16 вересня 2022 року Справа № 280/8449/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу(недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною вимогою відповідач вимагає від ОСОБА_1 сплатити єдиний внесок у загальному розмірі 40 298,99 грн. Водночас, позивач господарську діяльність як фізична особа-підприємець не здійснювала, а єдиний внесок за неї сплачував роботодавець. Крім того вказує, що наявні у відповідача відомості про стан розрахунків позивача з бюджетом не відповідають дійсності, оскільки не враховують сплачені на підставі виконавчих проваджень суми та не відображають періоди, в яких позивач була звільнена від сплати єдиного соціального внеску, який за неї сплачував роботодавець. Із посиланням на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 14.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/8449/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 14.09.2021, за заявою позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого документа, а саме вимоги Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17, якою від ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) вимагається сплатити єдиний соціальний внесок у розмірі 40 298 (сорок тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 99 коп., до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/8449/21.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. від 29.09.2021 №56277), в якому зазначено, що з 09.06.1998 позивач перебувала на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування. У період з 01.01.2012 по 30.09.2017 платником використовувалась спрощена система оподаткування. Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивачем здійснено 27.02.2020, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску проведені автоматично, відповідно до програмного забезпечення, розробленого на підставі діючого чинного законодавства. До 01.01.2011 страхові внески сплачувалися роботодавцями та іншими платниками відповідно до Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Законом України від 04.07.2013 №406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» внесено зміни до Закону №2464 в частині повноважень Міндоходів, згідно з якими з 01.10.2013 функції з адміністрування єдиного внеску здійснюють органи Міндоходів (на даний час органи ДПС України). До зазначеної дати (01.10.2013) контроль за сплатою страхових внесків здійснювався органами Пенсійного фонду України. Так, органами Пенсійного фонду України передано дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 в сумі заборгованості 2195,08 грн. по коду бюджетної класифікації 71040000 станом на 19.10.2013. За даними інтегрованих карток АІС «Податковий блок» у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по коду бюджетної класифікації 71040000 станом на 24.09.2021 обліковується борг у сумі 55 273,26 грн., а саме: 3 квартал 2013 року по строку 21.10.2013 - 1194,03 грн.; 4 квартал 2013 року по строку 20.04.2013 - 1218,67 грн.; за 2014 рік по термінам 22.04.2014, 21.07.2014, 20.10.2014, 20.01.2015 - 5071,80 грн.; за 1 та 2 квартал 2015 року відповідно по термінам 20.04.2015, 20.07.2015 - 2535,90 грн.; за 3 квартал 2015 року по терміну 19.10.2015 - 1323,47 грн.; за 4 квартал 2015 року по терміну 19.01.2016 - 1434,51 грн.; за 1 кв 2016 року по терміну 19.04.2016 - 909,48 грн.; за 2 квартал 2016 року по терміну 19.07.2016 - 941,16 грн.; за 3 квартал 2016 року по терміну 19.10.2016 - 957,00 грн.; за 4 квартал 2016 року по терміну 19.01.2017 - 990,00 грн.; за 2017 рік відповідно по термінам 19.04.2017, 19.07.2017, 19.10.2017, 09.02.2018 - 10137,18 грн.; за 2018 рік відповідно по термінам 19.04.2018, 19.07.2018, 19.10.2018, 21.01.2019 - 9828,72 грн.; за 2019 рік відповідно по термінам 19.04.2019, 19.07.2019, 21.10.2019, 20.01.2020 - 11016,72 грн. Також позивачем сплачено суми недоїмки, а саме: 04.08.2015 - 1400,00 грн.; 20.01.2017 - 1650,00 грн; 20.10.2017 - 620,00 грн.; 23.01.2018 - 2400,00 грн; 12.03.2018 - 284,73 грн., 254,82 грн. - перераховано з одного бюджетного рахунку на інший; 20.07.2018 - 2457,18 грн.; 4074,52 грн., 4552,67 грн. - стягнуто в межах виконавчого провадження. Додатково повідомляє, що ОСОБА_1 09.02.2018 надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску за 2017 рік за № 11145 на суму 8448,00 грн., який подано з порушенням вимог Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, який діяв на момент подання Звіту (подано Таблицю 2 замість Таблиці 1 та Таблиці 2 Додатка 5: з 01.01.2017 по 30.09.2017 платником використовувалась спрощена система оподаткування, жовтень - грудень 2017 - загальна система оподаткування.). Таким чином, відбулося задвоєння суми 2112,00 грн. за 4 квартал 2017 року. Окрім цього винесено та направлено позивачу поштою з рекомендованим повідомленням про вручення рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.08.2018 № 0103974902/827 за період з 23.04.2013 до 20.07.2018 на загальну суму 14163,08 грн. (штрафна санкція - 1272,19 грн. та пеня 12890,89 грн.), а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29.08.2019 № 0107294907 за період з 21.04.2015 до 29.11.2018 на загальну суму 10127,56 грн. (штрафна санкція - 1725,43 грн. та пеня 8402,13 грн.). Зауважує, що звіти по єдиному внеску за період 2013 - 2018 років платником надавалися. У зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску винесено спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17 на загальну суму 40 298,99 грн. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Ухвалою суду від 16.09.2022 замінено відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Позивачем пред'явлено вимоги, які згідно пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належать до справ незначної складності та підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає про таке.
09.11.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є відповідач) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-109/17, відповідно до якої станом на 31.10.2018 заборгованість ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску становить 40 298,99 грн., в т.ч. недоїмка - 26 135,91 грн., штрафи - 1 272,19 грн., пеня - 12 890,89 грн.
Вважаючи вищевказану вимогу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою із вимогою про її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, крім іншого, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
За правилами, встановленими ч. 4 ст. 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обов'язки платників єдиного внеску виникають: у осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції станом на 01.01.2017).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІ внесено зміни до абзацу 2 п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: слова "році" та "року" замінити відповідно словами "кварталі" та "кварталу".
Після внесених змін норма викладена в такій редакції: «У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Платники єдиного внеску, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. (частина десята статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція № 449; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449, серед іншого, визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску податковий орган на підставі даних інформаційної системи формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
При цьому, відповідно до чинного законодавства проведення перевірки платника єдиного внеску не є єдиною і обов'язковою передумовою для винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.06.1998 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця. Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивачем здійснено 27.02.2020.
Отже, в спірному випадку, починаючи з 01.01.2017 по 30.09.2019 включно (тобто з І кварталу 2017 року по ІІІ квартал 2018 року - періоди, включені в оскаржувану вимогу) позивач мала обов'язок нарахування та сплати єдиного соціального внеску.
Разом із тим, у постанові від 04.12.2019 у справі №440/2149/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив і у постановах від 23.01.2020 №480/4656/18, від 19.05.2020 у справі №560/1959/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
В силу приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідачем не надано жодного доказу, що позивач у період з 01.01.2017 по 30.09.2018 включно фактично здійснювала підприємницьку діяльність та отримувала доходи від неї.
При цьому, матеріали справи містять довідку Пенсійного фонду України форми ОК-7, відповідно до якої за позивача єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 включно сплачував Територіальний відділ освіти Олександрівського району Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради.
Зважаючи на наведені обставини, правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 04.12.2019 у справі №440/2149/19, від 23.01.2020 у справі №480/4656/18, від 19.05.2020 у справі №560/1959/19 нарахування позивачу єдиного внеску за період з І кварталу 2017 року по ІІІ квартал 2018 року є протиправним.
Разом із тим, оскаржувана вимога містить нарахування за ІІІ квартал 2013 року, 2014 - 2016 роки, а також суми штрафу та пені, нараховані на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.08.2018 № 0103974902.
При цьому, як стверджує відповідач, нарахування за ІІІ квартал 2013 року здійснені органом Пенсійного фонду, а до податкової лише передана інтегрована картка позивача із зазначеною заборгованістю. Також, відповідач наполягає на тому, що за період 2013 - 2018 років платником надавалися звіти з єдиного внеску.
Суд наголошує, що жодного доказу вказаним твердженням відповідач не надав: ані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 за 2013 рік, ані поданих нею звітів, ані рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.08.2018 № 0103974902.
Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності своїх рішень, жодними доказами не підтвердив обставини нарахування позивачу сум єдиного внеску за ІІІ квартал 2013 року, 2014 - 2016 роки, а також застосування штрафу та пені, які включені до оскаржуваної вимоги.
Звідси, вимога Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17 підлягає визнанню протиправною та скасуванню в повному обсязі.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17 зазначити наступне.
За визначеннням пункту 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За таких обставин, враховуючи, що в інтегрованій картці платника податків відображено стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, беручи до уваги, що судом встановлено протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17 на суму 40 298,99 грн. (в т.ч. недоїмка - 26 135,91 грн., штрафи - 1 272,19 грн., пеня - 12 890,89 грн.), суд вважає належним та допустимим способом захисту прав позивача зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача шляхом виключення вказаної суми.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 589,00 грн. (908,00 грн. - судовий збір за подання позовної заяви та 681,00 грн. - судовий збір за заяву про забезпечення позову).
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-109/17.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за платежем «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми у розмірі 40 298 (сорок тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 99 коп.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 589 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 16.09.2022.
Суддя Ю.П. Бойченко