справа № 380/9057/22
16 вересня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення -
На адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, у якій просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 00042050901 від 09.06.2022, яким на позивача накладено штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що фінансову санкцію накладено відповідачем з приводу обігу алкогольних напоїв. Зазначив, що позивач чи інші працівники кафе-бару, в якому провадить свою діяльність позивач, продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам у заборонений час не здійснювали. Вважає що висновки контролюючого органу неправомірні, оскільки факт продажу алкоголю продавцем кафе-бару у заборонений час недоведений у встановленому законом порядку. Відтак звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 04.07.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 49808 від 28.07.2022), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. З огляду на отримання від Галицької районної адміністрації Львівської міської ради матеріалів, а саме копії протоколу про адміністративне правопорушення від 23.01.2022 та постанови від 24.03.2022 № 28, вважає, що відповідачем правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6800,00 грн.
Позивачем подано суду відповідь на відзив (вх. № 11153ел від 29.07.2022), в якій зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом здійсненням правопорушення, а сам протокол від 23.01.2022 складений із порушеннями, що робить його, на думку позивача, недопустимим доказом. Щодо постанови № 28 від 24.03.2022 зазначив, що така постанова свідчить про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Так, вказав, що обвинувачення відповідачем продавця магазину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджене належними та допустимими доказами у справі, а тому має бути визнано таким, що ґрунтується на припущеннях. Вказав, що вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято незаконно та підлягає скасуванню.
Суд, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими вони обґрунтовуються, встановив таке.
ОСОБА_1 з 01.07.2021 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6).
Позивачу видана ліцензія № 13050308202104894 від 26.07.2021 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, термін дії якої встановлено з 26.07.2021 по 26.07.2022 (а.с. 8).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 23.01.2022 серії ВАБ № 791478 продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 23.01.2022 о 09:00 здійснив продаж коньяку «Айджар» 250 гр, чим порушив рішення Львівської міської ради.
Адміністративна комісія при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради розглянула протокол на громадянина ОСОБА_2 та прийняла постанову № 28 від 24.03.2022 про закриття провадження у справ про адміністративне правопорушення. Вказаною постановою встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що гр. ОСОБА_2 23.01.2022 близько 09 год. 00 хв. вчинив адміністративне правопорушення тим, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи на робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснив продаж алкогольного напою, а саме коньяку «Айджар» ємністю 0,25 л у заборонений час, що є порушенням п. 1 ухвали Львівської міської ради № 4710 від 11.03.2019 та ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з тим, керуючись п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу), Комісія постановила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 закрито.
Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради листом від 13.04.2022 № 33-вих-26754 скерувала копію постанови адміністративної комісії від 24.03.2022 № 28 про закриття провадження у справі ОСОБА_2 за продаж алкогольного напою в заборонений час по АДРЕСА_1 та копії усіх документів, які були підставою прийняття вказаної постанови до Головного управління ДПС у Львівській області.
На підставі матеріалів Личаківської районної адміністрації № 33-вих-26754 від 13.04.2022 Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 09.06.2022 №00042050901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 6800 грн за порушення ч. 9 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995.
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що слід скасувати, тому звернувся до суду за захистом своїх прав із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 481/95-ВР).
Згідно з частиною 9 статті 15-3 Закону № 481/95-ВР сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Пунктом 1 ухвали Львівської міської ради від 11.03.2019 № 4710 «Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного)» встановлено заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (крім безалкогольного) у стаціонарних об'єктах торгів та тимчасових спорудах, за винятком закладів ресторанного господарства, з 22:00 год. до 10:00 год.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм згаданого Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 згаданого Закону - 6800 гривень.
Згідно із частиною 4 статті 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою згаданої статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі Порядок № 790).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Аналіз наведених норм права вказує, що податковий орган є контролюючим органом, якому надано право застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил роздрібної торгівлі алкогольними виробами (коньяку) у заборонений період доби. Водночас, суд звертає увагу на те, що межі компетенції податкового органу полягають виключно у застосуванні фінансових санкцій, а не у встановленні правопорушення, покладеного в основу цього застосування.
Судом з матеріалів справи встановлено, що постановою Адміністративної комісії при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради № 28 від 24.03.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 закрито.
Суд також встановив, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення рішення стали матеріали, надіслані Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради від 13.04.2022 № 33-вих-26754, а саме: постанова № 28 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 791478 від 23.01.2022.
При цьому, з аналізу вказаних документів, які надіслані Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради листом від 13.04.2022 № 33-вих-26754 контролюючому органу, суд встановив, що у контролюючого органу був відсутній документ, яким продавця ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері торгівлі алкогольними напоями. Суд при цьому враховує, що постановою Адміністративної комісії при Личаківській районній адміністрації Львівської міської ради провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
На думку суду, вищезазначені документи не свідчать про встановлення обставин щодо вчинення позивачем порушення ч. 9 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав, передбачених чинним законодавством, для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача фінансові санкції відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 6800,00 грн, з огляду на не встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 00042050901 від 09.06.2022, а тому таке підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищезазначені висновки суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що судовий збір за подання позивачем позовної заяви (одна вимога майнового характеру при ціні позову 6800,00 грн) становить 992,40 грн.
Згідно з квитанцією № 0.0.2585554489.1 від 22.06.2022 позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 2481,00 грн.
Таким чином, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі.
Суд зазначає, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв'язку з внесенням його в більшому розмірі (1488,60 грн).
Отже, судовий збір у розмірі 992,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 00042050901 від 09.06.2022.
3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р. П. Качур