Справа № 420/12642/22
16 вересня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
12.09.2022 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області №33/36-4950 від 28.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 в на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області №33/36-4950 від 28.12.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якого, зазначає, що застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону № 2262-ХІІ права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення, що відповідає висновку, викладеномуу п. 17 постанови Верховного Суду по справі № 520/11178/20 від 26.01.2021 року.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суддя враховує наступне.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, коли розпочався перебіг цього строку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є лист-відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.02.2022 року в проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області №33/36-4950 від 28.12.2021 року.
З огляду на вказане, датою початку перебігу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом є 03.02.2022 року, тобто дата отримання оскаржуваної відмови. Відтак, звернутись до суду позивач мав право у строк до 03.08.2022 р.
Натомість, представник позивача звернулась до суду 12.09.2022 р., тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Як зазначалось вище, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача покликається на постанову Верховного Суду по справі № 520/11178/20 від 26.01.2021 р.
Проте, суддя вказує, що дане судове рішення Верховного Суду не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки предметом розгляду у вказаній справі є протипраність дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення.
При цьому, суддя вказує, що частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Натомість, представником позивача не надано доказів на підтвердження об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом у визначений законом строк, тобто з 03.02.2022 р. по 03.08.2022 р.
Таким чином, суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позов у зв'язку з тим, що підстави, вказані у даному клопотанні, визнані судом неповажними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, представнику позивача пропонується вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати
- заяву про поновлення строку звернення до суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна