Справа № 939/1026/22
Іменем України
16 вересня 2022 рокусмт Бородянка
Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У провадженні Бородянського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 12 серпня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
07 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Розглядаючи питання щодо можливості прийняття зустрічного позову, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частиною 3 статті 193 ЦПК України передбачено, що вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Суд бере до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 викладено правову позицію за змістом якої: «Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом».
Суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.
Первісний позов ОСОБА_2 стосується розірвання шлюбу, а предметом зустрічного позову ОСОБА_1 є поділ спільного майна подружжя.
З первісного позову про розірвання шлюбу та зустрічного позову про поділ майна подружжя вбачається, що хоч правовідносини, які виникли між сторонами і регулюються Сімейним кодексом України, однак можуть бути розглянуті окремо незалежно одна від іншої, оскільки дані позови не є взаємопов'язані і задоволення зустрічного позову жодним чином не впливає на задоволення первісного позову.
Отже, хоча ці позови за характером правовідносин є сімейними, проте вони не виникають з одних правовідносин; вимоги за ними не можуть зараховуватись, а задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Крім того спільний розгляд таких позовних вимог є недоцільним, адже при розгляді позову про поділ майна подружжя істотно розширюється предмет доказування, що призведе до затягування розгляду справи про розірвання шлюбу.
За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у прийнятті зустрічної позовної заяви про поділ спільного майна подружжя. Така відмова не позбавляє ОСОБА_1 права пред'явити позов в загальному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 193, 194 ЦПК України, суд
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - повернути заявнику.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено 16 вересня 2022 року.
СуддяМ. Герасименко