15 вересня 2022 року м. Рівне №460/20195/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019; зобов'язання відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.07.2018 звільнений зі служби в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області через хворобу. Вказує, що пенсія йому призначена та виплачується відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Позивач зазначає, що 02.07.2021 звернувся з листом до відповідача з проханням направити до ГУПФ України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, однак у видачі такої довідки було відмовлено. Звертає увагу на те, що подальше скасування у судовому порядку окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, дає право відповідній категорії громадян на перерахунок пенсій з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії на підставі довідок уповноважених органів. Вважає що приймаючи рішення про відмову у виготовленні вищевказаної довідки відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені статтями 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”.
Відповідач позов не визнав, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що позивач не відноситься до категорії осіб, визначених у пункті 1 і 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, оскільки пенсія позивачу призначена з липня 2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ як особі, яка звільнена із служби з Національної поліції України. Так, на день звільнення зі служби, позивач не відносився до осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції), а вже був поліцейським. Тому у відповідача не було правової підстави для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на листопад 2019 року, оскільки пенсія призначена позивачу з липня 2018 року, тобто після 01.01.2016. Таким чином, не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах та рішеннях Окружного адміністративного суду м. Києва у справах № 826/3858/18 і №826/12704/18, на які посилається позивач, оскільки вони стосуються пенсій військовослужбовців і прирівняних до них особі - працівників органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсії вже призначені станом на 01.01.2016 (стосуються міліціонерів) і 01.01.2018 (стосуються військовослужбовців) відповідно. Після звільнення позивача зі служби Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень про збільшення розмірів грошового забезпечення поліцейських, зокрема й за прирівняною (відповідною) посадою до тієї, яку займав позивач на день звільнення зі служби в Національній поліції України, що згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років вказаній категорії осіб. Враховуючи викладене відповідача вважає, що не було підстави для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії за відповідною посадою станом на листопад 2019 року, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 09.07.2018 звільнений зі служби в поліції через хворобу, з 10.07.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугою років за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
У липні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив виготовити та подати до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 19.11.2019.
Листом від 15.07.2021 за № 11/Н-1171, відповідач повідомив позивачу про те, що підстави для виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення відсутні, оскільки до Головного управління Національної поліції в Рівненській області не надходили списки осіб, які проходили службу в Національній поліції і отримали право на перерахунок пенсії від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій унормовано статтею 63 вказаного Закону, частинами 1, 2 якої встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку № 45).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988), постанова набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Згідно з пунктом 1 Постанови № 988, грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови № 988 Кабінет Міністрів України затверджено: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.
Пунктом 5 Постанови № 988 визначено вичерпний перелік надбавок та доплат для поліцейських:
1) надбавку за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11;
2) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством;
3) доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час;
4) надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі - у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (надбавка виплачується особам, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі);
5) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу;
6) доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов'язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу;
7) надбавку за почесне звання заслужений - у розмірі 10 відсотків посадового окладу;
8) підвищення на 25 відсотків посадових окладів курсантам за відмінне навчання або отримання відповідної кількості балів за шкалою ECTS за результатами екзаменаційної сесії.
На виконання статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року видало наказ № 260, яким затвердило «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 260, наказ яким затверджений цей Порядок, набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27 травня 2016 року) та застосовується з дня набрання чинності Закону № 580-VII, тобто з 07 листопада 2015 року.
Суд звертає увагу на те, що на час призначення позивачу пенсії за правилами Закону № 2262-XII (10.07.2018) щодо поліцейських вже діяли положення Постанови № 988 та Порядку № 260.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за стаж служби в поліції (пункт 3); надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103).
Відповідно до пункту 1 Постанови № 103 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 Постанови № 103 визначено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Отже, постанова Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не передбачала перерахунок пенсії поліцейським, а тому норми цієї постанови щодо перерахунку пенсії не поширюються на позивача, якого звільнено з посади поліцейського.
Суд зазначає, що позивач не відноситься до категорії осіб, визначених у пункті 1 і 3 Постанови № 103, оскільки пенсія ОСОБА_1 призначена з липня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ як особі, яка звільнена із служби з Національної поліції України. На день звільнення зі служби, позивач не відносився до осіб начальницького складу органів внутрішніх справ (міліції), а вже був поліцейським.
Згідно з частиною першою статті 102 Закону України “Про Національну поліцію”, пенсійне забезпечення здійснюється в порядку та на умовах визначених Законом № 2262-ХІІ.
Суд звертає увагу на те, що Законом № 2262-ХІІ врегульовано порядок призначення і перерахунку пенсії як поліцейським, так і колишнім працівникам органів внутрішніх справ (міліції). Перерахунок призначених пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ (міліції) з 01.01.2016 додатково врегульовано положеннями Постанови № 103, зокрема, пунктом 1, на обставину визнання нечинним якого визначає підставою свого позову позивач.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018. Верховний Суд постановою від 12.11.2019 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/12704/18 від 14.05.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови № 103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Постановою від 19.11.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін часткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019.
Пункт 3 Постанови № 103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.
Суд зазначає, що визнання нечинними пунктів 1, 2 та 3 Постанови № 103, не є підставою для підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, прирівняною до поліцейського станом на листопад 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та постанови № 988, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пунктів 1, 4, 6 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання. Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
Пунктом 7 Порядку № 3-1 визначено, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності, серед інших, подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Згідно абзаців 1-3 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей” (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Судом встановлено, що позивача звільнено зі служби в поліції 09.07.2018, а відтак його розмір грошового забезпечення у довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням), що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виданої Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області, визначався з урахуванням положень Постанови № 988, що не заперечується учасниками справи. Зміни до вказаної Постанови № 988 не вносились.
Таким чином, оскільки положення пунктів 1, 3 Постанови № 103 не поширюється на правовідносини позивача із відповідачем у даній справі, то в Головного управління Національної поліції в Рівненській області не було правової підстави для видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 року, оскільки пенсія призначена позивачу з липня 2018 року, тобто після 01 січня 2016 року.
За таких обставин, суд вважає, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню правові висновки, викладені Верховним Судом у рішенні в зразковій справі № 802/2196/17-а та рішеннях Окружного адміністративного суду м. Києва у справах № 826/3858/18 і № 826/12704/18 (про визнання протиправними і нечинними пунктів 1-3 Постанови № 103 і додатку № 5 Порядку № 45), оскільки вони стосуються пенсій військовослужбовців і прирівняних до них особі - працівників органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсії вже призначені станом на 01 січня 2016 року (стосуються міліціонерів) і 01 січня 2018 року (стосуються військовослужбовців) відповідно.
Крім того, після звільнення позивача зі служби в Національній поліції 09.07.2018 Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень про збільшення розмірів грошового забезпечення поліцейських, зокрема й за прирівняною (відповідною) посадою до тієї, яку займав позивач на день звільнення зі служби в Національній поліції України, що згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років вказаній категорії осіб.
Позивачем не наведено норми, згідно з якими законодавством у листопаді 2019 року були введені нові види грошового забезпечення або зміни до розмірів вже встановлених видів грошового забезпечення, а судом не встановлено виникнення у листопаді 2019 року обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, у зв'язку з якими позивач просить зобов'язати відповідача видати йому довідку для перерахунку пенсії з 01.12.2019 (згідно з позовними вимогами).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії за відповідною посадою станом на листопад 2019 року, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно з позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Повний текст рішення складений 15.09.2022.
Суддя Олег ГРЕСЬКО