15 вересня 2022 року м. Рівне №460/13351/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області подання про повернення на користь позивача збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7868,89 грн згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0006035 від 30.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між позивачем та ОСОБА_2 30.04.2021 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим Володимиром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за №585. При укладенні вищевказаного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становив 7868,89 грн. Оскільки позивач придбала житло вперше, покликається на п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та вважає, що сплатила такий збір безпідставно. У зв'язку із цим звернулася до відповідача із заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів. Однак, у відповідь отримала відмову, мотивовану тим, що Пенсійний Фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує її права та інтереси. Наведене зумовило звернення позивача за судовим захистом.
Ухвалою судді від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач 11.11.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а також йому не відомо чи позивач придбав таке житло вперше. Також відповідач зазначає, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, відтак питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. З цих підстав вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив таке.
30.04.2021 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. Згідно з п.1 договору продавець продає, а покупець купує квартиру АДРЕСА_1 . Квартира в цілому складається з двох житлових кімнат та кухні. Загальна площа квартири становить 47,7 кв.м, житлова площа квартири становить 28,2 кв.м. Продаж цей вчинено за 786 889,00 грн (п.2.1 Договору).
30.04.2021 між Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та позивачем укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О., зареєстровано в реєстрі за №587, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла - 7868,89 грн, що підтверджується квитанцією №0006032 від 30.04.2021.
12.05.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила повернути їй помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7868,89 грн.
За результатами розгляду цієї заяви відповідач надав відповідь, викладену в листі №1700-09-8/21408 від 21.05.2021, якою відмовив у поверненні коштів, мотивуючи тим, що при розгляді звернень осіб, які сплатили помилково або надміру кошти до державного бюджету, про повернення помилкового або надміру зарахованих до бюджету сум збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, слід враховувати перелік документів, передбачених підпунктами «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку. Оскільки позивачем не надано повного пакету необхідних документів, відповідач позбавлений можливості позитивно вирішити заяву. Пенсійний Фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції.
На переконання позивача, вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР, оскільки придбала житло вперше, а тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений при укладанні договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п.8 ст.2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно із Законом №400/97-ВР, врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1740).
Відповідно до п.15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до п.15-1 Порядку №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з п.15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до п.18 Порядку №1740 Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
З аналізу наведених норм слідує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Водночас, повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування проводиться в порядку, визначеному законодавством, що регулює порядок надходження коштів до бюджету та їх повернення.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
При цьому, суд враховує, що з 11.11.2015 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 14.12.2015 №5612001181; з цього часу її фактичне місце проживання/перебування знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Проте, внутрішньо переміщені особи позбавлені можливості надати довідки з місць проживання (після 1992 року), які є тимчасово окупованою територією згідно з Указом Президента України від 7 лютого 2019 року №32/2019, а також внесені до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (згідно з Додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»).
Згідно з п. З постанови КМ України від 26.04.1993 №305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» (далі - Постанова) Ощадний банк України забезпечує:
- відкриття громадянам України іменних приватизаційних депозитних рахунків на повну вартість житлового чека - 12 тис. крб. окремо від приватизаційного депозитного рахунку майнового сертифіката за умови надання громадянином України приватизаційних платіжних доручень, виданих органами приватизації, що свідчать про набуття громадянином статусу потенційного покупця об'єктів приватизації;
- списання частки або всієї вартості житлового чека за поданням органу приватизації державного житлового фонду.
Пунктом 4 Постанови підставою для здійснення операцій з приватизаційними платіжними дорученнями є списки громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (відкриття приватизаційних депозитних рахунків), а також відповідна відмітка органу приватизації державного житлового фонду паспорті про право на безоплатну приватизацію житла у відповідному для даного громадянина обсязі.
Підпунктом «б» пунктом 7 передбачено визначити органи приватизації і державного житлового фонду, які будуть здійснювати відмітку у паспорті громадян України на право використання житлового чека на повну його вартість (12 тис. крб.) у разі, якщо громадянин раніше викупив житло, проживає у будинку житлово-будівельного (житлового) кооперативу, має приватний будинок, взагалі не має житла і має бажання використовувати приватизаційний житловий чек для викупу частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Пунктом 2.1 Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 27.04.2000 №179 для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків громадянин України звертається до установи Ощадного банку України (далі - установа банку) за місцем проживання, де знаходяться списки громадян, які складаються місцевими радами.
З матеріалів справи вбачається, що на адвокатський запит від 26.08.2021 №26-1 щодо надання інформації/довідок про використання ОСОБА_1 житлових чеків за місцям проживання у Донецькій області: смт Войковський, м. Харцизьк та м. Донецьк, 31.08.2021 АТ «Ощадбанк» листом за №31/9-07/408/56405/2021- 00/вих. повідомив, що наразі АТ «Ощадбанк» не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцем проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, які на даний час тимчасово окуповані, з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів, які залишались на непідконтрольній українській владі території.
Указом Президента України від 07.02.2019 №32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» затверджено межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, так згідно з абзацом 1 та 9 міста Донецьк та Харцизьк є тимчасово окупованими.
Отже, отримати довідку з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, у позивача немає можливості у зв'язку з тим, що смт Войковський, м. Харцизьк та м. Донецьк Донецької області є тимчасово окупованою територією.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність можливості в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання такої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки відсутність порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v.The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv.Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v.Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у даних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17), 14.02.2018 (справа №826/23087/15), 20.02.2018 (справа №819/1730/17), 20.03.2018 (справа №819/1249/17), 19.06.2018 (справа №607/14722/16-а, 21.08.2018 (справа №819/963/17), 10.09.2018 (справа №819/1012/17), 28.11.2018 (справа №813/1126/17), 13.12.2018 (справа №813/969/17).
Як встановив суд, факт придбання позивачем квартири у власність за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за №585.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстрованим на підставі договору купівлі-продажу за позивачем об'єктом нерухомого майна є квартира АДРЕСА_1 .
Відповідачем не надано суду доказів придбання позивачем до 30.04.2021 іншого житла.
Отже, судом встановлено, що позивач 30.04.2021 вперше придбала нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 7868,89 грн.
Після сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири позивач набула право на повернення помилково сплачених коштів до бюджету, за наявності до того правових підстав.
Суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, зі змінами, не регламентує порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Буквальний зміст останнього абзацу пункту 15-3 цього Порядку згідно з Постановою КМ № 866 від 23.09.2020, вказує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, вказані правові норми підлягають застосуванню під час нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а не під час вирішення заяви особи, яка такий збір сплатила, однак в подальшому звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою про повернення такого збору як помилково сплаченого.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Відповідно до пункту 5 глави 1 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Пунктом 10 Порядку №787 встановлено, що заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм статті 253 та частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Пунктом 12 Порядку №787 передбачено, що Головні управління Казначейства, Казначейство здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 та 6 цього розділу, в такому порядку:
1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями головні управління Казначейства, Казначейство протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви та подання (висновку, повідомлення) перераховують кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами;
2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, головні управління Казначейства не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня отримання заяви та подання (висновку, повідомлення) надсилають звернення для підкріплення коштами цих рахунків:
за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства;
за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів;
за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного органу цього фонду.
Тобто, положеннями Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті (податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів) здійснюється органами Державної казначейської служби України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яке подається платником таких платежів із відповідною заявою про повернення коштів з бюджету, складеної у довільній формі, із зазначенням обов'язкової інформації, зазначеної в абз.8 п.5 Порядку №787, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.
Відтак, органом, що контролює справляння надходжень бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомого майна у розмірі 1% від вартості нерухомості, є виключно органи Пенсійного фонду.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.08.2019 у справі №372/1350/17, від 14.05.2019 у справі №813/1514/17, від 27.06.2018 у справі №819/1343/17, від 04.04.2019 у справі №819/1553/17 та від 03.07.2018 у справі №819/33/17, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність поведінки суб'єкта владних повноважень, яка виразилась у відмові повернути позивачу безпідставно сплачені кошти з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача сформувати подання на повернення ОСОБА_1 помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією від 30.04.2021 №0006035 в сумі 7868,89 грн.
Водночас, позовна вимога про зобов'язання відповідача подати таке подання до органу казначейської служби не підлягає задоволенню, оскільки положеннями Порядку №787 визначено, що таке подання подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо формування подання на повернення ОСОБА_1 помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією №0006035 від 30.04.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сформувати подання на повернення ОСОБА_1 помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, щодо повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією №0006035 від 30.04.2021 в сумі 7868,89 грн.
У задоволенні решти позовної вимоги відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 15 вересня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м.Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.О. Дорошенко