справа № 380/9565/22
16 вересня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника 4-ої групи інспекторів прикордонного відділення інспекторів прикордонної служби "Шегині" 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта Павлюк Ольги Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до начальника 4-ої групи інспекторів прикордонного відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта Павлюк Ольги Анатоліївни, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення начальника 4-ї групи інспекторів прикордонного відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта Павлюк Ольги Анатоліївни від 23.05.2022 про відмову ОСОБА_1 в перетинанні державного кордону на виїзд з України.
Ухвалою від 18.07.2022 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.05.2022 у справах повинен був виїхати за межі України. Для цього позивач прибув на міжнародний автомобільний пункт пропуску «Шегині». Вказує, що позивач обізнаний про те, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану та оголошенням загальної мобілізації, військовозобов'язаним, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації, заборонено виїзжати за межі України. При цьому позивач не є військовозобов'язаним, оскільки у 2018 році виключений з військового обліку, що підтверджується відповідними відмітками у його військовому квитку НОМЕР_1 : відмітка про зняття з військового обліку військовозобов'язаних Бердянським ОМВК 13.08.2018; відмітка «Невійськовозобов'язаний», Бердянський ОМВК Запорізької області від 13.08.2018; запис «Виключений з в/обліку на підставі ст. 37 п.б. пп 6,7 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи це, під час перетину державного кордону України позивач надав уповноваженій посадовій особі Державної прикордонної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 ; військовий квиток з відмітками про виключення з військового обліку; лист Благодійного фонду «Карітас» від 20.05.2022 № 229/22. Однак рішенням начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» старшого лейтенанта Павлюк О.А. від 23.05.2022 позивачу відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України. Рішення обґрунтовано тим, що позивач не надав на паспортний контроль документів, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Вказує, що в усній формі повідомлено, що ОСОБА_1 не відносится до переліку осіб чоловічої статі, яким дозволено виїзд за кордон. Вважає вказане рішення незаконним, оскільки позивач невійськовозобов'язаний і виключений з військового обліку.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 08.08.2022 (вх. № 51906), у якому зазначає, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. 10.06.2022 для перетину державного кордону, як зазначає позивач, ним було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 виданий 19.09.2017, а також військовий квиток з відмітками про виключення з військового обліку та лист благодійного фонду «Карітас» від 20.05.2022 № 229/22. При цьому вказує, що уповноважена посадова особа, яка здійснює прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон, може прийняти рішення про пропуск через державний кордон лише при документальному підтвердженні того, що громадянин не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Надані позивачем при перетині державного кордону документи не давали підстав, для прийняття рішення про надання дозволу на перетин державного кордону України, уповноваженими посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України. Крім того слід зауважити, що є безпідставним посилання позивача на пункт 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 оскільки, в контексті зазначеної норми права «інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації» розуміються особи визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, ОСОБА_1 при перетині кордону не надав документів, які б підтверджували, що громадянин не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, тому рішення начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Шегині" старшого лейтенанта ОСОБА_2 про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16 - річного віку від 23.05.2022 є правомірним. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву від 12.08.2022 (вх. № 52903), у якому зазначає, що у відзиві безпідставно вказано твердження про те, що позивачем не надано до суду підтверджуючі документи, які б вказували на факт засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. З приводу цього зазначає, що органом, який перевіряє документи і підстави для виключення з військового обліку, є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (в минулому військові комісаріати), за результатами чого цими органами проставляються відповідні відмітки у військово-облікових документах. А органи та службові особи Державної прикордонної служби України не мають повноважень перевіряти документи, на підставі яких прийняті ті чи інші рішення органами Міністерства оборони України та зроблені відповідні записи у військово-облікових документах. При цьому надав суду копію довідки від 21.12.1983 № 079874, яка підтверджує, що ОСОБА_1 був засуджений та відбував покарання за ст.ст. 101 ч. 3, 206 ч. 2 КК УРСР від 28.12.1960.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Рішенням начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» (тип А) старшого лейтенанта Павлюк О.А. від 23.05.2022 «Про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку» громадянину України ОСОБА_1 , відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України у зв'язку з тим, що він не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду закордон.
Для проведення паспортного позивач надав: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 виданий 19.09.2017, військовий квиток НОМЕР_1 , лист Благодійного фонду «Карітас» від 20.05.2022 № 229/22.
Позивач вважає рішення начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» (тип А) старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 23.05.2022 «Про відмову в перетинанні державного кордону громадянину України, який досяг 16-річного віку» незаконним та просить його скасувати.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 №1710-VI (в редакції на час виникнення спірних відносин) іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах 1, 3 статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18.04.2022 №259/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.
Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" уповноважено військове командування (зокрема, Державної прикордонної служби України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Так, згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII у редакції на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону № 389-V III в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно з пунктом 8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 (у редакції на час виникнення спірних відносин), перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
При цьому, пунктом 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 № 57 (у редакції, на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Так, статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
- заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;
- жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
- працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
- інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначений вичерпний перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову у разі перетину кордону необхідно надати підтверджуючі документи.
При цьому суд враховує, що згідно з вимогами Закону України "Про прикордонний контроль" повноваженнями щодо надання особам, у тому числі й громадянам України призовного віку, дозволу на перетинання державного кордону України надані уповноваженим посадовим особам, які здійснюють прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України. (статті 3, 6).
Суд встановив, що 23.05.2022 для перетину державного кордону позивачем було надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, військовий квиток НОМЕР_1 , зі змісту якого встановлено, що з 15.08.2018 останній виключений з військового обліку на підставі пп. 6,7, п. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також лист Благодійного фонду «Карітас» від 20.05.2022 № 229/22
Проте, рішенням про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, від 23.05.2022 позивачеві відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України у зв'язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон.
Звертаючись до суду, позивач фактично зводив аргументи до того, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку із тим, що з 15.08.2018 останній виключений з військового обліку та невіськовозобов'язаний, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 . При цьому, покликається на пп. 6,7 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», і зазначає, що із зазначеної підстави виключений з обліку військовозобов'язаних, а тому не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Як вже зазначено вище, Указом Президента України, який затверджено Законом України, уповноважено Державну прикордонну службу України запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, зокрема і ті, що пов'язані з обмеженням прав і свобод, передбаченими статтею 33 Конституції України.
Судом встановлено, що головою Державної прикордонної служби було прийнято рішення "Про Указ Президента України" від 24.02.2022 №23-6122/0/6-22-Вих, адресоване органам Держприкордонслужби, згідно з яким на виконання пункту 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонено, на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану у зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану" від 17.03.2022 №23-6855/0/6-22-Вих органам Держприкордонслужби роз'яснено, що слід врахувати, зокрема:
- пропуск громадян України, які не досягли 16-річного віку, та осіб з інвалідністю здійснювати відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 № 57 (зі змінами від 12.03.2022);
- обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб:
1) Які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік. Підтверджуючими документами можуть бути: посвідчення про відстрочку від призову (бронь) + документи про відрядження.
2) Які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби у військовий час. Підтверджуючими документами можуть бути: довідка військово-лікарської комісії про непридатність.
3) На утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) / медичне свідоцтво про народження за формою №103/о), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дітей (трьох і більше) або рішення суду про розлучення та визначення місця проживання дітей з батьком або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, посвідчення батьків багатодітної сім'ї.
4) Які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини (дітей) + свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про розлучення з визначення місця проживання з батьком.
5) На утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради
Отже, зазначене вище в сукупності зумовлює висновок про те, що станом на час виникнення спірних у даній справі відносин в Україні діяв воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежено законодавством, зокрема, на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України заборонено громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років (за виключенням певних категорій при наданні відповідних підтверджуючих документів).
Тому, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені Конституцією України, а саме: передбачене статтею 33 право на свободу пересування та право вільно залишати територію України.
Відповідно до відмітки у військовому квитку НОМЕР_1 позивач 15.08.2018 виключений з військового обліку на пп. 6,7 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Втім, громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру котрі відповідно до пп. 6,7 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підлягають виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) не відносяться до категорії осіб, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, оскільки позивачем при перетині кордону не було надано документів, які б підтверджували, його право на перетин кордону, а також, те що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, тому оскаржене рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16 - річного віку від 23.05.2022 є правомірним.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні ОСОБА_1 до начальника 4-ої групи інспекторів прикордонного відділення інспекторів прикордонної служби "Шегині" 7-го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта Павлюк Ольги Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 16.09.2022.
Суддя Кедик М.В.