Справа № 607/9784/22Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В.
Провадження № 22-ц/817/808/22 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
16 вересня 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
секретар - Романська К.М.
з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Вальчук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 серпня 2022 року про відмову у відкритті провадження, постановлену суддею Марциновською І.В. у цивільній справі №607/9784/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, житлово-побутової комісії військової частини 3002 “Т”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішень,
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 серпня 2022 року у відкритті провадження відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу з приводу проходження військової служби як різновиду служби публічної, а тому належать до юрисдикції адміністративних судів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що на час виникнення спору, такий розглядався за правилами цивільного судочинства, а не адміністративного, де передбачено звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи шестимісячний строк.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною четвертою статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службовою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, Статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Наведені норми права передбачають, що військова служба належить до служби публічної.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок вчинення відповідних дій та прийняття рішень житловими комісіями військових частин та КЕВ врегульований Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380.
Отже, у спірних правовідносинах відповідачі у межах та у порядку, встановленому Інструкцією, наділені повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачами права на соціальну гарантію, надану їм в силу особливого статусу військовослужбовця.
У постанові від 8 червня 2022 року у справі №362/643/21 (провадження № 14-32цс22) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв'язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправними та скасування: 1) рішення житлово-побутової комісії 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 8 від 15.12.2020 року про відміну п. 2.8 рішення житлово-побутової комісії 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 № 7 від 10.12.2020 року щодо розподілу ОСОБА_1 та членам його сім'ї трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , та перенесення у списках черговиків загальної черги, та у списках першочергового отримання житлової площі на 26.12.2016; 2) рішення житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене протоколом № 11 від 15.12.2020року про відміну рішення житлово-побутової комісії № 10 від 10.12.2020 щодо розподілу ОСОБА_1 та членам його сім'ї трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Оскільки у справі, що переглядається, спір стосується проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, а відповідачі у цих правовідносинах виконують публічно-владні управлінські функції, спір, що виник між сторонами, є адміністративно-правовими, а тому така справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції прийшов до вірного й обгрунтованого висновку про те, що спір, який виник між сторонами, підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги про те, що у постанові від 8 червня 2022 року у справі №362/643/21 Велика Палата Верховного Суду, хоча й висловила позицію щодо адміністративної юрисдикції даного спору, проте враховуючи конкретні обставини справи з метою недопущення перешкод у доступі позивача до правосуддя продовжила вирішення спору за правилами цивільного судочинства; у даній справі за позовом ОСОБА_1 також наявні підстави для розгляду справи у порядку цивільного судочинства, оскільки останній пропустив строк звернення із позовом до адміністративного суду, що є перешкодою у доступі до правосуддя, колегія суддів оцінює критично, оскільки у справі за позовом ОСОБА_1 інші фактичні обставини.
Зокрема, у справі №362/643/21 мала місце наявність юрисдикційного конфлікту, позивач перед звернення до суду загальної юрисдикції звертався в адміністративний суд, який закрив провадження у справі, та апеляційною інстанцією таке судове рішення було залишене без змін. Отже, можливість повторного звернення до адміністративного суду відсутня.
Натомість у даній справі, ОСОБА_1 не звертався до адміністративного суду за захистом своїх прав, що підтвердила у суді апеляційної інстанції його представник - адвокат Вальчук М.М.
Отже, на відміну від обставин, встановлених при вирішенні справи №362/643/21, у даному випадку відсутня наявність юрисдикційного конфлікту, відсутні перешкоди у доступі позивача до правосуддя, зокрема, до адміністративного суду.
Питання щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду вирішуються цим судом відповідно до вимог ст. 123 КАС України з урахуванням відповідної заяви позивача та наведених ним причин поважності.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ” - залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 вересня 2022 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Храпак Н.М.