Провадження № 2/359/1887/2022
Справа №359/12171/21
9 вересня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориспільської міської ради про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
1. Зміст доводів пред'явленого позову.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що він звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації, однак відповіді не отримав. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року та щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання такої інформації, а також зобов'язано виконавчий комітет Бориспільської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Бориспіль вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Позивач вважає, що своїми діями відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає у стражданні та приниженні, яких він зазнав внаслідок протиправних дій відповідача. Порушення його прав з боку суб'єкта владних повноважень викликало негативні емоції, внаслідок чого погіршилося самопочуття, з'явився пригнічений настрій. Розмір моральної шкоди підтверджується тим, що завдана шкода спричинила у позивача стан постійної психоемоційної напруги, важкості виконання повсякденних обов'язків, тимчасової відірваності від активного суспільно-політичного життя громади міста, зниження і нестійкості настрою, нервозності. Внаслідок протиправних дій відповідача, було порушено стан душевної рівноваги, для відновлення якого доводилося докладати додаткові вольові та психологічні зусилля. Моральні страждання підсилювались тим, що позивач є інвалідом ІІ групи, учасником бойових дій. Обраховуючи суму моральної шкоди ОСОБА_1 виходить із розрахунку за кожен місяць порушеного права по 6000 грн. (розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб у січні 2021 року), тобто за 9 місяців х 6000 = 54 000 грн. Однак, враховуючи рівень страждань, позивач оцінює їх у розмірі 1 000 000 грн. Тому позивач просить стягнути з виконавчого комітету Бориспільської міської ради моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 8 грудня 2021 року було залишено позовну заяву без руху (а.с.19-20).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 17 грудня 2021 року було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 (а.с.26-27).
Постановою Київського апеляційного суду від 04 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 17 грудня 2021 року, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.54-59).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 31 травня 2022 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання (а.с.68).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 12 серпня 2022 року (а.с.95) було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача ОСОБА_2 під час підготовчого засідання не визнала позов та заперечувала проти його задоволення.
У судове засідання учасники справи не з'явились, були повідомлені належним чином, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.96 - розписка представника відповідача ОСОБА_2 , а.с.101 - зворотне поштове повідомлення).
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року по справі №320/4598/21 (а.с.87-92) було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року та щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання такої інформації, а також зобов'язано виконавчий комітет Бориспільської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Бориспіль вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 (а.с.33) ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.
Спірні правовідносини регулюються главою 82 «Відшкодування шкоди» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України та Законом України «Про доступ до публічної інформації».
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Статтями 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 указаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Також Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, рішення від 12 липня 2007 року, п.62).
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, в рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бориспільської міської ради щодо ненадання інформації за запитом ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року та дотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання такої інформації. Під час розгляду цієї справи ця обставина є встановленою і на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України доведенню не підлягає.
Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов'язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.
Таким чином, зазначені підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як зазначені органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Як зазначив позивач, йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у стражданнях, яких він зазнав здійснюючи захист свого порушеного права, тим самим витрачаючи значні зусилля та свій час для його відновлення.
При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Суд вважає, що ОСОБА_1 доведено факт заподіяння йому протиправною бездіяльністю виконавчого комітету Бориспільської міської ради моральної шкоди у виді моральних страждань, які полягають у відсутності належного та своєчасного реагування відповідачем на його запит, необхідності неодноразово звертатись до суду із заявами, внаслідок чого змінювався уклад життя позивача, який був змушений значну частину часу витрачати на захист своїх інтересів як перед відповідачем так і перед судом. Протиправні дії відповідача в частині неналежного розгляду звернення позивача, викликали у нього психічне напруження у зв'язку з очікуванням відповіді, розчарування в діяльності народних обранців громади тощо.
Тому суд дійшов висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок не розгляду його звернення від 3 березня 2021 року про надання публічної інформації.
Позивач при визначенні розміру моральної шкоди застосовував, як величину, розмір однієї мінімальної заробітної плати в січні 2021 року 6000 грн. за кожен місяць завданої шкоди та просив стягнути сумарний розмір виходячи із кількості місяців заподіяння шкоди помножену на розмір мінімальної заробітної плати. В подальшому, зазначив про необхідність стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн.
Разом з тим, з огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром моральної шкоди. Оскільки відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому не може бути засобом отримання доходу. Визначаючи розмір моральної шкоди слід виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням вказаних позивачем і встановлених судом обставин справи та характеру спірних правовідносин, тривалості моральних страждань у зв'язку з необхідністю докладення додаткових зусиль для доведення своїх вимог щодо розгляду звернення, глибини та ступеню моральних страждань, яких зазнав позивач, враховуючи ступінь вини відповідача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про наявність підстав для зменшення заявленого розміру моральної шкоди до 2 000 гривень, що є достатнім та співмірним із тривалістю порушених прав та характером завданої позивачу уповноваженим органом держави немайнової шкоди і буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.
Стягнення у такому розмірі не є надто мізерним та надто надмірним, враховує інтереси держави, не призведе до порушення балансу прав та інтересів конкретного громадянина і суспільства.
При цьому суд вважає розрахунок розміру моральної шкоди, зроблений позивачем, значно завищеним і таким, що не узгоджується з нормами цивільного законодавства.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру та просив стягнути на його користь з виконавчого комітету Бориспільської міської ради 1 000 000 грн. ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», проте сума судового збору, що підлягала сплаті при подачі даного позову становила 10 000 грн, які, у випадку задоволення позову, підлягали стягненню із відповідача на користь держави.
Проте, позов задоволено частково, а саме на 0,2% (2000 * 100% / 1 000 000), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню із відповідача на користь держави становить 20 грн (10 000 / 100% * 0,2%).
Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориспільської міської ради про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з виконавчого комітету Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 33003375, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.
У задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди в більшому розмірі відмовити.
Стягнути з виконавчого комітету Бориспільської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 20 (двадцять) гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 16 вересня 2022 року.
Суддя О.Ю. Семенюта