Справа № 357/8115/22
2-аз/357/6/22
Категорія
іменем України
"09" вересня 2022 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В вересні 2022 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштовим відправленням надійшла позовна заява з додатками ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови, в якій остання просила суд:
- визнати поважними причини пропуску та поновити їй строк на звернення до суду з позовом про оскарження дій Державної служби України з безпеки на транспорті щодо притягнення її двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;
- визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо притягнення ОСОБА_1 двічі до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення та скасувати постанову серії ВМ № 00000577 від 25.10.2021 року, винесену головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Блажко Є.М. щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України, дана справа була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду як справа позовного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2022 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.
Одночасно з позовом, позивачем ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68130176, що відкрито державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті-Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповал А.В. на підставі постанови серії ВМ № 00000577, виданої 25.10.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 68000,00 грн.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначила, що у відповідності до ч. 2 ст. 299 КУпАП, постанова Укртрансбезпеки серії ВМ №00000577 від 25.10.2021 року не підлягає виконанню в зв'язку з її оскарженням. Разом з тим, 12.08.2022 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповал А.В. відкрито виконавче провадження № 69603746 з примусового виконання постанови Укртрансбезпеки серії ВМ №00000577 від 25.10.2021 року.
Таким чином, виникає необхідність у забезпеченні її позову з оскарження постанови Укртрансбезпеки серія ВМ № 00000577 від 25.10.2021 року, оскільки за час розгляду судом її позовної заяви, державним виконавцем будуть вчинятись примусові виконавчі дії, спрямовані на позбавлення її грошових коштів та майна.
В свою чергу, у разі проведення виконавчих дій, вона не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження, тобто захист її права у даному судовому провадженні буде неефективним.
Просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68130176, що відкрито державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті-Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповал А.В. на підставі постанови серії ВМ № 00000577, виданої 25.10.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 68000,00 грн.
Заява про забезпечення позову згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 вересня 2022 року була передана на розгляд судді Орєхова О.І. 09 вересня 2022 року.
Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову з таких підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
При цьому, відповідно до положень абзацу 1 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як вбачається зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову та додатків доданих до позовної заяви, 25 жовтня 2021 року головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Блажко Є.М. щодо ОСОБА_1 винесено постанову серії ВМ № 00000577 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-2 КУпАП.
12 серпня 2022 року державним виконавцем Віддіду державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповал А.В. відкрито виконавче провадження № 69603746 з примусового виконання постанови Укртрансбезпеки серії ВМ №00000577 від 25.10.2021 року про стягнення штрафу у сумі 68000, грн. в дохід держави.
Вищевказане свідчить про те, що дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Проте, суддею встановлено, що позивачем було обрано захід забезпечення позову, який є необґрунтованим, оскільки в прохальній частині заяви остання просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68130176, що відкрито державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповал А.В. на підставі постанови серії ВМ № 00000577, виданої 25.10.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 68000,00 грн.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи в межах заявлених вимог.
Окрім того, з Єдиного державного реєстру судових справ суддею встановлено, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала адміністративна справа адміністративна справа № 357/896/22 провадження № 2-а/357/68/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті, третя особа: головний спеціаліст відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Блажко Євгеній Михайлович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та справа № 357/896/22 провадження № 2-аз/357/3/22 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68130176, відкритому державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітовою В.О. на підставі постанови серії ВМ № 00000577, виданої 25.10.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 68000,00 грн. до набрання законної сили рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року у справі № 357/896/22 провадження № 2-аз/357/3/22 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 68130176, відкритому державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітовою В.О. на підставі постанови серії ВМ № 00000577, виданої 25.10.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 68000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Ухвала набрала законної сили 16 лютого 2022 року.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Рішенням суду від 19 липня 2022 року в адміністративній справі № 357/896/22 провадження № 2-а/357/68/22 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення набрало законної сили 01 серпня 2022 року.
Відомостей про скасування накладених судом заходів забезпечення позову дане рішення суду не містить. Учасники справи також не звертались до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, тобто, вжиті судом у справі № 357/896/22 провадження № 2-аз/357/3/22 заходи забезпечення позову діють і на даний час, і є тотожними заявленим позивачем у даній справі.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
З огляду на викладене, вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, яка містить тотожну вимогу про забезпечення позову стосовно якої на даний час вже є судове рішення, що набрало законної сили та які судом не скасовані.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладено та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, ст. ст. 50, 153, 154, 243, 248, 294 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68130176, що відкрито державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті-Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шаповал А.В. на підставі постанови серії ВМ № 00000577, виданої 25.10.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 68000,00 грн., - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов