справа№380/8079/22
16 вересня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
Позивачка звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому заявлено позовні вимоги: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо невжиття заходів для переведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності 2 групи на пенсію за вислугу років на підставі заяви від 08 вересня 2021 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII з 08.09.2021 року з розрахунку календарної вислуги років на пільгових умовах 27 років 11 місяців 29 днів.
Ухвалою від 07.06.2022 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою від 27.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги ґрунтуються на наступному: ОСОБА_1 була звільнена зі служби у військовій частині НОМЕР_2 НГ України за п.п. «б» п.2 ч.5 ст.26 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу» за станом здоров'я, на момент звільнення її вислуга років в пільговому обчисленні становила - 27 років 11 місяців 29 днів, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 НГ України від 28.11.2018 року №288 та поданням про призначення пенсії, а відтак мала право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ та Постанови № 393. 08 вересня 2021 року позивачка звернулася до пенсійного органу про переведення її на пенсію за вислугу років відповідно до положень пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ та Постанови №393, тому нарахування та виплата пенсії повинна проводитись з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 08 вересня 2021 року. Позивачка вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів для переведення її з пенсії по інвалідності 2 групи на пенсію за вислугу років.
Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.
Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 РНГ України від 28.11.2018 року №288 майора ОСОБА_1 , офіцера відділення обліку особового складу, звільнено відповідно до підпункту «б» пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби в запас.
Вислуга на день звільнення складає: загальний трудовий стаж - 22 роки 02 місяці 24 дні; пільгова вислуга років становить 05 років 09 місяців 05 днів.
Згідно із довідкою до акту медико-соціальною експертною комісією від 23 жовтня 2018 року позивачка є особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції. Інвалідність встановлена на строк до 23 жовтня 2020 року.
Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 20.10.2020 року позивачці продовжено інвалідність 2 групи, дата наступного переогляду 20.10.2022.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області. На підставі заяви від 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію по II групі інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 03 листопада 2020 року серії НОМЕР_3 . Згідно із перерахунком пенсії у пенсійній справі №1314019149-НГУ з 01 листопада 2020 року пенсію позивача по інвалідності перераховано виходячи із 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до Розрахунку вислуги років на пенсію майора ОСОБА_1 , проведеного Військовою частиною НОМЕР_2 НГ України 10.11.2018, вислуга років позивачки станом на 20 липня 2021 року становить: у календарному обчисленні - 22 роки 02 місяці 24 дні; у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 05 років 09 місяців 05 днів; страховий стаж - 27 років 11 місяців 29 днів.
08 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, в якій просила перевести її з пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років.
Відповідач листом від 11 січня 2022 року №415-19722/К-52/8-1300/22 повідомив про правові підстави для отримання пенсії по вислузі років, а також про порядок звернення із відповідними заяви, питання за яким звернулась позивачка не вирішено.
Вважаючи таку бездіяльність ГУ ПФ у Львівській області протиправною, позивачка звернувся до суду
Згідно пункту «в» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (тут і надалі в редакції на час та звільнення позивачки з військової служби) (далі - Закон № 2262-ХІІ) право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби, зокрема особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
У свою чергу, ст. 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Статтею 10 Закону №1058-IV гарантовано особі право вибору пенсійних виплат та передбачено право особи, яка має одночасно право на різні види пенсії, самостійно обирати один з видів, а також переводитись з одного виду пенсії на інший.
За приписами частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що вислуга років позивачки на день звільнення у календарному обчисленні - 22 роки 02 місяці 24 дні; у пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) - 05 років 09 місяців 05 днів; страховий стаж - 27 років 11 місяців 29 днів, отже, позивачка набула право на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не переведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності 2 групи на пенсію за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.
Позивач за подання даного позову судовий збір не сплачувала, не подала доказів понесення інших судових витрат, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не переведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності 2 групи на пенсію за вислугу років на підставі заяви від 08 вересня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “а” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII з 08.09.2021 з розрахунку календарної вислуги років на пільгових умовах 27 років 11 місяців 29 днів.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.