14 вересня 2022 року № 320/15280/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області (ЄДРПОУ: 04358508, адреса: вул. Київська, буд. 138, с. Гатне, Фастівський район, Київська область, 08160), у якому просить суд:
- визнати незаконним і скасувати рішення сесії Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 26.08.2021 за №12/36;
- зобов'язати Гатненську сільську раду Фастівського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,15 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Віта-Поштова Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області з подальшою передачею у власність згідно поданого графічного матеріалу до клопотання від 29.07.2021.
Позов мотивований тим, що статтею 118 Земельного кодексу України встановлений виключний перелік підстав для відмови особі у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. В той же час підстава для відмови, на яку послався відповідач в оскаржуваному рішенні, не віднесена законодавством до переліку таких. Тому, за твердженням позивача, відмова відповідача у наданні дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,15 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Віта-Поштова Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області з подальшою передачею у власність є протиправною, а відтак відповідача належить зобов'язати надати позивачу вказаний дозвіл. При цьому, позивач стверджує, що такий обов'язок не є втручанням у дискреційні повноваження Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.
Суд ухвалою від 29.11.2021 відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновував відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
11.02.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що відносно земельної ділянки, яка була вказана на графічному матеріалі доданому до заяви гр. ОСОБА_1 , було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) громадянину ОСОБА_2 , згідно рішення Віто-Поштової сільської ради від 17.03.2021.
Таким чином, відповідач своє рішення вважає обґрунтованим та прийнятим у відповідності до повноважень та чинного законодавства.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області з клопотанням від 29.07.2021 вих.№566/07/21-Р, в якому, в порядку статті 118 Земельного кодексу України, просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,15 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Віта-Поштова Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області з подальшою передачею у власність.
Рішенням Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 26.08.2021 №12/36 “Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ” позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, в зв'язку з тим, що позначена на викопіюванні земельна ділянка знаходиться в користуванні третіх осіб.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З наведеного слідує, що законом, а саме Земельним кодексом України, встановлений вичерпний перелік підстав для відмови в наданні такого дозволу.
Як встановлено судом, підставою для відмови у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку слугував факт знаходження даної земельної ділянки у користуванні третіх осіб.
Водночас жодних доказів на підтвердження таких суджень матеріали справи не містять.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що фактично відмова суб'єкта публічного права у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки обумовлена тим, що на вказану земельну ділянку відповідачем вже було надано іншій особі дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншій особі.
Однак, суд звертає увагу, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у справі №825/2228/18.
Оскільки відповідачем не надано жодних доказів того, що земельна ділянка, на яку претендував позивач, як на дату прийняття оскаржуваного рішення так і станом на час прийняття рішення у даній справі , перебуває у власності третіх осіб, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
У спірному випадку, реалізуючи свої владні повноваження, відповідач прийшов до висновку, що правильним рішенням є рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Тобто, відповідачем було реалізовано свої дискреційні повноваження шляхом прийняття оскаржуваного рішення.
Крім цього у даному рішенні відповідачем чітко вказані підстави такої відмови.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання надати дозвіл, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваного рішення, яке були предметом судового контролю у межах цієї справи.
При цьому суд враховує і те, що вже на стадії судового розгляду справи відповідач наводить інші обставини, які, на його думку, свідчать про відсутність у позивача права на отримання дозволу. Тобто, вказане свідчить про те, що у разі остаточного не вирішення спору між сторонами, право позивача не будуть поновленні відповідачем.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що і в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено підпунктом 5 пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Відтак суд доходить висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов'язальній частині, а тому відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі не довів належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області від 26.08.2021 №12/36.
Зобов'язати Гатненську сільську раду Фастівського району Київської області (ЄДРПОУ: 04358508, адреса: вул. Київська, буд. 138, с. Гатне, Фастівський район, Київська область, 08160) надати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,15 га, за рахунок земель комунальної форми власності на території с. Віта-Поштова Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області.
Відстрочити виконання рішення суду в частині зобов'язання до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2022.
Суддя Панченко Н.Д.