15 вересня 2022 року
справа №380/12320/22
провадження № П/380/12412/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) (79000, м. Львів, вул. Шараневича, 1; код ЄДРПОУ 43317547) з вимогою про скасування постанови від 01.08.2022 ВП№68994259 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що вважає постанову про накладення штрафу протиправною, оскільки відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано всіх обставин, та не вжито всіх заходів щодо з'ясування виконання чи невиконання судового рішення, з'ясування поважності причин, що мають значення для прийняття такого рішення, як винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Вказав, що у зв'язу з тим, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надходила довідка від 17.05.2021 №254 на підставі якої зобов'язано здійснити перерахунок, позивач звернувся із запитом від 12.08.2022 за №1300-5308-8/71625 про скерування вищезазначеної довідки. Вважає, що лише невиконання боржником рішення суду і саме без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Ухвалою від 25.03.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, призначила судове засідання.
13.09.2022 за вх. №13980ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №68994259, з виконання виконавчого листа №380/15528/21, виданого 21.03.2022 Львівським окружним адміністративним судом. 12.05.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторона для відома та виконання. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Станом на 01.08.2022 вимог виконавчого документа виконано не було. Відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Оскільки станом на 01.08.2022 позивачем рішення суду не виконано, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. З огляду на наведене просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
15.09.2022 за вх. №14115ел від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач явки уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Суд ухвалив здійснювати розгляд справи на підставі зібраних доказів наданих сторонами в порядку письмового провадження, з огляду на строки розгляду справи визначені ст.287 КАС України.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
На виконанні у відділі з примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 68994259, з виконання виконавчого листа № 380/15528/21, виданого 21.03.2022 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2019 на підставі довідки від 17.05.2021 № 254, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
12.05.2022 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання за вихідним № 12224. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Таку отримано позивачем 24.05.2022 за вх.№5314/14.
12.05.2022 державним виконавцем, керуючись статтею 42 Закону, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
12.05.2022 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону, винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
Станом на 01.08.2022 вимог виконавчого документа позивачем виконано не було, не повідомлено відповідача про неможливість виконання вказаного виконавчого документа.
01.08.2022 держаним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення в розмірі 5100 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
12.08.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом №1300-5308-8/71625 звернулось до стягувача, в якому просило подати оригінал довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 17.05.2021 №254 про розмір грошового забезпечення.
Листом від 12.09.2022 за №1300-5308-8/82209 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило відповідача про виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист № 380/15528/21 від 21.03.2022.
Позивач не погодився із вказаною постановою про накладення штрафу та звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.
У ст.2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
У ч.ч. 1-2 ст. 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.п. 1 та 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У ч.ч. 4,5 ст. 19 Закону №1404-VIII встановлено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
В абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Як встановлено судом, постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2022 ВП№68994259, яка направлена Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області супровідним листом від 12.05.2022 №12224 та отримана позивачем 24.05.2022, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно з ч. 1-2 ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з ч.2 ст. 75 Закону №1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19.
Покликаючись на існування обставин, що унеможливлюють виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №380/15528/21, позивач вказує на відсутність довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 17.05.2021 №254 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 і те, що лише 12.08.2022 позивач звернувся із запитом про скерування такої.
Однак, 12.05.2022 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома та виконання за вихідним № 12224. Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Таку отримано позивачем 24.05.2022 за вх.№5314/14, а судом не встановлено, що позивачем вчинялись дії у період з 24.05.2022 для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №380/15528/21.
Суд зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області було відповідачем у справі №380/15528/21, рішення в апеляційному порядку не оскаржувало, про прийняття такого позивачу було відомо.
З матеріалів справи вбачається, що старший державний виконавець 01.08.2022 виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олена Олександрівна винесла постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу на користь держави у розмірі 5 100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Лише після отримання постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн від 01.08.2022, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось із листом про необхідність надання оригіналу довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 17.05.2021 №254 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Крім цього, позивач не повідомляв Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про неможливість виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №380/15528/21 у період з 24.05.2022 (день отримання постанови про відкриття виконавчого провадження) до 01.08.2022 (день винесення постанови про накладення штрафу).
Проаналізувавши наведені позивачем твердження та матеріали справи, суд доходить висновку про неповажність наведених причин невиконання рішення.
Інших доказів, які вживалися ГУ ПФУ у Львівській області з метою виконання рішення суду у справі №380/15528/21 позивачем не подано, а судом не встановлено. І відтак стверджувати про безпідставність постанови про накладення штрафу на боржника є безпідставним. Так як з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (24.05.2022 ) і до часу звернення із запитом (12.08.2022), то і можна й стверджувати, що боржник лише й зреагував на постанову про накладення штрафу (01.08.2022).
Суд вказує на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання рішення суду не може бути поставлено у залежність від наявності певних умов.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №380/15528/21 є безумовним та не містить жодних умов його виконання.
Суд також зазначає, що у випадку виникнення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду в порядку ст.378 КАС України із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, встановлення способу і порядку виконання судового рішення, однак позивач таких дій не вчиняв, доказів протилежного суду не надано, що свідчить про невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, без поважних причин.
У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України” (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи постанову про накладення штрафу від 01.08.2022 ВП№68994259, відповідач дотримався засад виконавчого провадження, викладених у статті 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, суд дійшов висновку про те, що постанова про накладення штрафу від 01.08.2022 ВП№68994259 відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач діяв у порядку та спосіб встановлений Законом України «Про виконавче провадження», порушень прав позивача не допущено, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.
Суддя Сподарик Н.І.