Справа № 420/7769/22
14 вересня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.05.2022 № 7871-5749/В-02/8-1500/22 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякі інших осіб» у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення (заробітної плати);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), яку обчислити та перерахувати:
- з 01 жовтня 2017 року у зв'язку із підвищенням посадового окладу відповідно до додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», виходячи з посадового окладу військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України у розмірі 8000,00 гривень; окладу за військовим званням «полковник юстиції», який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01.10.2017 складав 135,00 гривень; надбавки за вислугу років, розмір якої за 19 років військової служби станом на 01.10.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» становив 25 відсотків посадового окладу, що складає 2000,00 гривень, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці та виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», наказу Генерального прокурора України від 01.09.2016 № 313 «Про порядок виплати працівникам органів прокуратури України надбавки до посадових окладів у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» станом на 01.10.2017 у розмірі 15 відсотків до посадового окладу, що складає 1200,00 гривень; надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи станом на 01.10.2017, яка встановлюється та виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників прокуратури» у розмірі 70 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за військове звання та вислугу років, що становить 7094,50 гривень; премії у розмірі 70 відсотків, що становить 12888,75 гривень; грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 2608,44 гривень та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2609,85 гривень; індексації заробітної плати;
- з 01 січня 2018 року у зв'язку із підвищенням окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років в розмірах відповідно до додатків 14 та 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з посадового окладу військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України відповідно до додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», у розмірі 8000 гривень; окладу за військовим званням (полковник юстиції) та процентної надбавки за вислугу років (35 відсотків) в розмірах відповідно до додатків 14 та 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», які складають 1480,00 гривень та 3318,00 гривень, відповідно, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 15 відсотків, що складає 1200,00 гривень; надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за військове звання та вислугу років, що становить 8958,60 гривень; премії у розмірі 55 відсотків грошового забезпечення, що складає 11966,13 гривень; матеріальної допомоги для оздоровлення у розмірі 2910,28 та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2910,28 гривень; індексації заробітної плати;
- з 26 березня 2020 року у зв'язку із ухваленням рішення Конституційним судом України у справі № 6-р/2020, виходячи з посадового окладу військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України відповідно до ч. 3 та п. 11 ч. 5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури, що становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (всього 22,5 мінімумів), розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; окладу за військовим званням (полковник юстиції), процентної надбавки за вислугу років (35 відсотків) в розмірах відповідно до додатків 14 та 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», які складають 1480,00 гривень та 3318,00 гривень, відповідно, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 15 відсотків, що складає 1200,00 гривень, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за військове звання та вислугу років, що становить 8958,60 гривень, премії у розмірі 55 відсотків грошового забезпечення, що складає 11966,13 гривень, матеріальної допомоги для оздоровлення у розмірі 2910,28 та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2910,28 гривень; індексації заробітної плати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 внаслідок перерахунку пенсії відповідну заборгованість з 01.10.2017 по час проведення такого перерахунку, з урахуванням вже отриманих виплат.
Ухвалою суду від 21.06.2022 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із посиланням на: постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 року у справі № 6-р/2020; постанови Верховного Суду у справах № 638/7536/17, № 553/3619/16-а тощо.
Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав, зокрема:
- позивачем пропущено строки, встановлені ст. 122 КАС України, без поважних на те підстав. Таким чином, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України;
- позивачу з 01.11.2016 призначено пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Отже, пенсія позивачу виплачується на підставі Закону № 2262-XII, як військовому пенсіонеру;
- рішенням Конституційного суду України від 26.03.2020 у справі № 6-р/2020, на яке посилається позивач, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697- VII (далі - Закон № 1697-VII) зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- в підпункті 2.2 пункту 2 Рішення Конституційного суду України від 26.03.2020 у справі № 6- р/2020 вказано, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні ст. 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечить частині 2 статті 131-1 Основного Закону України;
- відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлено відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною 1 ст. 81 Закону № 1697-VII, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами;
- з вищевикладеного вбачається, що дане рішення стосується пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону № 1697-VII;
- спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262-ХІІ;
- оскільки позивач є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а не Закону № 1697-VII, тому у Головного управління немає правових підстав для перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІ;
- відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII в редакції чинній до 01.01.2017, пенсії підлягали перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством;
- на виконання зазначеної норми закону постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”(далі - Порядок);
- з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни в частину четверту статті 63 Закону № 2262, якими передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- на виконання вищевказаної редакції статті 63 Закону № 2262 відповідного рішення щодо умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення Кабінетом Міністрів України не приймалось, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” № 657 від 30.08.2017 відсутні;
- на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Одеським обласним військовим комісаріатом Головному управлінню передана довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” за нормами, чинними на 01.03.2018;
- на виконання вищезазначеної Постанови № 103 Головним управлінням у 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років;
- Головне управління призначає пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить;
- Головним управлінням при перерахунку пенсії на виконання вимог ч. 4 ст. 63 Закону № 2262, Постанови № 704 та Постанови № 103 враховані всі складові зазначені Одеським обласним військовим комісаріатом в довідці підстави для визнання дій Головного управлінням протиправними відсутні. Зазначена позиція Головного управління узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом у рішенні від 13.03.2019 по зразковій справі № 240/6263/18 та з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по зразковій справі № 240/6263/18, якою залишено апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін;
- Міністерство соціальної політики України листом від 21.08.2019 № 15308/0/2-19/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанові 103 згідно з повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення;
- до складу грошового забезпечення не входять матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, оскільки вони мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розміри не є фіксованими, а виплати не є щомісячними, тому пенсія позивача з урахуванням вказаних виплат перерахунку не підлягає. Правову позицію Головного управління з даного питання підтримано постановою Верховного Суду України від 20.03.2018 у справі № 286/2987/16-а;
- індексація не є постійною виплатою, залежить від індексу споживчих цін, а тому не включається до складу грошового забезпечення при звільнені з військової служби. До того ж, Верховним Судом 20.02.2018 прийнято постанову по справі К/9901/1465/17 (286/2987/16-а), якою встановлено, що індексація не входить до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється перерахунок пенсії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
Згідно з протоколом за пенсійною справою - 1701006044 (Міноборони) від 01.11.2016 року Головного управління ПФУ в Рівненській області (а.с.36), позивачу, військове звання полковник, призначена пенсія по інвалідності згідно з Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992, з 01.11.2016 р. по 31.12.2021 р., у розмірі 60% грошового забезпечення.
Згідно з протоколом за пенсійною справою - 1501024214 (Міноборони) від 01.02.2020 року Головного управління ПФУ в Одеській області (а.с.37), позивачу, військове звання полковник, призначена пенсія по інвалідності згідно з Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992, з 01.02.2020 р. по 31.12.2021 р., у розмірі 60% грошового забезпечення.
Відповідно до перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1501024214 - Міноборони від січня 2020 р. (а.с.38), пенсія позивача:
Перерахована з: 01 лютого 2020 року
Із сум грошового забезпечення:
посадовий оклад - 3440,00
оклад за військове звання - 1480,00
процентна надбавка за вислугу років 40% - 1968,00
премія 0% - 0,00
всього - 6888,00
Основний розмір пенсії: 60% грошового забезпечення: 4132,8
З урахування доплати: - 5166,00
збільшення основного розміру пенсії (25%) - 1033,20
підвищення або надбавки до пенсії:
інвалід війни 3 групи/при виконанні обов'язків в/с (ст. 7) - 491,40
інвалід війни 3 групи/при виконанні обов'язків в/с - 50,00
доплата до попереднього розміру пенсії
(пост.КМУ 103 від 21.02.2018 р.) - 2723,15
Підсумок пенсії (з надбавками) - 8430,55
Підстава перерахунку: взяття на облік (ПС надійшла з іншого регіону)
Листом № 33-63вих-21 від 05.08.2021 року (а.с.29) Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону на інформаційний запит позивача в частині надання відомостей щодо грошового забезпечення повідомила, що:
- грошове забезпечення військового прокурора Рівненського гарнізону військової прокуратури Західного регіону України станом на 01 жовтня 2017 року становило:
Посадовий оклад - 8000,00 грн.;
Оклад за військовим званням (майор юстиції) - 125,00 грн.;
Надбавка за вислугу років (19 років) - 2000,00 грн.;
Надбавка за роботу з таємними документами - 1200,00 грн.;
Надбавка за високі досягнення у праці або
за виконання особливо важливої роботи - 7087,50 грн.;
Щомісячна премія - 12888,75 грн.;
Матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 2608,44 грн.;
Матеріальна допомога для вирішення
соціально-побутових питань (1/12) - 2608,44 грн.;
- щодо видачі довідки про розмір заробітної плати роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом;
- таким чином, вказаний Закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати нову інформацію, проводити аналіз наявної інформації;
- у прокуратурі регіону відсутня запитувана позивачем довідка;
- ураховуючи зазначене, запит позивача в частині надання довідки буде розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 07 жовтня 2021 р. № 519 про розмір грошового забезпечення (а.с.33), виданої позивачу про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, за відповідною (аналогічною) посадою становить усього - 33722,73 грн., в тому числі:
Посадовий оклад - 8000,00 грн.
Оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник) - 1480,00 грн.
Надбавка за вислугу років (35,00 відс.) - 3318,00 грн.
Надбавка за високі досягнення у праці або
за виконання особливо важливої роботи (70 відс.) - 8958,60 грн.
Премія за березень 2018 року (55,00 відс.) - 11966,13 грн.
Зазначену довідку надіслано відповідачу Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки разом із супровідним листом від 10.11.2021 року № 943/14597. (а.с.34)
Листом від 06.05.2022 року № 7871-5749/В-02/8-1500/22 (а.с.35) відповідач на звернення позивача щодо проведення перерахунку пенсії, які надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 25.04.2022 та 28.04.2022 (а.с.30), повідомив позивача про таке:
- відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок), згідно з пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- відповідно до пункту 2 Порядку Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи);
- на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України;
- повідомлення Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” до Пенсійного фонду України не надходило, тому для перерахунку пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення від 07.10.2021 № 519 підстави відсутні.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.05.2022 № 7871-5749/В-02/8-1500/22 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякі інших осіб» у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення (заробітної плати), позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.
На виконання ухвали суду відповідачем надано копії матеріалів пенсійної справи позивача (а.с.69-74).
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262), згідно з яким позивачу призначено пенсію.
Відповідно до ч. 18 ст.43 Закону № 2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, однією із умов здійснення перерахунку призначених вже пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
06.09.2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», якою затверджено нові, підвищені оклади, в тому числі і працівників військових прокуратур (далі - Постанова № 657).
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій врегульовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок № 45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до п. 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Враховуючи те, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, у тому числі пенсія позивача.
Постановою № 657 затверджено схеми окладів, зокрема, підвищено посадові оклади працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур, яка набрала законної сили 06.09.2017 року.
Згідно із ч. 4 ст. 27 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 4 ст. 83 Закону № 1697-VII, на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону № 1697-VII (у редакції від 05.01.2017 року), заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом (ч. 8 ст. 81 Закону № 1697-VII у редакції від 05.01.2017).
Висновок про наявність права військового прокурора на перерахунок пенсії, за приписами Постанови № 657, навіть за умови відмови видачі органом прокуратури відповідної довідки, зробив Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 року (справа № 0240/3523/18-а).
З огляду на те, що позивач проходив службу у військовій прокуратурі, то довідку про складові його грошового забезпечення, які належать врахуванню відповідачем при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення повинна надати Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу було направлено довідку, видану Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 07.10.2021 року № 519 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, для перерахунку пенсії позивача, однак відповідач відмовив позивачу у спірному перерахунку, із посиланням на відсутність підстав для проведення такого перерахунку пенсії.
Разом з тим, щодо дати, з якої позивач просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивача на підставі зазначеної довідки - слід зазначити таке.
Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15.07.2015 року втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України впродовж 2015 - 2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки»
Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІ на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 07 жовтня 2021 р. № 519.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.
Суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01 січня 2015 року було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VII ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).
Тому, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.05.2022 року в справі № 140/6501/20.
Також, щодо вищезазначених позовних вимог, в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), яку обчислити та перерахувати відповідно до певних вимог законодавства, у певних розмірах та з урахуванням певних складових тощо - слід зазначити таке.
По-перше, з наведеного змісту оскаржуваного листа відповідача від 06.05.2022 року № 7871-5749/В-02/8-1500/22 вбачається, що позивачу відмовлено в праві на перерахунок пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення від 07.10.2021 № 519, та відповідачем взагалі не досліджувався зміст цієї довідки (не надано оцінку відсоткового розміру грошового забезпечення, розміру відповідних сум грошового забезпечення та розміру виплати пенсії, не зазначено про врахування чи не врахування певних законодавчих вимог при здійсненні відповідного перерахунку тощо).
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З наведеного вбачається, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який фактично заявлено у зазначеній вимозі позивача, не припустимий, тому вимоги позивача у вищезазначеній частині, - є передчасними та не підлягають задоволенню.
Щодо обґрунтування відповідача заперечень проти позовних вимог із посиланням на те, що позивачем пропущено строки, встановлені ст. 122 КАС України, без поважних на те підстав, таким чином, позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду відповідно до ст. 240 КАС України, - слід зазначити, що таке обґрунтування не відповідає предмету позову (спору) та підстав звернення з ним щодо часу виникнення спірних правовідносин, з урахуванням дати відмови відповідачем листом у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі нової (оновленої) довідки та дати звернення позивача з цим позовом до суду.
При цьому судом також враховано, що в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд, дійсно, відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/13325/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ.
Так, згідно зі змістом вказаних постанов Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/13325/18), викладені у них висновки щодо застосування строку звернення до суду стосуються соціальних спорів у категорії справ, зокрема: про проведення перерахунку та виплаті пенсії відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України; про поновлення виплати раніше призначеної пенсії за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати заборгованості з державної пенсії, обчисленої за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - а не про проведення перерахунку та виплаті пенсії тощо згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, позиція відповідача щодо строку звернення до адміністративного суду в даному випадку є помилковою.
Суд також не бере до уваги посилання представника відповідача на лист Міністерства соціальної політики України, з тих підстав, що листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, носять лише та виключно рекомендаційний характер, а відтак вони не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.
Щодо позовних вимог позивача в частині: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 жовтня 2017 року у зв'язку із підвищенням посадового окладу відповідно до додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» - слід зазначити таке.
Судом встановлено, зокрема, що листом № 33-63вих-21 від 05.08.2021 року (а.с.29) Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону на інформаційний запит позивача в частині надання відомостей щодо грошового забезпечення повідомила, що:
- грошове забезпечення військового прокурора Рівненського гарнізону військової прокуратури Західного регіону України станом на 01 жовтня 2017 року становило:
Посадовий оклад - 8000,00 грн.;
Оклад за військовим званням (майор юстиції) - 125,00 грн.;
Надбавка за вислугу років (19 років) - 2000,00 грн.;
Надбавка за роботу з таємними документами - 1200,00 грн.;
Надбавка за високі досягнення у праці або
за виконання особливо важливої роботи - 7087,50 грн.;
Щомісячна премія - 12888,75 грн.;
Матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 2608,44 грн.;
Матеріальна допомога для вирішення
соціально-побутових питань (1/12) - 2608,44 грн.;
- щодо видачі довідки про розмір заробітної плати роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом;
- таким чином, вказаний Закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує, і не вимагає у відповідь на запит створювати нову інформацію, проводити аналіз наявної інформації;
- у прокуратурі регіону відсутня запитувана позивачем довідка;
- ураховуючи зазначене, запит позивача в частині надання довідки буде розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Копія зазначеного листа була додана позивачем до заяви від 28.04.2022 року (а.с.30), в тому числі за результатами розгляду якої відповідачем листом надана відповідь, яку позивач оскаржує, як рішення.
Разом з тим, з вищенаведеного листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону № 33-63вих-21 від 05.08.2021 року вбачається, зокрема, що:
- відомості про грошове забезпечення військового прокурора Рівненського гарнізону військової прокуратури Західного регіону України станом на 01 жовтня 2017 року наведені у листі лише як повідомлення та стосуються відповідної особи за військовим званням - майор юстиції, а не за військовим званням позивача - полковник;
- у прокуратурі регіону відсутня запитувана позивачем довідка. Ураховуючи зазначене, запит позивача в частині надання довідки буде розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Копія довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, виданої позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 жовтня 2017 року, за відповідною (аналогічною) посадою та докази її надіслання відповідачу та/або її отримання відповідачем - до позовної заяви не додані.
Також, позивачем не зазначено та судом не встановлено законодавчих підстав для визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії щодо перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі листів уповноважених органів, в даному випадку Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, з урахуванням того, що підставою спірного перерахунку фактично є рішення Кабінету Міністрів України, а не заява пенсіонера та додані до неї документи, як індивідуальні підстави для перерахунку пенсії, як помилково зазначено позивачем.
Отже, наведене не відповідає вищенаведеним вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини щодо підстав та порядку здійснення спірного перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно, у зазначеній частині позовні вимоги позивача - не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), яку обчислити та перерахувати: з 26 березня 2020 року у зв'язку із ухваленням рішення Конституційним судом України у справі № 6-р/2020, виходячи з посадового окладу військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України відповідно до ч. 3 та п. 11 ч. 5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 1,5 посадового окладу прокурора окружної прокуратури, що становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (всього 22,5 мінімумів), розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; окладу за військовим званням (полковник юстиції), процентної надбавки за вислугу років (35 відсотків) в розмірах відповідно до додатків 14 та 16 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», які складають 1480,00 гривень та 3318,00 гривень, відповідно, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 15 відсотків, що складає 1200,00 гривень, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за військове звання та вислугу років, що становить 8958,60 гривень, премії у розмірі 55 відсотків грошового забезпечення, що складає 11966,13 гривень, матеріальної допомоги для оздоровлення у розмірі 2910,28 та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2910,28 гривень; індексації заробітної плати, - слід зазначити таке.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 14 липня 2022 року у справі № 160/13767/20 наголосив, що принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали дозвіл на вчинення певних дій та в наступному діяли виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
У цьому зв'язку Верховний Суд підкреслив, що правове регулювання оспорюваних позивачем питань щодо виплати заробітної плати, визначено спеціальним Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-ІХ), що набрав чинності 25 вересня 2019 року, яким передбачена переатестація прокурорів. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, діяла нова редакція статті 81 Закону № 1697-VII.
Сам Закон № 113-ІХ визначає умови переведення прокурорів, процедуру проходження атестації і відповідно порядок оплати праці прокурорів на період проведення їх атестації.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" № 113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Отже, правовий статус зазначених вище прокурорів, який вони мали до набрання чинності цим Законом, характеризується і державними гарантіями щодо виплати заробітної плати з відповідних джерел фінансування. Тобто правове регулювання оплати праці, яке існувало до прийняття спеціального Закону № 113-IX здійснювалося у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз приписів Закону № 113-ІХ, дозволяє зробити висновок, що на зазначений період (тобто, до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури) оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (далі - постанова КМУ №505), яка була чинною у оспорюваний позивачем період.
Згідно з пунктами 1, 2, 6 постанови КМУ № 505 затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці.
Водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону № 1697-VII зі змінами, внесеними Законом № 113-ІХ.
Положеннями пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи непроходження атестації.
Тому прирівняння посадового окладу позивача до посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури за відсутності факту переведення його на посаду прокурора в ці установи, суперечить вимогам Закону № 113-ІХ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 540/1268/21 та від 14 липня 2022 року у справі № 240/1984/21.
Стосовно застосування рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі № 6-р/2020, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Верховний Суд у наведених справах зазначив таке.
Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої у цьому рішенні (абзаці одинадцятий підпункту 2.2 пункту), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом.
Таким чином, Конституційний Суд України дав тлумачення статті 81 Закону №1697-VІІ зі змінами в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, яка водночас відповідно до іншого рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р (II)/2020 вказує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
Конституція України, як неодноразово зазначив Верховний Суд у своїх постановах від 21 вересня 2021 року у справі № 160/6204/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 560/4176/19, від 26 листопада 2021 року у справі № 200/14545/19-а, віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання прокурорів. Таке оцінювання було визначено на законодавчому рівні і стосувалось без винятку усіх прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
Тобто Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020, на яке посилається позивач, стосується приписів статті 81 Закону № 1697-VІІ зі змінами, офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України і пов'язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нової якості - функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів. А тому застосування статті 81 Закону № 1697-VII зі змінами в редакції Закону № 113-ІХ без обмежень у цій справі, пов'язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в "новоутворені"/"оновлені" прокуратури (відповідно до Закону № 113-ІХ).
Тож за висновком Верховного Суду у вказаних справах, до прокурора, який не пройшов успішно атестацію та не переведений за її наслідками на посаду в Офіс Генерального, обласної прокуратури, окружної прокуратури, застосуванню підлягають приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови КМУ № 505.
У цьому контексті правильне вирішення подібного спору залежить від установлення обставин (не)успішного (не) проходження прокурором атестації в порядку Закону №113-IX.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 липня 2022 року у справі № 460/4351/20.
Позивачем у позовній заяві зазначено, зокрема, що: він проходив службу у Збройних Силах України з 1999 року, а в органах прокуратури України у період з 1999 по 2016 рік; звільнений з військової служби 26.08.2016 та 31.10.2016 з посади військового прокурора Рівненського гарнізону військової прокуратури Західного регіону України.
Судом також встановлено, що згідно з протоколом за пенсійною справою - 1701006044 (Міноборони) від 01.11.2016 року Головного управління ПФУ в Рівненській області, позивачу, військове звання полковник, призначена пенсія по інвалідності згідно з Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992, з 01.11.2016 р. по 31.12.2021 р., у розмірі 60% грошового забезпечення.
Отже, позивач не проходив атестацію в порядку Закону №113-IX, відповідно оплата праці позивача здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови КМУ № 505.
Відповідно, підстав для задоволення позовних вимог позивача у зазначеній частині - немає.
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:
- дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу згідно із довідкою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 07 жовтня 2021 р. № 519 з 13 грудня 2019 року, вчинені відповідачем: не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно позовні вимоги позивача у зазначеній частині, в тому числі похідні вимоги позивача зобов'язального характеру, - підлягають задоволенню частково, у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин щодо вчинення відповідачем саме протиправних дій (надання відповіді-відмови листом, тобто вчинено дії, а не прийнято рішення, як помилково зазначено позивачем) та змісту вищенаведених врахованих судом рішень Верховного Суду;
- в задоволенні решти позовних вимог - слід відмовити.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 928) до 31 грудня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу перебування головуючого судді у відпустці; наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 9-ОС/Д/С «Про особливий режим роботи Одеського окружного адміністративного суду»; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 262, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 07 жовтня 2021 р. № 519.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 07 жовтня 2021 р. № 519 з 13 грудня 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова