16 вересня 2022 р. № 400/3973/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1,Миколаїв,54056,
треті особи:Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19,Миколаїв,54001,
про:визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про:
- визнання неправомірними дії щодо невиконання рішенням Миколаївського окружного суду від 26.04.2021 справа №400/871/21, яким визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому частиною п'ятою пункту 22 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2020 рік, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до частини п'ятої пункту 22 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, та зобов'язання вчинити дії щодо виконання рішення суду.
-визнання неправомірними дії щодо невиконання рішенням Миколаївського окружного суду від 26.07.2021 справа №400/4257/21, яким визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, що становить 7354,00 грн., та зобов'язання вчинити дії щодо виконання рішення суду.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на виконанні у державного виконавця перебувають виконавчі листи по справах № №400/871/21, №400/4257/21 видані Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов'язання Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій, яке боржником залишається не виконаним, тому відповідач повинен вживати певні дії, щоб рішення суду було виконано. Відповідач не вживає будь-яких заходів щодо примусового виконання рішення суду, тому його дії є неправомірними та такими що порушують вимоги чинного законодавства.
Відповідач відзив на позов не надав.
Третя особа пояснення суду не надала.
Ухвала від 05.09.2022 про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем та третьою особою через е-суд 07.09.2022.
Справа слухається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Рішенням Миколаївського окружного суду від 26.04.2021по справі №400/871/21 задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому частиною п'ятою пункту 22 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2020 рік, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до частини п'ятої пункту 22 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановою від 21.07.2021 відкрито виконавче провадження №66158180 з примусового виконання рішення суду.
05.08.2021 року до відповідача надійшов лист Департаменту праці та соціального захисту населення, яким проінформовано відділ про відсутність додаткових коштів станом на 29.07.2021 року на виконання судових рішень стосовно щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року не надходило.
Рішенням Миколаївського окружного суду від 26.07.2021 року по справі №400/4257/21 визнано протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, що становить 7354,00 грн.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановою від 27.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66954730 з примусового виконання рішення суду.
03.11.2021 року до відповідача надійшов лист Департаменту праці та соціального захисту населення, яким проінформовано відділ про відсутність додаткових коштів станом на 28.10.2021 року на виконання судових рішень стосовно щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року не надходило.
Позивач неодноразово направляв звернення відповідачу щодо отримання інформації про хід виконавчого провадження.
24.06.2022 позивач отримав лист відповідача, в якому зазначено про відсутність коштів у боржника за виконавчим провадженням на виплати за судовими рішеннями по вказаній категорії справ.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" .
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.18 Закону України « Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, 2)надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки. Відповідач зобов'язаний вживати передбачені Законом №1404 заходи примусового виконання рішень і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Отже, чинним законодавством визначено певний порядок та механізм виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії.
Вчинення дій, визначених ст. 63 Закону № 1404-VIII, як то, накладення штрафу , направлення повідомлення до правоохоронних органів вживаються державним виконавцем у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду.
Здійснюючи примусове виконання судових рішень зобов'язального характеру, за якими боржники зобов'язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Обов'язок виконання рішення зобов'язального характеру покладається на боржника- Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Боржник повідомив державного виконавця, що виконати рішення суду неможливо, оскільки відсутні кошти.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Боржник у виконавчому провадженні повідомив державного виконавця, що невиплата в повному обсязі стягнутих за рішенням суду сум зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне відсутністю фінансуванням витрат на виплату цих пенсій.
Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об'єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 18.06.2019 № 826/721/16.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином у державного виконавця не було правових підстав для прийняття постанови про застосування штрафу до боржника та звернення до правоохоронних органів.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду, але протиправність дій відповідача повинна полягати в тому, що він не виконує обов'язки, які на нього покладені відповідно до вимог чинного законодавства або діє всупереч наділених повноважень, що призвело до невиконання рішення суду, що протирічить конституційним принципам, тому повинен бути встановлений судом причинно-наслідковий зв'язок між діями-бездіяльністю державного виконавця та невиконанням рішення суду, але такого зв'язку судом не було встановлено. Рішення суду не виконано не в зв'язку з протиправністю дій відповідача, а в зв'язку з відсутність коштів у боржника виконавчого провадження.
Позивач в позові не зазначив, які саме відповідач повинен вчинити дії, які будуть сприяти тому, що боржник у виконавчому провадженні отримує кошти, які будуть спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем.
Позивач не довів суду, що дії відповідача є протиправними, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати відсутні
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко