справа № 380/11013/22
16 вересня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач).
Підставою позову є протиправність, на думку позивачки, дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати призначеної їй пенсії в разі втрати годувальника з 24 листопада 2020 року на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № С/3031 від 03 червня 2022 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 24 листопада 2020 року їй призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника - пенсіонера з числа військовослужбовців ОСОБА_2 . 03 червня 2022 року Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав довідку № С/3031 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 (далі - також оновлена довідка про розмір грошового забезпечення) із зазначенням у ній основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05 березня 2019 року за посадою відповідною (аналогічною) останній штатній посаді, яку він займав перед звільненням. 06 липня 2022 року представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із адвокатським запитом про надання інформації щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачки на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Однак своїм листом від 20 липня 2022 року № 1300-5902-8/63535 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило представника позивачки про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачки.
Таку відмову відповідача позивачка уважає протиправною, оскільки з 05 березня 2019 року, а саме з дня набрання чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Відтак з дати призначення пенсії, а саме з 24 листопада 2020 року у неї виникло право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У зв'язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити у повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 17 серпня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін; роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказану ухвалу відповідач отримав 19 серпня 2022 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу б/н від 24 серпня 2022 року.
Проте станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що встановлений ухвалою судді від 17 серпня 2022 року про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, минув суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує цю справу на підставі наявних у її матеріалах доказів.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 є вдовою померлого пенсіонера з числа військовослужбовців ОСОБА_2 .
З 24 листопада 2020 року ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення померлого годувальника - ОСОБА_2 . Пенсію обчислено з таких видів грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військове звання та процентна надбавка за вислугу років, загальний розмір яких становить 14700,00 грн.
03 червня 2022 року Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відповідно до Постанови № 704 з урахуванням правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 видав довідку № С/3031 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 із зазначенням у ній основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 05 березня 2019 року за посадою відповідною (аналогічною) останній штатній посаді, яку він займав перед звільненням. Загальний розмір усіх видів грошового забезпечення, які увійшли до вказаної довідки, становить 28831,00 грн.
Представник позивачки - адвокат Шийка І.І. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із адвокатським запитом від 06 липня 2022 року про надання інформації щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачки на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20 липня 2022 року № 1300-5902-8/63535 представника позивачки - адвоката Шийку І.І. повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивачки на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з огляду на те, що після проведеного перерахунку пенсій на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Уважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 24 листопада 2020 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення протиправними, позивачка звернулася з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до вказаного Закону держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
За змістом частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців та установлено, зокрема, такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 Постанови № 704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом першим якої було постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).
Одночасно Постановою № 103 були внесені зміни до пункту 5 Порядку № 45, відповідно до якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Також Постановою № 103 внесені зміни до Додатку 2 Порядку № 45, у зв'язку з чим Додаток 2 викладено у новій редакції.
Разом з тим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
В силу приписів частини 2 статті 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Таким чином, з 05 березня 2019 року, а саме з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому суд враховує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Водночас до моменту отримання належної довідки про грошове забезпечення в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивачки.
Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам цієї справи у контексті наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин та правової позиції Верховного Суду, суд зазначає таке.
Позивачці з 24 листопада 2020 року призначена пенсія в разі втрати годувальника (померлого ОСОБА_2 ) відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Розміри пенсій в разі втрати годувальника визначені статтею 36 Закону № 2262-ХІІ.
Так, згідно з пунктом «а» цієї статті пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Отже, за змістом наведеної норми розмір пенсії в разі втрати годувальника визначається у відсотковому значенні від заробітку (грошового забезпечення) померлого військовослужбовця та становить 70 процентів.
Таким чином, якщо збільшується розмір заробітку (грошового забезпечення) померлого військовослужбовця-годувальника, то відповідно і збільшується розмір пенсії, призначеної члену сім'ї годувальника.
Згідно з протоколом за пенсійною справою № 1301022343 (Міноборони) від 24 листопада 2020 року розмір пенсії позивачки становить 70% грошового забезпечення померлого військовослужбовця - годувальника ОСОБА_2 .
До складу грошового забезпечення, з якого позивачці обчислено пенсію в разі втрати годувальника, увійшли такі складові: посадовий оклад - 8320,00 грн; оклад за військовим званням - 1480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50%) - 4900,00 грн, разом - 14700,00 грн.
Разом з тим як уже зазначено судом вище рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, які в силу приписів частини 2 статті 265 КАС втратили чинність з 05 березня 2019 року.
Саме тому з 05 березня 2019 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ (в тому числі й в разі втрати годувальника) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Як слідує з матеріалів справи Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав позивачці оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами, чинними станом на 05 березня 2019 року за посадою відповідною (аналогічною) його останній перед звільненням штатній посаді, із зазначенням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зі змісту зазначеної довідки слідує, що грошове забезпечення ОСОБА_2 (померлого годувальника), з якого, як зазначено вище, визначається розмір пенсії в разі втрати годувальника, з 05 березня 2019 року збільшилося та становить 28831,00 грн.
В той же час пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ позивачці призначено з 24 листопада 2020 року.
Тому з 24 листопада 2020 року (з дати призначення) у позивачки виникло право на перерахунок її пенсії в разі втрати годувальника з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, і саме для реалізації такого права позивачки Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням у ній основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії станом на 05 березня 2019 року.
Натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, отримавши зазначену довідку, не виконав покладені на нього чинним законодавством обов'язки, а протиправно відмовив позивачці у проведенні перерахунку та виплати її пенсії на підставі такої довідки.
Щодо посилань відповідача на те, що жодних нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів проведення перерахунків пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 законної сили, не приймалось, як на підставу для виправдання протиправності своїх дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачки, суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, із урахуванням змін (збільшення) в зв'язку із прийняттям Постанови № 704 грошового забезпечення відповідних категорій посад військовослужбовців та введенням для зазначених категорій осіб нових додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах, встановлених законодавством, визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, суд уважає, що позивачка на підставі статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ та пункту 5 Порядку № 45 набула право на перерахунок пенсії в частині цих додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, після втрати чинності з 05 березня 2019 року вищезазначених норм Постанови № 103 та Порядку № 45, які обмежували складові грошового забезпечення, що враховуються при перерахунку пенсії, Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки реалізував у повній мірі положення статті 63 Закону № 2262-ХІІ, включивши до довідки про розміри грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії, щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії, які первинно не були включені через встановлені Постановою № 103 обмеження.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить переконання про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті позивачці з 24 листопада 2020 року пенсії в разі втрати годувальника на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, а тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
При обранні способу відновлення порушеного права позивачки суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Тож з метою ефективного захисту порушених прав позивачки необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії в разі втрати годувальника з 24 листопада 2020 року на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 червня 2022 року № С/3031 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки 1000,00 гривень понесених нею витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала її посадова чи службова особа.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналіз наведених норм права вказує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі позивачка надала суду такі докази:
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1155043 від 31 серпня 2021 року;
- договір № 76-03/21 від 31 серпня 2021 року про надання правової допомоги, укладений між Адвокатським об'єднанням «КРЕДО ЛЕКС» та ОСОБА_1 ;
- розрахунок судових витрат за надану професійну правничу допомогу від 10 вересня 2022 року (додаток до договору про надання правової допомоги від 31 серпня 2021 року № 76-03/21. Згідно з цим розрахунком адвокат надав позивачці такі правові послуги: підготовка позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду. Вартість наданих правових послуг становить 1000,00 грн;
- меморіальний ордер № 5492934814 від 09 серпня 2022 року відповідно до якого позивачка сплатила Адвокатському об'єднанню «КРЕДО ЛЕКС» 1000,00 грн за надану професійну правничу допомогу згідно договору від 31 серпня 2021 року № 76-03/21.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують понесення позивачкою 1000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно пов'язані з розглядом адміністративної справи № 380/11013/22 та є співмірними зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).
В той же час суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та постанові від 24 листопада 2020 року у справі № 911/4242/15.
Разом з тим відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Проте в матеріалах справи відсутні клопотання відповідача про зменшення відповідно до частини шостої статті 134 КАС України витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Також суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Зважаючи на вищевикладене, а також беручи до те, що рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено повністю, суд уважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки 992,40 грн судового збору та 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 24 листопада 2020 року пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 червня 2022 року № С/3031 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 24 листопада 2020 року на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03 червня 2022 року № С/3031 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992,40 грн сплаченого судового збору та 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 16 вересня 2022 року.
Суддя Клименко О.М.