3 339,13 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 130, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у сумі 50 000,00 грн - закрити.
2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ Трейдінг" - задовольнити.
3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ - 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ Трейдінг" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 6, офіс 103, код ЄДРПОУ - 42508320) 335 892 (триста тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн - суми основного боргу, 5 403 (п'ять тисяч чотириста три) грн 92 коп. - 3% річних, 53 920 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот двадцять) грн 98 коп. - інфляційних втрат та 3 339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн 13 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СМ Трейдінг" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 6, офіс 103, код ЄДРПОУ - 42508320) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 3 339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн 13 коп., сплаченого згідно платіжного доручення №1252 від 15.06.2022.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна