справа №380/10507/22
16 вересня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Львівської обласної прокуратури (79005, просп. Шевченка, 17/19) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просить суд:
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03.11.2009 року до 09.06.2010 року з відрахуванням необхідних податків, зборів та інших обов'язкових платежів окремо за кожен місяць вимушеного прогулу, для помісячного зарахування страхового стажу в персоніфікованому обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідно до чинного законодавства України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 03 серпня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін відмовлено.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.
Позивач обґрунтовую позов тим, що на підставі постанови суду він був поновлений на посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Львівської області з 02.11.2009 року. Під час розгляду справи позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку не заявляв. Тому просить стягнути з відповідача 25926 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідач скерував відзив на позов, у якому просив залишити без розгляду позов, так як позивачем пропущено строк звернення до суду.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначив, що строк звернення до суду позивачем не пропущено відповідно до позиції Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19. Внесення змін у ст.233 КзПП України не може бути застосовано, так як середній заробіток за час вимушеного прогулу не є відноситься до виплат, належних працівникові при звільненні.
Представник позивача подав заяву про стягнення судових витрат в розмір 5000 грн.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на заперечення, у якому з0азаначає, що твердження позивача щодо не пропущення строку звернення до суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2010 визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Львівської області від 02.11.2009 року № 1022к “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Львівської області з 02.11.2009 року. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Львівської області допущено до негайного виконання.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2010 апеляційну скаргу Прокуратури Львівської області залишено без задоволення, а постанову від 09.06.2010 р без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз 1-3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постанова КМ України від 08.02.1995 р. №100, що був чинний на час здійснення правовідносин, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою
пов'язана відповідна виплата.
Згідно з п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної
(годинної) заробітної плати.
Згідно з 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В ході розгляду справи надано суду довідку про доходи позивача за липень-серпень 2009 р , згідно якої середньоденна заробітна плата позивача за два останні місяці становить 174,00 грн., середньомісячна -3741,00.
Кількість робочих днів вимушеного прогулу, за які позивач просить стягнути середню заробітну плату, становить 149 днів.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: 174,00 х 149 = 25926,00 грн.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 25926,00 грн., про які просить позивач.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Цвікілевич М.С. укладено Договір про надання правничої допомоги №25/07/22 від 25.07.2022 року.
Згідно з додатком 2 до договору від 25.07.2022 сторони домовились, що вартість послуг адвоката встановлюється у фіксованому розмірі 5 тис грн., оплата послуг здійснюється у строк не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття судом рішення по суті спору.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається акту виконаних робіт від 06.09.2022 адвокатом виконано натспуні роботи/ послуги, які передбачено додатком №1 від 25.07.2022: надано правову інформацію, консультації та роз'яснення з питань щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в судовому порядку, положень чинного законодавства, якими врегульовано такі питання; складено та подано до суду позовну заяву від 02.08.2022 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; складено та подано до суду клопотання від 09.08.2022 про проведення судових засідань з викликом сторін, відповідь від 23.08.2022 на відзив, заяву про стягнення судових витрат, заяву про доручення документів від 31.08.2022, заяву про доручення додаткових документів від 06.09.2020,
З огляду на викладене та беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру таких витрат, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 3000 грн.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судові витрати слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03.11.2009 року до 09.06.2010 року в розмірі 25 926 ( двадцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 00 коп. з відрахуванням необхідних податків, зборів та інших обов'язкових платежів окремо за кожен місяць вимушеного прогулу, для помісячного зарахування страхового стажу в персоніфікованому обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідно до чинного законодавства України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр..Шевченка,17/19, ЄДРПОУ 02910031) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 ( три тисячі) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.