16 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6458/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Головка А.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/6458/22 за позовом Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про визнання протиправною постанови про накладення штрафу,
29.07.2022 позивач, Полтавська міська рада звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 12.07.2022 у виконавчому провадженні №66885830.
Мотивуючи свої вимоги, представник вказує на обставини порушення прав боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 №10/45(917/1037/20) державним виконавцем, який наклав на боржника штраф за невиконання рішення суду у повному обсязі незважаючи на факт виконання наказу суду шляхом прийняття рішення 4 сесії Полтавської міської ради 8 скликання від 18.06.2021 "Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул. Пушкіна, 110 у місті Полтава".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості третьої особи, які не заявляє самостійних щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.
Розгляд справи здійснюється з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 287 КАС України, після отримання судом копій матеріалів виконавчого провадження.
Дослідивши наявні матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 у справі №10/45(917/1037/20) позов Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Полтавської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Колективне підприємство "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Суд визнав незаконною бездіяльність Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста територіальної громади гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві. В частині вимоги про зобов'язання Полтавської міської ради прийняти рішення про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві провадження закрито.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 03.12.2020 у справі №10/45(917/1037/20) скасовано із прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено. Доручено Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Наказом, виданого Господарським судом Полтавської області 23.07.2021, за №10/45 (917/1037/20) Полтавську міську раду зобов'язано прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві.
Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасла М.М. від 21.09.2021 на підставі наказу №10/45 (917/1037/20), виданого Господарським судом Полтавської області 23.07.2021, відкрито виконавче провадження №66885830 та встановлено Полтавській міській раді десятиденний строк для виконання рішення суду.
Зазначеною постановою також стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 24 000,00 грн.
30.09.2021 до Відділу від Полтавської міської ради надійшла заява, в якій боржник просив вирішити питання про закінчення виконавчого провадження №66885830 у зв'язку з добровільним виконанням рішення суду до початку його примусового виконання. При цьому до заяви на підтвердження обставин добровільного виконання боржник додав копію рішення 4 сесії Полтавської міської ради 8 скликання "Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул. Пушкіна, 110 у місті Полтаві" від 18.06.2021.
Позивач у позові зазначає, що неодноразово повідомляв Відділ про те, що комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність міста (надалі - комісія) вчиняються заходи з питань приймання відомчого житлового фонду у комунальну власність міста, на підтвердження чого надав відповідні листи, адресовані Відділу.
Проте, 29.06.2022 заступник начальника Відділу повторно направив до Полтавської міської ради вимогу державного виконавця №13397 виконати рішення суду протягом 7 днів з моменту її отримання та надати до Відділу акт приймання-передачі гуртожитку відповідно до рішення Полтавської міської ради від 18.06.2021.
З огляду на факт невиконання рішення суду боржником державний виконавець на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" 12.07.2022 виніс постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100,00 грн та зобов'язав боржника виконати рішення суду в повному обсязі протягом 10-ти робочих днів, попередивши про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Позивач не погодившись із правомірністю постанови про накладення штрафу звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи цей публічно-правовий спір по суті, суд виходить з такого.
У цій справі предмет спору зводиться до встановлення обставин наявності або відсутності підстав для застосування державним виконавцем до боржника штрафу за невиконання рішення суду у повному обсязі.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Розділом VIII Закону №1404-VIII встановлено чіткий порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, статтею 63 Закону встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до вказаної норми Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII визначена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови коли судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
При цьому Закон №1404-VIII зобов'язує державного виконавця перед накладенням штрафу на боржника за невиконання рішення суду провести перевірку виконання боржником такого рішення.
Тобто перед накладенням штрафу на боржника за невиконання виконавчого документа державний виконавець має перевірити, в чому полягає причина невиконання судового рішення у відведений боржнику строк.
У цьому зв'язку варто також зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Як свідчать матеріали справи, підставою для прийняття спірної постанови про накладення на позивача штрафу слугували обставини невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк наказу Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 за №10/45 (917/1037/20) щодо зобов'язання Полтавської міської ради прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави гуртожиток по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві.
В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови позивач вказує, що сам факт прийняття Полтавською міською радою рішення 4 сесії Полтавської міської ради 8 скликання "Про прийняття у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади гуртожитків по вул. Пушкіна, 108 та по вул. Пушкіна, 110 у місті Полтаві" від 18.06.2021 беззаперечно підтверджує про виконання рішення суду в повному обсязі згідно з резолютивною його частиною.
Позивач зауважує, що неодноразово повідомляв державного виконавця про факт реального виконання рішення суду ще до моменту пред'явлення наказу Господарського суду Полтавської області №10/45 (917/1037/20) до примусового виконання та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2021.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність (форма додається) складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію.
В останній заяві від 06.07.2022 вих №04-54/2/1368, адресованій державному виконавцю щодо необхідності закінчення виконавчого провадження №66885830 Полтавська міська рада наголошувала на тому, що акт приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність, який вимагається державним виконавцем надати на підтвердження факту виконання рішення суду, є комісійним документом, який передбачає наявність згоди усіх членів комісії на його підписання, а у разі наявності у членів комісії розбіжностей, зауважень чи заперечень, у тому числі стосовно недостатності технічних характеристик та документації щодо об'єкта передачі, а також небажання підписувати даний акт уповноваженим представником балансоутримувача цього гуртожитку, що підтверджується відповідним актом, а тому боржник не може примусити членів комісії робити те, чого вони не повинні робити в силу вимог Закону.
Проте, наведені позивачем обставини не свідчать про факт виконання рішення суду. Навпаки, позивач фактично визнає невиконання рішення суду і намагається покласти відповідальність за невиконання цього рішення на комісію з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність міста, що є неприпустимим.
При цьому, як зазначено в самому рішенні Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №10/45(917/1037/20), на виконання якого видано наказ Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 за №10/45 (917/1037/20), "...відповідач (Полтавська міська рада) ... зобов'язаний безумовно прийняти до комунальної власності спірний гуртожиток, для чого він має самостійно вчинити необхідні дії, зокрема, визначити технічний стан гуртожитків, оформити необхідні акти та забезпечити виконання власних рішень з цього приводу...".
Доказів виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 за №10/45 (917/1037/20) у вигляді підписання акту приймання-передачі гуртожитку по вул. Пушкіна, 110 у м. Полтаві у комунальну власність та реєстрації права комунальної власності на даний гуртожиток за Полтавською міською радою позивач як до заяви державному виконавцю про закінчення виконавчого провадження так і до суду з цим позовом не надав.
Державним виконавцем з метою виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 23.07.2021 за №10/45 (917/1037/20) вчинялися всі необхідні дії з метою примусового виконання рішення суду, в т.ч. і шляхом накладення штрафу на боржника.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову в цілому, оскільки оскаржувана постанова про стягнення штрафу ґрунтується на приписах Закону №1404-VIII, тоді як твердження позивача про її протиправність не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду даної адміністративної справи.
Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позову.
У зв'язку з цим суд залишає позов без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позову Полтавської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про визнання протиправною постанови про накладення штрафу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж десяти днів з моменту його підписання.
Суддя А.Б. Головко