Справа № 939/1084/22
підготовчого судового засідання
15 вересня 2022 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції з приміщення ДУ "Київський слідчий ізолятор",
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянці Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111050001951 від 17 червня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сомнітельне Хабаровського Краю Російської Федерації, громадянина України, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
13 вересня 2022 року з Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області до Бородянського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
За ухвалою судді від 13 вересня 2022 року підготовче судове засідання було призначено на 15 вересня 2022 року на 13 годину 45 хвилин.
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
16 червня 2022 року, в точно невстановлений час, між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , які перебували в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час розпивання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин стався конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій свій кримінально протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , перебуваючи у тому ж місці, у той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв до рук сокиру, яка знаходилася у будинку, та умисно і цілеспрямовано наніс обухом сокири невстановлену кількість ударів по тулубу ОСОБА_6 , а також не менше чотирьох ударів по голові останнього, чим спричинив йому наступні тілесні ушкодження: множинні садна лівої скроневої ділянки голови, лівої кисті і право ліктя, живота і тазу зліва, задньої поверхні грудної клітини в ділянках лопаток і попереку, множинні синці правої щоки, передньої поверхні грудної клітки, лівого плеча, ліктя, передпліччя і кисті, в ділянці тазу зліва, в зоні правої лопатки, правого ліктя і передпліччя, множинні забійні рани волосяної частини голови, а саме в скронево-потиличній ділянці зліва - 1, тім'яно-потиличній ділянці зліва - 2 і тім'яній ділянці справа - 1, масивні крововиливи в м'які тканини лобно-тім'яної ділянки голови справа, лобної, скроневої, тім'яної і потиличної ділянок зліва, відкритий перелом лівої тім'яної кістки склепіння черепа, масивні крововиливи під тверду і м'яку оболонки головного мозку, в шлуночки головного мозку, ділянки забою правої лобної і скроневої долей головного мозку, набряк головного мозку, множинні переломи ребер: 6 по передньо-акселярній лінії справа, 6, 7 по лопатковій лінії справа, 1, 2 по середньо-ключичній зліва, 7, 8, 10 по середньо-акселярній лінії зліва, 9 по задньо-акселярній лінії зліва, масивні крововиливи в м'язи грудної клітини в ділянці ушкоджень, забій лівої легені, нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, в деяких знижене з ознаками порушення реологічних властивостей крові і морфологічними проявами шокової реакції.
Внаслідок спричиненої відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого перелому тім'яної кістки склепіння черепа з масивними крововиливами під оболонки і в шлуночки головного мозку із явищами забою головного мозку, ОСОБА_6 помер на місці.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття провадження або внесення подання про визначення підсудності немає, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 не висловили заперечень щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підсудне Бородянському районному суду Київської області, підстав для закриття кримінального провадження не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, а тому кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні, після роз'яснення йому права заявляти клопотання про колегіальний судовий розгляд, просив проводити судовий розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, а тому відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України судовий розгляд необхідно здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.
До суду також надійшло клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, а тому, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Прокурор зауважив, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам і виконанню обвинуваченим покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав.
Вислухавши думки захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 які не висловили заперечень проти клопотання прокурора, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Тимошенко проти України" вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справіта переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення, увчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватими, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків з метою уникнути кримінальної відповідальності, і застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора і обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визнавати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Задовольняючи клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні правопорушення, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. 31, 176, 177, 178, 183, 197, 199, 314, 315, 316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду Київської області на 26 вересня 2022 року на 11 годину 30 хвилин.
Кримінальне провадження розглянути колегіально судом у складі трьох суддів.
В судове засідання викликати прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 13 листопада 2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення лише в частині обрання запобіжного заходу, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії ухвали суду.
СуддяОСОБА_7